2. Етапи стратегічного планування. Характеристика 1 та 2 етапів

Етапи стратегічного планування:

1. Формування місії підприємства

2. Визначення цілей та завдань підприємства

3. Аналіз «господарського портфеля» підприємства

4. Вибір стратегії розвитку підприємства

На першому етапі формується місія підприємства, тобто це чітко виражена причина існування підприємства. Місію переважно розробляють у письмовому вигляді як офіційну заяву. В ній є відповіді на такі питання:

- Яке є наше підприємство?

- Хто наші клієнти?

- Що найголовніше для них?

- Яким має бути наше підприємство?

З одного боку, місія підприємства служить фактором залучення клієнтів, показуючи які потреби споживачів можуть бути задоволені найефективніше. З іншого боку, ретельно оброблені заяви надають працівникам підприємства впевненості і збільшує їх відповідальність при використанні спільної праці.

Місія повинна вказувати на головну сферу діяльності підприємства. Межею цієї сфери виступають товари, технології, групи клієнтів та їх потреби.

Приклад: фірма «Дербітблядонешнл», яка виступає на ринку покрівель та дахів та виготовляє бітумні плвки, свою місію сформували так:

«Ми в партнерстві з ексклюзивними дистриб’юторами і кваліфікованими покрівельниками продаємо вирішення гарантованого водо проникнення залів».Споживача мало цікавить перелік товарів, що їх виробляє підприємство.

Формуючи місію, треба дивитися на підприємство очима споживача, який очікує задоволення своїх потреб та вимог.

Другий етап стратегічного планування - визначення цілей та завдань підприємства. Найпоширенішими серед завдань маркетингу є підвищення частки ринку, отримання максимальних прибутків, а також здійснення інноваційної діяльності.

Цілі та завдання підприємства мають бути конкретні, реальні, досяжні, взаємоузгоджені і повинні мати кількісний вираз.

3.І. Стратегія низьких цін.

Стратегію низьких цін використовують:

> на етапі виходу з товаром-новинкою на ринок („стратегія проникнення») для споживчих товарів. Наприклад, виведення на ринок нового сорту хліба;

> на етапі насичення рипку товаром для максимального збільшення частки ринку чи охоплення інших сегментів ринку. Наприклад, максимальне охоплення ринку кави в західному регіоні;

> для подолання інтенсивної конкуренції через ціпову конкуренцію. Наприклад, зниження ціп па ЕОМ фірмою IBM у 1980 р.

Переваги та недоліки стратегії низьких цін

Переваги

1. Витіснення з ринку конкурентів

2. Запобігання появі на ринку нових конкурентів

3. При максимальному охопленні ринку досягнення низької собівартості виробництва та збуту продукції

4. Досягнення позитивної дії іміджу низьких цін (довіра до підприємства)

Недоліки

1. Недоцільно застосовувати на дрібних ринках

2. Негативна дія іміджу низької І ціни (незначний престиж товарів) і

3. Отримання менших валових ; прибутків при зниженні ЦІНИ !

II. Стратегія високих цін.

Стратегія високих цін особливо придатна :

> для складних, цінних або унікальних товарів;

> на невеликих ринках, що зростають;

> на ринках, для споживачів яких надзвичайно

престиж та імідж.

Наприклад, па етапі виходу на ринок із товаром-новинкої застосовувати стратегію „зняття вершків» (зокрема вихід на телевізорами нового покоління, рідкісними цінними престижним одягом найсучасніших моделей тощо).

Переваги та недоліки стратегії високих цін

Переваги

1. Створення позитивного іміджу престижності товару

2. Висока ціна розглядається як гарантія якості товару

3. Швидке повернення інвестованого капіталу

Недоліки

3. Зменшення частки ринку при агресивній політиці цін конкурентів

4. Необхідність активізації заходів щодо просування товару на ринку для обґрунтування високих цін

Білет 13