3.2. Організаційне забезпечення реалізації фінансової політики

3.2.1. Фінансова система країни, її основні підсистеми та ланки. Система управління фінансами в Україні.

Фінансову систему розуміють з точки зору її внутрішньої будови та за організаційною структурою (рис. 3.1).

За внутрішньою (структурною) будовою фінансова система – сукупність відокремлених і взаємопов’язаних cфер та ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (рис. 3.2).

Сфера фінансової системи – узагальнена за певними ознаками сукупність фінансових відносин. В основі виділення сфер покладено рівень економічної системи, зокрема, сферами фінансової системи є:

• на рівні мікроекономіки – фінанси суб’єктів господарювання та фінанси населення;

• на рівні макроекономіки – державні фінанси;

• на рівні світового господарства – міжнародні фінанси;

• на узагальнюючий рівні (забезпечуюча сфера) – фінансовий ринок.

Кожна з цих сфер має відповідне організаційне забезпечення, властиві лише їй форми та методи формування і використання фінансових ресурсів, специфічні схеми організації фінансової діяльності та ін.

Сфера складається з ланок. Декілька ланок утворюють сферу.

Ланка фінансової системи – відособлена частина фінансових відносин. Її виокремлення проводиться за ознакою наявності відокремлених фондів грошових коштів, специфічних методів і форм створення і використання цих фондів.

За організаційною структурою фінансова система – сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами

Побудова фінансової системи виходить з необхідності вирішення таких завдань:

1. формування, концентрація та оптимальне розміщення достатніх для виробництва певного обсягу ВВП фінансових ресурсів;

2. досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів – максимізація обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної структури форм фінансового забезпечення;

3. установлення оптимальних пропорцій розподілу та перерозподілу виробленого ВВП з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств, держави;

4. сприяння залученню усіх тимчасово вільних коштів та отриманих доходів через інституції фінансового ринку на потреби фінансового забезпечення виробництва ВВП;

5. формування страхових фондів з метою забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів і доходів та встановлення максимальних передумов для використання коштів даних фондів у кругообігу ресурсів.

Система управління фінансами включає:

1. Органи управління – сукупність організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, утворюють фінансовий апарат;

Рівні фінансового апарату:

• організаційні структури, які здійснюють загальне (стратегічне) управління фінансами – Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство фінансів України;

• організаційні структури, які здійснюють оперативне управління фінансами – Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, Державна податкова служба, Державна контрольно-ревізійна служба, інші органи державної влади, а також фінансові служби підприємств, установ та організацій.

2. Форми і методи управління – у світовій теорії і практиці широкого визнання набув фінансовий менеджмент як наука про управління фінансами;

Об’єктом управління виступають форми та види фінансових відносин.

Суб’єктами управління є держава в особі законодавчих та виконавчих органів, а також фінансові служби підприємств, установ і організацій.

Управління фінансами визначається наступними функціями:

1. фінансове планування – діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць і країни в цілому;

2. оперативне управління – комплекс заходів, що розробляються на основі оперативного аналізу поточної фінансової ситуації;

3. фінансовий контроль – здійснюється на всіх стадіях управлінської діяльності, дозволяє порівняти фінансові результати із запланованими показниками, виявити резерви їх зростання, усунути порушення і т.д.