Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми мотиваційної сфери особистості майбутніх менеджерів

1. Особливості професійної підготовки майбутніх менеджерів

Дослідження закономірностей формування, функціонування та розвитку персоналу, в тому числі кадрів управління, облік ступеня його впливу на здійснення суспільного прогресу завжди займали щільне місце в соціально-економічної теорії. У закордонній економічній науці давно доведено, що без людського фактору в виробництві неможливо створити будь-які цінності. "Всі господарські операції, - писав Л. Якокка, - можна в кінцевому рахунку звести до позначення трьома словами: люди, продукт, прибуток. На першому місці стоять люди. Якщо у вас немає надійної команди, то з інших факторів мало що вдасться зробити."

В умовах становлення нових економічних відносин в Україні, одним з вирішальних факторів, що забезпечують цей процес, найважливішою соціальною потребою стає підготовка нового типу управлінських працівників - керівників фірм, підприємств, керівників, директорів великих компаній, а також менеджерів у початковій і середній ланці управління.

Створення єдиної системи підготовки таких кадрів в країні – найважливіша завдання, рішення якого об'єктивно припускає комплексність, безперервність, послідовність, а значить і пошуково-творчу діяльність з розвитку ефективних форм професійної орієнтації, підготовки управлінських кадрів нового типу. Вирішення її, на нашу переконання, буде значно ефективніше, якщо пошук майбутніх менеджерів їх економічна, психологічна та професійна підготовка буде проводиться на основі чіткої професіограми менеджера та її широкому використання у навчально-виховному процесі. [4:54]

Справа підготовки молодого покоління до праці в нових соціальних умовах стає сьогодні набуває ще більшої значущості, а тим більше підготовки до праці управлінського, висувають свої вимоги дознань, професійним і діловим якостям. Що складається ринку вкрай потрібні менеджери з числа молодих людей - енергійних, ініціативних, економічно підготовлених, налаштованих на творчий пошук, що володіють навичками ефективного управління виробничими і технологічними процесами, налагодження комунікативних зв'язків у колективі.

Професійних управлінців почали готувати в багатьох вузах, різного роду бізнес - ліцеях, школах, проте продуманою, чітко налагодженої системи професійної орієнтації, відбору, навчання та ефективного використання менеджерів на ринку праці в Україні ще не створено. Така робота повинна вестися на багатьох напрямах і на різних рівнях, де необхідно активне включення відповідних структур в обласних, міських і районних державних адміністраціях; посилення цієї роботи в загальноосвітніх школах, в освітніх структурах нового типу;розширення до вузівської підготовки. [8:18]

Хід навчання, практика підготовки студентів показує, що в навчальний заклад управлінського профілю необхідно приймати студентів попередньо професійно орієнтованих, проводити якісний відбір до ВНЗ на основі вивчення особи кандидата за допомогою різних психологічних методик. [43:26]

Довузівська підготовка майбутніх менеджерів, стаючи важливою складовою частиною системи безперервної професійної підготовки кадрів управління - одна з тих наукових проблем, увага до якої повинно помітно посилиться.

Це визначається такими обставинами.

1. З розширенням масштабів і ускладненням завдань остаточного переходу

України від адміністративно-розпорядчої системи до саморегульованої, цивілізованої ринкової економіки, ефективного використання накопиченого соціально-економічного потенціалу, інфраструктури, перепрофілювання нерентабельних підприємств, розвитку нових галузей і виробництв, проведення в повному обсязі роздержавлення економіки, приватизації, розвитку всіх форм власності і в результаті підвищення рівня життя – все більш впливовим компонентом творчо-перетворюючої діяльності людей стає суб'єктивний фактор, у першу чергу свідомість, нове економічне мислення і професіональний рівень людей.

Дослідження проблеми економічної освіти всього населення і перш за все молоді, пошук і реалізація якісно інших підходів до її професійної підготовки - одна з основних умов успішного вирішення названих завдань.

2. Формування системи нових суспільних цінностей (політичних, ідеологічних, доховно-культурних, релігійних та ін), що так важливо нині для нашої країни, можливо лише на основі розвитку соціально-економічних підвалин. Однак першість економічних проблем і пов'язаних з ними завдань за економічного навчання і професійної підготовки молоді не суперечать завданням її культурно-морального виховання, а, навпаки, дозволяють ставити і вирішувати їх більш якісно. У зв'язку з цим необхідно подолати абсолютизацію економічних факторів і прийти до розуміння того, що економічний успіх як суспільного виробництва в цілому, так і окремого підприємства у вирішальній мірі залежить не тільки від загальноосвітньої професійної підготовки працівників, а й від загального рівня їхньої культури, вихованості.

