- •Рекомендації щодо проведення ділової наради.
- •2 Сутність управлінської праці. Охарактеризуйте особливості управлінської праці.
- •Охарактеризуйте методи, за допомогою яких може здійснюватися вибір пріоритетних справ менеджера.
- •Поняття нормування праці. Види норм праці
- •6. Поняття переговорів. Методи проведення переговорів.
- •7. Переваги та недоліки нарад. Етапи організації ділової наради.
- •8. Назвіть і охарактеризуйте основні причини втрат часу в діяльності менеджера.
- •9. Методи проведення нарад
- •10. Охарактеризуйте функції та напрямки діяльності менеджера, які підлягають та не підл. Делегуванню.
- •11. Поняття переговорів. Стадії процесу переговорів.
- •12. Висвітліть правила економії часу в діяльності менеджера.
- •13. Назвіть та охарактеризуйте фактори непродуктивних витрат часу
- •14. Сутність наукової організації праці. Висвітліть основні принципи ноп
- •15. Охарактеризуйте процес розробки плану особистої праці менеджера.
6. Поняття переговорів. Методи проведення переговорів.
Переговори - одна з найбільш складних форм соціальної взаємодії, процес напруженого пошуку спільного рішення нелегкої проблемної ситуації, а тому вони потребують ретельної підготовки. Навіть предмет, який має бути покладений в основу переговорів, повинен пройти двохсторонню підготовчу експертизу. Мета переговорів - шляхом спільного пошуку укласти угоду з якогось питання, досягти такого результату, яким усі сторони були б задоволені. Іншими словами, це ухвалення взаємовигідного рішення, найбільш прийнятного в даній ситуації. За допомогою переговорів установлюються ділові зв'язки, укладаються угоди , координується спільна діяльність різних фірм, підприємств, установ.
Методи підготовки і ведення переговорів
У процесі підготовки і ведення переговорів залежно від мети використовують різноманітні методи.
Метод складання балансових аркушів. Авторство його належить американському досліднику Р. Фішеру. Використовують метод для уточнення власних інтересів та інтересів партнера. З цією метою на аркуші пишуть можливі варіанти розв'язання проблеми, а потім — різноманітні позитивні й негативні його наслідки. Балансовий аркуш використовують для систематизації, детального вивчення матеріалу. Результати обробляють як простим позначенням “+” і “-” з їх наступним додаванням, так і математичними методами оброблення, надаючи, наприклад, кожному позитивному й негативному моменту оцінок певної ваги (експерт оцінює значення кожного пункту за п'ятибальною шкалою: п'ять — дуже значущий, нуль — практично не має значення; далі використовують статистичні методи для оцінювання варіанта загалом).
Визначивши після оброблення результатів перевагу у виборі, не слід захоплюватися обчислюванням, оскільки за певних умов (помилка експертів, неврахування якихось наслідків та ін.) реальність може не відповідати розрахункам.
Метод “мозкового штурму”. Може бути використаний як на етапі підготовки до переговорів, так і в процесі їх. Для вироблення варіантів рішення передбачуваних учасників переговорів розбивають на дві групи: “генераторів ідей” і “критиків”. На першому етапі діють “генератори ідей”, які повинні змоделювати якомога більше варіантів розв'язання проблеми. Пропозиції можуть бути найрізноманітніші, аж до неаргументованих. На другому етапі “критики” сортують пропозиції (відсівають, на їх погляд, непридатні), вказують на слабкі та сильні сторони кожного позитивного й негативного варіанта. Цей метод пов'язаний з колективною підготовкою до переговорів, груповим прийняттям рішення. Однак груповий вибір альтернатив в умовах взаємного обміну у процесі розв'язання спільного для всіх учасників завдання передбачає обов'язкове узгодження позицій з ними.
Основна мета цього методу полягає в отриманні багатьох різних варіантів розв'язання проблеми. У зв'язку з цим постає питання критичності особистості під час прийняття рішення та її значення. Традиційно критичність особистості розглядають як її позитивну рису, яка перешкоджає впливу навіювання. Водночас надмірна критичність може відіграти й негативну роль.
Метод проведення ділових нарад. Їх мета — проінформувати учасників переговорів, одержати потрібну інформацію, проаналізувати проблему, виробити прогноз — сценарій майбутніх переговорів і розробити відповідні документи.
Якщо нарада переслідує всі перелічені вище цілі, то проводити її слід у такій послідовності: інформація — обговорення — аргументація — аналіз — розроблення переговорного сценарію. Щоб провести нараду, потрібно мати як організаторські, так і комунікативні здібності, а також дотримуватися норм і правил етикету. Нараду, загальним висновком якої є вироблення спільної думки, вважають ефективною. Метод проведення ділових індивідуальних бесід. Вони мають уточнити позицію кожного учасника майбутніх переговорів, одержати додаткову інформацію. Ділові індивідуальні бесіди поділяють на такі групи:
— “вільні” бесіди з двостороннім обміном інформацією, що відбуваються без спеціальної підготовки;
— спеціально підготовлені і суворо регламентовані бесіди.
Ділова бесіда може бути офіційною й неофіційною, короткочасною або довготривалою, корисною або безкорисною, добровільною або вимушеною. Завдання її зводяться до таких аспектів:
— досягнення позитивного результату для учасників взаємодії;
— представлення своїх професійних характеристик, їх перевірка в процесі ділового спілкування;
— утвердження іміджу засобом ефекту “особистої привабливості”, стимулювання симпатій до себе присутніх під час бесіди;
— збір ділових, особистих даних про протилежну сторону;
— актуалізація ділового інтересу та людського взаєморозуміння.