- •1. Адгезійна міцність лакофарбових покриттів.
- •2. Взаємозв’язок між складом, будовою і властивостями пігментів.
- •3. Внутрішні напруги.
- •4. Експлуатаційні властивості композиційних матеріалів.
- •5. Загальна характеристика зв’язних речовин для композиційних матеріалів.
- •6. Загальна характеристика наповнювачів.
- •7. Зв’язки на основі кремнегеля, оксисолей і фосфатів.
- •8. Зміна оптичних властивостей пігментованих систем в процесі диспергування.
- •9. Змочування зволожених та занурених в воду поверхонь.
- •10. Змочування поверхні на повітрі.
- •11. Значення явищ поліморфізму, ізоморфізму та ізоструктурності в технології отримання пігментів.
- •12. Керування процесом диспергування пігментів в середовищі плівкоутворювача.
- •13. Кислотно-лужні властивості поверхні оксидів і силікатів.
- •14. Класифікація мінеральних наповнювачів.
- •15. Класифікація способів фарбування.
- •16. Класифікація та характеристика наповнювачів для гум.
- •17. Композиції зміцнені волокном.
- •18. Композиції зміцнені частинками.
- •19. Композиції, армовані перервним волокном.
- •20. Конвективний і терморадіаційний способи отвердження покриттів.
- •21. Кремнійорганічні апрети, їх склад і будова.
- •22. Кремнійорганічні зв’язні речовини.
- •23. Кремнійорганічні рідини, що використовуються для отримання тонкошарових покриттів.
- •24. Методи отримання пігментів і наповнювачів.
- •25. Методи оцінки енергетичного стану поверхні.
- •26. Механізм процесу диспергування.
- •27. Механізм руйнування композицій.
- •28. Механічні властивості лакофарбових покриттів.
- •29. Нанесення лфм способом розпилення.
- •30. Нанесення лфп способами занурення та обливання.
- •31. Неорганічні зв’язні речовини.
- •32. Оптичні властивості лфм і пігментів.
- •33. Основні властивості скловолокна.
- •34. Основні поняття, характеристика і класифікація композиційних матеріалів.
- •35. Основні способи отримання композиційних матеріалів з волокнистими наповнювачами.
- •36. Основні фізико-механічні і експлуатаційні властивості композиційних матеріалів.
- •37. Особливості будови та класифікація лакофарбових покриттів.
- •38. Особливості фарбування полімерів і гум.
- •39. Отримання полімерних композиційних матеріалів.
- •40. Перспективні методи нанесення лфм.
- •41.Пігменти і наповнювачі. Їх склад і класифікація.
- •42. Плівкоутворення, що здійснюється без хімічних перетворень.
- •43. Поведінка і види руйнування композицій.
- •44. Поверхнева енергія. Гідрофільність і гідрофобність.
- •45. Покрівельна здатність пігментів і лфм.
- •46. Принципи дії дисперсно-зміцнених матеріалів.
- •47. Процеси корозії і старіння композиційних матеріалів.
- •48. Радіаційне отвердження покриттів.
- •49. Реологічні властивості пігментованих систем.
- •50. Розчинне скло – зв’язуюча речовина для отримання композиційних матеріалів.
- •51. Руйнування покриттів при нагріванні.
- •52. Ручні способи нанесення рідких лакофарбових матеріалів.
- •53. Склад і будова основних видів наповнювачів.
- •54. Склад і будова поверхні оксидів і силікатів.
- •55. Способи отвердження покриттів.
- •56. Технологія виробництва пігментованих лфм.
- •57. Технологія отримання покриттів і вогнетривких мас.
- •58. Фізико-механічні властивості композиційних матеріалів.
- •59. Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості мінеральних пігментів.
- •60. Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості наповнювачів.
- •61. Формування поверхні контакту покриття.
- •62. Формування покриттів із водних дисперсій та органодисперсій полімерів.
- •63. Формування покриттів із дисперсій та порошків полімерів.
- •64. Формування покриттів із розчинів полімерів і олігомерів.
- •65. Характер зв’язку між полімером і поверхнею наповнювача.
- •66. Характеристика і класифікація лакофарбових покриттів.
- •67. Характеристика основних деструкційних факторів.
- •68. Хімічні реакції в поверхневому шарі твердих речовин.
- •69. Чистота поверхні, її мікро- і макрорельєф.
69. Чистота поверхні, її мікро- і макрорельєф.
Поверхность практически всех твердых тел вследствие сорбционной способности содержит различные примеси ( адсорбированные газы из воздуха, водяные пары и тп ) Типичными загрязнениями металлов являются оксиды. Оксидные пленки в естественных условиях содержатся практически на всех металлах за исключением золота, платины и серебра. В зависимости от условий обработки и хранения металла толщина и химический состав оксидов могут сильно различаться.
Таким образом, связующее практически всегда контактирует не с металлом, а с находящимися на поверхности его кислородными и иными соединениями.
Специфика поверхности проявляется и у стекол. Поверхность стекла обычно обогащена кремнеземом; ей свойственно наличие силанольных групп , которые являются донорами водорода,вследствие чего на поверхности хемосорбируется влага. Толщина адсорбционного слоя влаги достигает десятков нанометров, причем влага с трудом удаляется даже при нагревании в вакууме при 400-500°С.
Адсорбированная влага всегда имеется также на поверхности силикатных строительных материалов - бетона, штукатурки, кирпича, камня. Кроме того, в связи с наличием щелочей поверхность многих строительных материалов обогащена карбонатами, образующимися в процессе взаимодействия с диоксидами углерда воздуха.
Поверхность органических полимерных субстратов, как правило, загрязнена несовместимыми с полимерами примесями - восками, жирами, а также инградиентами, вводимыми при синтезе материалоа ( катализаторы, стабилизаторы, ПАВ и др. ).
Макрорельеф поверхности связан с природой материала и условиями изготовления и обработка изделий. Разновидностями макрорельефа являются волнистость шераховатость пористость; создается также возможными дефектами поверхности - рисками, царапинами, раковинами
т.д.
Шероховатость оценивают с учетом высотных и шаговых параметров. Высотные параметры позволяют судить о средней и наибольшей высоте неровностей. Шагвые параметры дают информацию о Взаимном расположении характерных точек ( вершин ) неровностей.
Определено 14 классов шероховатости ( чистоты) поверхности.
Имеются разные способы создания заданного рельефа и регулирования степени шероховатости поверхности. Они сводятся в основном к ее механической, термической, химической, электрохимической обработке, воздействию коронного и тлеющего разрядов и т.д.