Чим раніше в процес цілеспрямованого виховання будуть залучені майбутні менеджери, тим більше шансів на розвиток їх мисленнєво -пізнавальних, емоційних якостей, які багато в чому визначають нестандартність наукових, технологічних, організаційних рішень. Тому проблема виховання молоді в цілому і, особливо, її частини, визначальною в професійному управлінському плані, набуває вданий час надзвичайну актуальність і є разом з гуманізацією утворення однієї з провідних стратегій оновлення всієї педагогічної роботи.

3. Особливе значення проблема довузівської освіти набуває взв'язку з вдосконаленням всієї системи професійної підготовки молоді, що передбачає значне поліпшення діяльності вузів, їх якісне оновлення. Відповідно до рішень Верховної Ради України у вищій школі, зокрема, Законом України "Про освіту" вища освіта повинна бути орієнтоване на інтереси соціально-економічного розвитку, потреби ринку праці.

Розвиток ефективних форм економічної освіти, вдосконалення навчально-виховного процесу, що відповідає сучасним міжнародним стандартам підготовки менеджерів, формування високого рівня їхніх знань і професійних навичок - ці та інші завдання, що стоять нині перед вузом і економікою - управлінського профілю будуть вирішуватися тим успішніше, ніж цілеспрямовані буде проводитися попередня професійна підготовка, розвиток, виховання в системі довузівської роботи, а також здійснюватися якісний відбір до ВНЗ на основі професіограм, тестування, індивідуальних бесід, використання інших методів.

4. Необхідність дослідження умов і шляхів попередньої підготовки майбутніх студентів управлінських факультетів обумовлена тим, що рівень освіти школярів з економічної, підприємницької проблематики не відповідає нині ішнім вимогам, а намічені заходи щодо базової економічної підготовки в школі впроваджуються в життя вкрай повільно в силу певних причин (відсутність вчителів, підручників, програм і т.д.)

Наявність вже невеликого числа економічних класів в загальноосвітніх школах, ліцеях, коледжах проблему не вирішують. Ще гірше просувається справа з базовим (початковим) освітою з менеджменту. В Україні, за нашими даними, існує не більше 20 навчальних та позашкільних закладів (шкіл, відділень, факультетів, центрів), які якісно озброюють майбутніх студентів управлінських вузів первинними знаннями в галузі менеджменту (Київська академія дитячого підприємництва "Ділові діти України", Кіровоградська школа юного менеджера при обласному дитячо-юнацькому центрі, факультет довузівської підготовки ДонГАУ та ін.) З урахуванням цих обставин науковий аналіз наявної практики довузівської роботи та пошук раціональних форм економіко-управлінської освіти учнівської молоді стає найважливішою вимогою до дослідження можливостей створення ефективної системи підготовки майбутніх менеджерів.

5. Довузівська управлінська підготовка виступає актуальною науковою проблемою в єдиному контакті з профорієнтаційної роботою, вимоги доякої в останні роки значно зростають. На необхідність розширення такої роботи давно націлює прийняла конвенцію Мотю "Пропрофесійної орієнтації та професійної підготовки в області розвитку людських ресурсів", а також Кабінет міністрів України, схвалив "Конвенцію державної системи професійної орієнтації населення".

На жаль, така робота тільки починається і зачіпає поки учнівську молодь в найменшій мірі. Тому потрібно вивчення різних напрямків і рівнів профорієнтаційної роботи, і перш за все у системі довузівської підготовки з конкретною орієнтацією і відбором до вузу у суворій згідно з паспортом професії і моделлю випускника – майбутнього економіста-менеджера. [15:17]

Отже, необхідність теоретичного та емпіричного аналізу проблем формування та розвитку системи довузівської підготовки майбутніх менеджерів викликана як потребами підвищення ролі людського фактора впроведення глибоких соціально-економічних перетворень в країні, так і необхідність створення та всебічного розвитку кадрового управлінського потенціалу ринкової економіки.

Ефективність навчання значною мірою залежить від усієї сукупності методів викладання та виховання, дидактики, яка становить теорію роботи викладача, своєрідну методику (технологію) навчання.

Характерними особливостями дидактики у підготовці менеджерів є: зміст поняття "суб'єкт" і "об'єкт" викладання і виховання; зміст поняття "довузівська підготовка менеджерів"; визначення рівнів і змістовно -організаційних форм системи довузівської підготовки.

Довузівська підготовка менеджерів у загальному вигляді є одна з нових форм підготовчої роботи, яка забезпечує досягнення оптимального рівня загальноосвітніх, економічних соціально-психологічних і управлінських знань особистості, розвиток інтересів, потреб і нахилів її діяльності у сфері менеджменту.

Через свою багатоплановості, складності, специфічності довузівська підготовка вимагає системного підходу, всебічного соціально - Довузівська підготовка майбутніх менеджерів зможе грати позитивну роль при умови максимального використання переваг складаються нових економічних відносин, ринку праці, а також досить високого інтелектуального, творчого потенціалу молоді, позитивних в цілому традицій системи освіти, механізму взаємодії середньої і вищої школи.

Високий освітній і первинний професійний рівень, що досягається в системі довузівської підготовки, свідомий вибір професії менеджера, адаптованість до неї дає можливість молоді підвищити свою конкурентоспроможність, мобільність на ринку праці, зменшити ризик стати безробітним, домогтися успіху у сфері суспільного виробництва, приватного підприємництва та послуг.

1. Розкрити теоретичні та методологічні підходи до дослідження проблеми первинного навчання і професійної підготовки майбутніх менеджерів.

2. Дати аналіз кількісних і якісних показників довузівської існуючої практики роботи з молоддю щодо формування кадрового потенціалу ринкових реформ.

3. Виявити та розкрити основні напрями та методику дослідження системи довузівської навчання і виховання майбутніх управлінців.

4. Розкрити умови і передумови створення системи довузівської підготовки, змістовно-організаційні форми її функціонування.

5. Визначити роль, місце і ефективність довузівської навчання в безперервній системі підготовки менеджерів.

6. Розкрити основні напрями і шляхи вдосконалення управління системою довузівської підготовки.

7. Розробити практичні рекомендації з професійної орієнтації, відбору, адаптації та розвитку управлінських задатків в процесі початкового економіко -управлінської освіти і виховання.

Підбір навчальних дисциплін повинен відповідати тим основним уявленням про діяльність менеджера, на які йде орієнтація при відборі слухачів на факультеті. Крім того, він повинен сприяти створення певної ділової та творчої атмосфери, де поряд з удосконаленням і придбанням нових знань і навичок, повинно утвердитися рішення про правильно зроблений життєвий вибір. Накопичений нами досвід дозволив виділити основні складові цього процесу. По - перше, це чітке з'ясування і навіть аж до схематізірованія (оскільки схема завжди дозволяє представити процес більш наочно і цілісно) про основних гранях професії. По-друге, раціональна організація предметних напрямків та здійснення зв'язків між предметами. [33]

Таким чином, щоб реалізувати обидві вимоги, впорядкуємо наші уявлення про професію менеджера, використовуючи схему І. І. Винокурова (1994,с.6), а потім, розмірковуючи про призначення та суті основних навчальних курсів, визначимо їх необхідність для теоретичної підготовки майбутніх керівників.

Схематично, діяльність менеджера можна відобразити С.О.: Вольова людина Користувач керівник, організатор інформацією Менеджер Душа колективу Знавець Інтелектуалі виробництва культурний людина Згідно з вказаним напрямком і ведеться підготовка менеджерів.

Перший напрямок включає групу предметів, які знайомлять з основами економіки: основи ринкової економіки, введення в мікро- і макро економіку, основи економічних знань, основи бухгалтерського обліку та аудиту, основи економіки фірми міжнародна система бухобліку та аудиту, основи маркетингу, почала менеджменту, основи реклами.

Другий напрямок полягає у навчанні майбутніх менеджерів прийомам отримання і використання інформації. Сюди віднесемо такі предмети, як: персональний комп'ютер та документування управлінської діяльності, стенографія.

Третя група предметів об'єднує введення в спеціальності виробничого та невиробничого менеджменту, менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств, адміністративного та природоохоронного менеджменту, маркетингу, фінансів і кредиту.

Четвертий напрям навчальної діяльності факультету повинен сформувати так званий культурний пласт менеджера. Тому серед предметів цього циклу - іноземна мова, українська, основи держави і права, введення в культурологію.

