9. Аналіз якості продукці

Аналіз якості продукції грунтується на системі численних показків серед яких слід виділити загальні й часткові, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції, або атестованої державою як продукція вищої

Своєрідним знаком якості є фірмовий знак всесвітньовідомих корпорацій, які вибороли славу виробників якісної продукції. Нарешті, достатньо надійним показником якості може бути відповідність міжнародним стандартам.

В процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції: - гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів у розрахунку на один виріб; - наявність рекламацій, їх кількість і вартість; - відсоток браку; - пониження у сортності продукції за межами підприємства;

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основ­ними способами:

1. Спосіб першосортних одиниць. посортові коефіцієнти розраховуються на підставі посортових знижок. 2. Спосіб порівняння середньовиважених цін. Якщо фактична середньовиважена ціна одного виробу більше або дорівнює плано­вій, план по сортності вважається виконаним. 3. Спосіб порівняння процентів виконання плану у вартіс­ному й натуральному вираженні. Напослідок виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушен­ня технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

При аналізі браку обов'язково з'ясовують причини його виник­нення, місця знаходження, час і винуватців.

Важливі умови профілактики браку такі: — висока культура й організація виробництва; — стабільний ритм роботи і постачання; — впровадження у виробництво сучасних технологій і устатку­вання; — кваліфікація персоналу, його дисциплінованість і відповідальність тощо.

Варто пам'ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв'язки

10. Аналіз ритмічності виробництва

Ритмічність випуску продукції – це точне виконання запланованих погодинних, добових, декадних і місячних графіків виробництва продукції.

В практиці аналізу ритмічності вибір календарного періоду залежить від типу виробництва і тривалості виробничого циклу. Якщо виробничий цикл не великий, для аналізу ритмічності обирають вибірки по випуску у масовому виробництві та великій номенклатурі, випуск групують за тижнями чи декадами. При цьому фактичний випуск порівнюють з планом-графіком.

І спосіб аналізу – заліковий метод

ІІ спосіб – на основі чисел аритмічності

ІІІ спосіб – на основі середньоквадратичного відхилення і коефіцієнту варіації

Кр = 1 – V,

V = (G ÷ Хсер.),

G = корень квадратний з ((∆х)у квадраті ÷ n)

V – коефіцієнт варіації, G – середньоквадратичне відхилення, Х сер.- середньоарифметичне значення показника

Аналіз ритмічності закінчується висновками і пропозиціями щодо ліквідації причин неритмічної роботи, в т.ч. простоїв устаткування з технічних, енергетичних, організаційних причин, перебоїв в забезпеченні сировиною та матеріалами, оптимізації графіків вигризки продукції та ін.