- •1. Державне управління
- •1.3. Державне управління: загальні положення
- •2. Адміністративне право
- •3. Джерела адміністративного права, поняття адміністративного права
- •2.4. Структура адміністративного права
- •2.6. Функції адміністративного права
- •4. Види адміністративно – правових норм
- •5. Центральний орган виконавчої влади
- •6. Види центральних органів виконавчої влади
- •11. Форми державного управління
- •12. Методи державного управління
- •6.1. Методи державного управління
- •13. Види примусу
- •14. Адміністративне правопорушення (Кодекс про адміністративне правопорушення)
- •15. Види адміністративних стягнень
- •16. Види заходів впливу щодо неповнолітніх
- •17. Адміністративний процес (підручник)
- •8.1. Поняття адміністративного процесу
- •8.2. Структура адміністративного процесу
- •18. Адміністративне судочинство
- •19. Види постанов у справах про адміністративні правопорушення
- •20. Види заходів (у справах)
- •21. Види засобів забезпечення законності
- •22. Державний контроль
- •23. Види державного контролю
- •24. Види звернень громадян
- •25. Адміністративно – правовий режим
18. Адміністративне судочинство
У системі конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина особлива роль відводиться судовому контролю за публічним управлінням. Результатом багаторічної творчої діяльності колективу суддів, вчених-юристів, адвокатів, котрі були членами групи Кабінету Міністрів України з розробки першого Адміністративно-процесуального кодексу
України, став остаточно підготовлений проект закону, який було внесено
народними депутатами України на розгляд Верховної Ради України, за
підсумками якого 6 липня 2005 р. його прийнято як Кодекс
адміністративного судочинства України (далі — КАС). Уже сама назва
Кодексу відображає теоретико-правову концепцію, що активно розвивалася
протягом останнього десятиріччя у вигляді форм і засобів функціонування
адміністративної юстиції, зокрема, адміністративного процесу як
складного судового явища. Йдеться про наявні у ньому складові:
адміністративне судочинство, адміністративне провадження (за складами
адміністративних правопорушень) та адміністративно-процесуальний розгляд
справ. Сучасні наукові уявлення про адміністративне судочинство
відрізняються від традиційних концепцій адміністративної юстиції, яка
становить фундамент юридичної ваги у структурі адміністративного
процесу. На відміну від позиції російських вчених, які досліджують
проблеми адміністративної юстиції (Ю.М. Старилов та інші), ми
розрізняємо вказані категорії, оскільки головний смисл і завдання
адміністративного судочинства — забезпечити дотримання принципу
верховенства права у відносинах між публічними органами державної влади
та місцевого самоврядування з людиною і громадянином, при цьому
враховувати міжнародні зобов’язання України та практику Європейського
суду з прав людини. Нормативні положення Конституції України про
здійснення судової влади за допомогою адміністративного судочинства є
конституційно-правовим базисом, на основі якого відбуватиметься
формування адміністративної юстиції в Україні як організаційно-правової
форми здійснення права на судовий захист незалежним і неупередженим
судом.
Отже, адміністративне судочинство слід визначити як систему принципів та
адміністративно-процесуальних норм, які зумовлюють і регламентують
порядок розгляду судом справ щодо публічно-правових спорів, котрі
виникають у сфері адміністративно-правових відносин між суб’єктами права
(фізичні та юридичні особи) у сфері здійснення владних управлінських
функцій. З цього випливає, що сучасне адміністративне судочинство стає,
у певному розумінні, важливою формою захисту публічних прав та свобод
людини і громадянина, а також законних інтересів публічних осіб. Таким
чином, законодавець з прийняттям КАС відкрив шлях становленню нового
процесуального судочинства у сфері судового контролю за публічним
управлінням, втілюючи в життя пріоритет конституційних гарантій захисту
прав і свобод людини і громадянина.
19. Види постанов у справах про адміністративні правопорушення
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.