П'ятий цикл предметів повинен допомогти менеджеру в створенні свого особистого іміджу. Тому до нього ставляться такі предмети, як основи ораторського майстерності, основи психологічних знань, спілкування та етикет, загальна фізична підготовка. [5:16]

Специфіка професійної орієнтації до менеджменту визначається вже особливостями самої професії. Адже не існує менеджера взагалі, він працює в конкретній сфері?? з організації виробництва, надання послуг, організації дозвілля та побуту і т.д. Тому школярі, які обирають професію менеджера, беруть на себе завдання не тільки вивчати діяльність з управління певною сферою господарського життя, але і, перш за все, - все, пов'язане з виконанням функцій керівника, організатора, працівника, що ставить цілі перед колективом і забезпечує їх досягнення, мотивуючого ефективну роботу інших і контролює її.

Специфіка профорієнтації у стінах вузу полягає також і в тому, що до нас приходять абітурієнти, в загальних рисах що визначилися з майбутньою спеціальністю (майбутній лікар не йде готуватися до вступу і не зупиняючись докладно на хрестоматійних завдання професійної орієнтації.

Відзначимо, що концептуально завдання довузівської підготовки полягає не у відборі найкращих абітурієнтів до числа студентів, а в створенні адекватних умов для розкриття творчого потенціалу і талантів кожної особистості. Те є важливим є не стільки відповідність школяра, який приходить довузівську підготовку вимогам професіограми менеджера чи юриста, скільки його здатність до навчання по пропонованих програм, а також ступінь зацікавленості у подальшому навчанні в обраному вузі.

Деякі дослідники оцінюють таку роботу як створення мотиваційного середовища і попереджають про небезпеку отримання учнями неадекватного враження про вуз, якщо в процесі мотивування замовчується про недоліки якості викладання або організації навчального процесу. [11:54]

Викладачі та співробітники факультету вирішують наступні завдання: виявлення і розвиток спеціальних якостей і схильностей для роботи в управлінській сфері; організація навчально-виховного процесу для отримання первинних знань і практичних навичок у сфері менеджменту та маркетингу; забезпечення цільової підготовки найбільш обдарованих дітей для вступу до академії на пільгових умовах.

Першим етапом знайомства з майбутніми слухачами стає співбесіду. Однак якщо у виробничій або комерційній фірмі співбесіду використовується як інструмент добору персоналу, що допомагає значною мірою оцінити такі важливі якості претендента як компетентність, підприємливість, самоорганізованість, особистісні параметри, потенційну корисність для фірми, то співбесіду в системі довузівської підготовки має на меті виявити основні психічні характеристики особистості і спрогнозувати їх динаміку до появи лідерських якостей або навпаки.

Здібності і схильності до управлінської діяльності виявляються також за допомогою системи психологічних та освітніх тестів. На відміну від співбесіди, результати тестів не відображають перспективу розвитку здібностей і нахилів дитини, але дозволяють визначити його "стартовий" потенціал. Перш за все, діагностуються такі характеристики особистості як вмотивованість, спрямованість, а також динамічні психічні якості (увага, пам'ять, мислення, мова). Уміння та навички слухачів довузівської підготовки оцінюються за трьома компонентами: за результатами індивідуального тестування, за результатами самооцінки слухача, за результатами характеристики класних керівників. Щороку результати тестів підтверджують незначні розбіжності між загальною оцінкою, зробленої на факультеті і в загальноосвітній школі, і значні відхилення (вбік збільшення) між названими оцінками і самооцінкою учня.

Перша розбіжність пояснюється нерівномірністю рівня викладання і нерівнозначності вимог у сучасних школах. Друге – неадекватним сприйняттям власної особистості і власних можливостей, що перш за все пов'язане з віком і недостатньою досвідченістю школярів.

Далі йде робота, спрямована на розвиток певних групп якостей: професійно-ділових, адміністративно-організаторських, соціально-психологічних, моральних. Цьому сприяє особливим чи номорганізована програма підготовки, що крім загальноосвітніх та економічних дисциплін включає практичний менеджмент, участь у науково - дослідницької діяльності, цьому бізнесі.

Практичний менеджмент ("Рольова практика") базується на імітаційної моделі поведінки менеджера, формально вираженої в переліку ролей, пропонованих учню для виконання протягом певного часу. Проце його завдання учасника "Рольовий практики" полягає в тому, щоб познайомитися, "приміряти" на себе і вибрати роль, психологічно найбільш комфортну і перспективну. Це дає можливість придбати певний соціально-психологічний статус, який потім надовго закріплюється за особистістю і визначає її подальші вчинки. У ході освоєння різних менеджерських ролей (менеджер з науки, менеджер з культури, адміністратор з етики та культури поведінки, менеджер-координатор бізнес-практики) і т.д. [35:49]

Майбутні студенти управлінського вузу вчаться завойовувати увагу аудиторії, виконувати посильні завдання з організації вечорів, ділових зустрічей, конкурсів, екскурсій, оволодівають первинними навичками професійної управлінської діяльності.

