Вопрос №6 Які державні органи управління зед існують в Україні (Взято из конспекта лекций) Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Недостатньо визнати лише необхідність державного регулювання ЗЕД в умовах ринкової економіки. Масштаби й ефективність зовнішньоекономічної діяльності істотно залежать від організації її регулювання і управління, як на рівні держави (регіону), так і на рівні підприємства.

Система органів ЗЕД на рівні держави в країнах світу має деякі загальні риси.

По-перше, в кожній країні в регулюванні ЗЕД бере участь в першу чергу вищий законодавчий орган. У США – це Конгрес, у Франції – Національні збори, в Японії – Парламент і т.д. В Україні таким органом являється Верховна Рада.

Незалежно від назви ці органи виконують наступні функції:

• приймають закони, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність;

• ратифікують відповідні угоди;

• асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання ЗЕД в Україні, є Верховна Рада. До її компетенції входить:

• прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

• затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

• розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України в відповідність з правилами, встановленими цими договорами;

• установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України відповідно до статей 24, 25 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";

• затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється згідно із статтями 16,17 цього Закону.

По-друге, кожна країна має вищий виконавчий орган, який:

• видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

• контролює виконання цих законів;

• виявляє піклування про раціональне використання виділених коштів на розвиток ЗЕД. В Україні таким органом являється Кабінет Міністрів.

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

• прийняття заходів щодо здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до Законів України;

• здійснення координації діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності: координація роботи торгових представництв України в іноземних державах;

• прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

• проведення переговорів і укладання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності, передбачених законами України про міжнародні договори України;

• забезпечення виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України;

• відповідно до своєї компетенції, внесення на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання ЗЕД, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;

• здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;

• забезпечення виконання рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності.

По-третє, найбільший вплив на регулювання та розвиток ЗЕД здійснюють міністерства, які безпосередньо займаються економічними зв'язками з зарубіжними країнами і питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В США – це Міністерство торгівлі і Держдепартамент, у Великобританії – Міністерство торгівлі і промисловості, в Японії – Міністерство зовнішньої торгівлі та МЗС, в Україні – Міністерство економіки та Міністерство з питань європейської інтеграції, як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. Воно виконує наступні функції:

• забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики під час здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію цієї діяльності, у тому числі, відповідно до міжнародних договорів України;

• здійснює контроль за додержанням всіма суб'єктами ЗЕД чинних законів України та розумів міжнародних договорів;

• здійснює заходи щодо нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• проводить антидемпінгові та антисубсидиційні й спеціальні розслідування в порядку, визначеному законами України;

• виконує інші функції відповідно до законів України та Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

У рамках Міністерства економіки та Міністерства з питань європейської інтеграції регулюванням ЗЕД безпосередньо займається чотири департаменти.

1 Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить в собі три управління:

• управління зовнішньої політики;

• управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

• управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку.

2 Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва, нараховує п’ять управлінь:

• управління багатостороннього економічного співробітництва;

• управління іноземних представництв;

• управління торгово-економічних зв'язків з країнами Європи, США, Канади;

• управління торгово-економічних зв'язків з країнами Азії. Тихоокеанського регіону; Африки і Латинської Америки;

• управління торгово-економічних зв'язків з країнами СНД.

3 Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує три управління:

• управління митного регулювання і контрактного обліку;

• управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю;

• управління торгових обмежень і недобросовісної конкуренції.

4 Департамент міжнародного розвитку та європейської інтеграції, що нараховує п’ять управлінь:

• управління міжнародного кредитного співробітництва;

• управління Європейської і атлантичної інтеграції;

• управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

• управління співробітництва з ЄС і багатостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

• управління міжнародних інвестиційних програм і проектів.

По-четверте, в регулюванні ЗЕД, у розробці й реалізації зовнішньоекономічної політики в країнах світу беруть участь й інші міністерства та державні структури, наприклад, Національний банк, Міністерство сільського господарства (або автопромисловості), Міністерство оборони (якщо країна бере участь в експортно-імпортних поставках зброї), структури митниці та ін.

Національний банк країни регулює курс національної валюти України відносно до грошових одиниць інших держав, здійснює облік і розрахунки за наданими та одержаними кредитами і позиками, виконує інші функції, які безпосередньо впливають на регулювання зовнішньоторгового обігу.

Державна митна служба країни здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.

Антимонопольний комітет країни здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД в Україні, приймає рішення щодо порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидійних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

По-п'яте, розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні та напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів-імпортерів, інвестиційні фонди та ін.

Відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата є юридичною особою. Вона створюється з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, її інтеграції до світової господарської системи, формуванню сучасних промислової, фінансової і торгової інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвитку всіх видів підприємництва, незаборонених законодавством України, науково-технічних і торгових зв'язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Завданням торгово-промислових палат є:

• сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, надання практичної допомоги підприємцям у проведенні торгово-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;

• представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;

• організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі їх органів;

• участь в організації на території України та за її кордоном професійного навчання і стажування фахівців – громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;

• надання довідкових інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством;

• сприяння організації інфраструктури обслуговування підприємництва;

• надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям;

• установлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також з організаціями, що об'єднують або представляють їх під час роботи міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій.