60. Організаційно – правові засади державного управління в галузі економічного розвитку і торгівлі

Правовий статус органів виконавчої влади, що здійснюють управління економікою, встановлюється в указах Президента України та постановах Уряду України. Основною правовою формою реалізації державної політики в різних економічних сферах є затверджені Верховною Радою України загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, національно-культурного розвитку, охорони довкілля. Головною тенденцією розвитку законодавства про економіку стає комплексний характер регулювання суспільних відносин. Програми мають за мету створення господарсько-управлінського механізму, який відповідає ринковій економіці: гнучких організаційних структур управління й господарювання, підприємництва, демонополізації, акціонування, функціонування комерційних банків, фінансового оздоровлення економіки, зміцнення фінансово-кредитної системи. Мета державного управління економікою полягає у необхідності забезпечення гармонійного розвитку суспільства, створенні умов для його внутрішньої і зовнішньої безпеки.

Правові засади діяльності:

КУ

З-н «Про власність»

Указ Президента України № 634/2011 "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України"

Указ Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади "

Закон України «Про внутрішню торгівлю»

З-н « Про зовнішньоекономічну діяльність»

З-н «Про природні монополії»

З-н «Про банки і банківську діяльність»

Система:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності, оборонного замовлення.

2. Мінекономрозвитку України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України.

3. Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

формування та забезпечення реалізації:

– державної політики економічного і соціального розвитку;

– державної цінової політики;

– державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

– державної політики у сфері торгівлі;

– державної регіональної політики;

– державної політики у сфері розвитку підприємництва;

– державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

– державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

– політики у сфері державно-приватного партнерства;

– державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

– державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

– державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

– державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

– єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

– державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

формування державної політики:

– у сфері захисту прав споживачів;

– у сфері статистики;

– з питань державного експортного контролю;

– у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

– з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

– у сфері державного матеріального резерву;

– у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

забезпечення нормативно-правового регулювання у вищезазначених сферах;

забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України:

1) через Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України:

Державна служба експортного контролю України

Державна служба статистики України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

Державне агентство резерву України

Державної інспекції України з контролю за цінами,

Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів

Державна служба експортного контролю України

Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

Держекспортконтроль України входить до системи органів виконавчої влади і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

2. Держекспортконтроль України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

3. Основними завданнями Держекспортконтролю України є:

реалізація державної політики у галузі державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, подвійного використання та інших товарів, що не внесені до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю та щодо яких відповідно до законодавства можуть бути застосовані процедури державного експортного контролю (далі - товари), а також внесення пропозицій щодо її формування;

захист національних інтересів та зміцнення міжнародного авторитету України під час здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів шляхом забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних із нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних видів озброєння для недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;

сприяння розвитку міжнародного співробітництва та взаємодії з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями з питань нерозповсюдження та експортного контролю.

Державна служба статистики України

Державна служба статистики України (Держстат України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

Держстат України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері статистики.

2. Держстат України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

{ Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

3. Основними завданнями Держстату України є реалізація державної політики у сфері статистики та внесення пропозицій щодо її формування.

Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

Держенергоефективності України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

2. Держенергоефективності України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

{ Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

3. Основними завданнями Держенергоефективності України є:

реалізація державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

здійснення державного контролю у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;

забезпечення збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України.

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Держінвестпроект України входить до системи органів виконавчої влади, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України).

2. У своїй діяльності Держінвестпроект України керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

3. Основними завданнями Держінвестпроекту України є:

1) реалізація державної політики у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами;

2) здійснення управління національними проектами;

3) здійснення заходів, спрямованих на поліпшення інвестиційного іміджу України, та підтримка інвестиційного розвитку регіонів України.

Державне агентство резерву України (Держрезерв України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр). { Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

Державне агентство резерву України

Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.

2. Держрезерв України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра.

{ Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 134/2012 ( 134/2012 ) від 22.02.2012 }

3. Основними завданнями Держрезерву України є реалізація державної політики у сфері державного матеріального резерву та внесення пропозицій щодо її формування.

Державної інспекції України з контролю за цінами

Державна інспекція України з контролю за цінами (Держцінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі – Міністр).

Держцінінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

2. Держцінінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

3. Основними завданнями Держцінінспекції України є:

1) реалізація державної політики з контролю за цінами шляхом:

проведення постійного моніторингу, аналізу і дослідження динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку та оперативне забезпечення Кабінету Міністрів України, органів державної влади прогнозно-аналітичними матеріалами щодо очікуваних змін цінової ситуації в державі;

внесення Міністрові, центральним і місцевим органам виконавчої влади пропозицій щодо визначення методів впливу на економічні процеси та цінову ситуацію на споживчому ринку;

надання у випадках, передбачених законодавством, висновків щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів);

2) внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики з контролю за цінами.

Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

2. Держспоживінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

3. Основними завданнями Держспоживінспекції України є:

1) реалізація державної політики у сферах:

а) державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері;

б) державного ринкового нагляду;

в) державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил;

2) внесення на розгляд Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції України.

Державний контроль

Місцеві державні адміністрації здійснюють управління економікою в областях та районах республіки, виконують державні та регіональні програми соціально-економічного розвитку. Вони є органами загальної компетенції, мають у своєму складі структурні підрозділи, що безпосередньо здійснюють регулювання економічними процесами (реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, розміщення держзамовлень тощо). Під час здійснення управління в сфері економіки органи виконавчої влади загальної, галузевої та міжгалузевої компетенції в різних формах і за багатьма напрямами реалізують контрольні й наглядові повноваження. Функції контролю й нагляду виконують органи виконавчої влади (посадові особи) як безпосередньо в процесі управлінської діяльності, так і через спеціально створювані в системі управління організаційно-правові форми контролю.

????????Стаття 13. Державний нагляд (контроль) у сфері внутрішньої торгівлі

1. Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів торгівельної та виробничо-торгівельної діяльності здійснюється відповідно до закону з урахуванням ризиків від такої діяльності для життя громадян, безпеки навколишнього природного середовища.

2. Спеціально упоноважений центральний орган виконавчої влади з питань внутрішньої торгівлі та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечують контроль за додержанням законодавства про внутрішню торгівлю, здійснюють нагляд (контроль) за суб’єктами торгівельної та виробничо-торгівельної діяльності відповідно до закону, забезпечують контроль за дотриманням встановлених правил внутрішньої торгівлі, а також контроль за ціноутворенням у межах компетенції, визначеної законом.

Інші органи виконавчої влади здійснюють державний контроль за додержанням законодавства у сфері внутрішньої торгівлі у межах компетенції, визначеної законом.

3. Виконавчі органи місцевих рад здійснюють контроль за додержанням вимог цього Закону в межах повноважень, встановлених законом.( Закон «Про внутрішну торгівлю») ??????

Роль адміністративної відповідальності у боротьбі з правопорушеннями у сфері економічної діяльності постійно зростає.

У процесі ринкових перетворень збільшилась кількість складів адміністративних правопорушень, встановлена відповідальність за дії, які свого часу не вважались правопорушеннями. Одночасно збільшенню кількості складів адміністративних проступків сприяє декриміналізація, намагання реформувати систему права в бік її демократизації, гуманістичних цінностей, притаманних сучасним суспільствам з державами правового та соціального характеру.

Останнім часом, зокрема, була встановлена відповідальність за порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю, порушення законодавства з фінансових питань, недобросовісну конкуренцію тощо. Водночас законодавцем з часу набрання чинності Кодексом України про адміністративні правопорушення (з 1 липня 1985 р.) прийнято більше ста законів, якими встановлена адміністративна відповідальність за правопорушення. Серед них, зокрема, закони України «Про боротьбу з корупцією», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та ін.

У цілому, адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері економіки встановлена в ряді статей глави 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері економіки встановлена нормами розділу XVIII (гл. 56, 57) Митного кодексу України.

Адміністративні правопорушення в сфері економіки умовно можна класифікувати на такі групи:

I.- Проступки, що порушують: встановлений порядок здійснення підприємницької діяльності; антимонопольне законодавство; дискримінація підприємницької діяльності органами влади і управління;

II.- Проступки, що порушують: правила торгівлі, надання послуг та порядок розрахунків з споживачами; здійснення незаконної торгової діяльності; незаконний відпуск або придбання бензину або мастильних матеріалів;

III.- Проступки, що порушують: законодавство у сфері фінансів та оподаткування; порядок формування та застосування цін і тарифів; законодавство щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

IV.- проступки, що порушують митні правила.