Надалі, під час навчання в академії, придбаний соціально -психологічний статус, як правило, засвоюється і закріплюється, а студент, минулий рольову практику на довузівської етапі, витрачає значно менше зусиль для його підтримки, що дозволяє направити активність на професійну підготовку.

На факультеті також створені сприятливі умови для залучення слухачів до процесу наукового пошуку. Ефективними формами цієї роботи є підготовка рефератів та участь у Всеукраїнському бізнес-турнірі "Економічна ерудиція", а також у конкурсах – захистах науково – дослідних робіт, які проводяться в рамках Малої академії наук школярів. Під керівництвом викладачів слухачі готують роботи з економіки, маркетингу, менеджменту, де не тільки глибоко аналізують загальнотеоретичні положення, але представляють досвід практичної діяльності фірм і підприємств.

Конкурси, турніри, конференції з економіки, менеджменту, іншим дисциплін вузу доповнюються виставками творчих робіт слухачів, випусками факультетської газети, святковими вечорами і концертами. Рішення цих питань організації роботи на факультеті сприяє розвитку у майбутніх студентів творчого мислення, бажання займатися науковою роботою, стимулює активність науково-пізнавальної та практичної діяльності.

Освоєння перерахованих видів робіт потребує значних емоційних інтелектуальних затрат, що веде до різкого збільшення психологічного навантаження на школярів. Тому тренування і розвиток таких якостей як стійкість до стресів, емоційна стійкість можуть і повинні забезпечуватися в процесі виховання юних менеджерів. Програми економічних та управлінських дисциплін, що пропонуються на факультеті, передбачають обов'язкове програвання та аналіз проблемних ситуацій упроцесі ділових ігор, а також психологічну корекцію особистості зустановкою на придбання стереотипів управлінського поведінки. [14:138]

Наведемо деякі твердження, що застосовуються учнями в їх навчальної практиці.

1. "Перш ніж дати емоційну оцінку події, я повинен реально оцінити його причини і наслідки ".

2. "Я звик спостерігати за собою і завжди знаю, коли необхідно розслабитися"

3. "Я вмію раціонально використовувати свій час. У моєму розпорядку є місце і для відпочинку, і для роботи ".

4. "Я розумію радість невдачі".

Можна посперечатися, що дані схеми твердження, припускаючи вироблення навичок самоконтролю іноді можуть виступати в умовах нерозвиненого емоційного і моральної свідомості як негативний фактор.

Однак оволодіння професією будь-який супроводжується засвоєнням певного набору аксіом; і чим воно успішніше, тим успішніше практична діяльність.

Специфіка професії менеджера полягає у вмінні реалізовувати управлінські ситуації з метою підвищення прибутків організації, інтереси якої він представляє. І ефективність його роботи буде тим вище, а особисте задоволення від роботи тим повніше, чим більша кількість стереотипів управлінської поведінки в ньому закладено і успішно реалізується в процесі професійної діяльності.

Необхідність докорінного реформування освіти відповідно до новими економічними відносинами актуалізує необхідність практичних досліджень у галузі підготовки фахівців для тієї чи іншої професійної сфери діяльності. Одним з таких досліджень є аналіз системи довузівської підготовки, як етапу в становленні особистості школяра і адаптації до майбутньої професії. У зв'язку з цим стає необхідної розробка соціально-педагогічного аспекту підготовки майбутніх управлінців, з урахуванням того, що практика довузівської підготовки випереджає теорію.

Важливим є також питання визначення методології довузівської освіти, особливо довузівської підготовки майбутніх управлінців, що певною мірою робить дане дослідження оригінальним.

Незабаром, відчутні переваги перед конкурентами будуть мати ті навчальні заклади, які зараз вкладуть або вже вклали необхідні кошти у створення підготовчих структур, які допоможуть не тільки правильно визначити найбільш відповідну сферу діяльності, але й адаптувати майбутніх студентів до вимог і програмами підготовки фахівців. А також ті, які у відборі студентів будуть використовувати теорію управління персоналом, елементами якої є кадровий менеджмент і маркетинг освіти.