38. Імплементація міжнародних норм і стандартів, прийнятих під егідою імо

Значение ИМО для разработки международных норм и стандартов в области морского судоходства зачастую подчеркивается в самих конвенциях. А. Л. Колодкин, В. Н. Гуцуляк, Ю. В. Боброва отмечают, что, согласно положениям Международной конвенции по охране человеческой жизни на море (СОЛАС) 1974 г., «ИМО признается единственной международной организацией по разработке руководств, критериев и правил для системы судовых сообщений на международном уровне» [13, с. 536]. Кроме того, в силу Международной конвенции о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты 1978 г. «ИМО является гарантом действительности дипломов, выдаваемых государством флага судна членам экипажа» [13, с. 536]. Большое значение разрабатываемых ИМО конвенций подтверждается тем, что по приблизительным оценкам их соблюдает до 98 % мирового торгового флота (по водоизмещению) [11, с. 18]. Членами ИМО по состоянию на январь 2010 г. являются 169 государств, 20 из которых — внутриконтинентальные. Какие же международные конвенции и соглашения, принятые под эгидой ИМО, должны быть в первую очередь и в максимальном объеме имплементированы в Украине? Такой вопрос мы вынуждены не только задать себе, но и найти приемлемые ответы в виде законов, других нормативных актов, в виде программ, планов, финансирования, кадровых и технических решений. Итак: Конвенция по облегчению международного морского судоходства 1965 г. (ФАЛ 65); Международная конвенция по обмеру судов 1969 г.; Международная конвенция относительно вмешательства в открытом море в случае аварий, приводящих к загрязнению нефтью 1969 г.; Международная конвенция о гражданской ответственности за ущерб от загрязнения нефтью 1969 г.¹; Международная конвенция о создании Международного фонда для компенсации ущерба от загрязнения нефтью 1971 г. ²; Конвенция о международных правилах предупреждения столкновения судов в море 1972 г.; Международная конвенция по безопасным контейнерам 1972 г.; Международная конвенция по предотвращению агрязнения с судов 1973 и Протоколом 1978 г. к ней (МАРПОЛ 73/78);Международная конвенция по охране человеческой жизни на море 1974 г.;Афинская конвенция о перевозке морем пассажиров и их багажа 1974 г. и Протокол 1976 г. к ней;Торремолиносская международная конвенция по безопасности рыболовных судов 1977 г. и Торремолиносский протокол 1993 г. к ней³;Международная конвенция о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты 1978 г.;Международная конвенция по поиску и спасанию на море 1979 г.; Конвенция по борьбе с незаконными актами, направленными против безопасности морского судоходства 1988 г.; Международная конвенция по обеспечению готовности на случай загрязнения нефтью, борьбе с ним и сотрудничеству 1990 г.; Международная конвенция по подготовке и дипломированию персонала рыболовных судов и несении вахты 1995 г. и некоторые другие.

39. Міжнародна організація праці (МОП) і правове регулювання праці моряка

Международный кодекс моряков; к-я 2 о безработице, 9 о поиске рабочих мест для моряков (порядок составления статей соглашения между владельцем судна и экипажем), 23 о репатриации моряков, 58 о минимальном возрасте на море, 69 о сертификации судовых коков, 74 о сертификации матросов, 39 о зарплате, часах работ и численности экипажа на море, 134 о предотвращении несчастных случаев среди моряков.

40. Судно – поняття, визначення

КТМ: самоходное (несамоходное) плывущее сооружение, используемое для перевозки. 1)сооружение, искусственно созданное человеком 2)плавучее, те предназначенное для плавания 3)каждый акт отдельно определяет – о спасании 89 – любое плавучее сооружение, способное осуществлять плавание; афинская о перевозке пас и багажа – суда только морские, о унифи нек правил о коносаменте – любое для перевозки груза морем, о предупр столкновений – плавучие средтва, вкл неводоизмещающие, гидросамолеты, по защите окр среды - +подлодки и плавучие платформы.

41. Класифікація морських суден По объекту промысла: Рыболовные Зверобойные Рыболовно-зверобойные Креветноловные Кальмароловные Тунцеловные Китобойные По материалу постройки: Стальные Деревянные Железобетонные Пластмассовые По роду движения: Гребные Парусные Винтовые С воздушным винтом Водоструйные По характеру движения: Самоходные Несамоходные Водоизмещающие Глиссирующие суда На подводных крыльях На воздушной подушке По роду двигателя: Пароход, паровая машина Теплоход, двигатель внутреннего сгорания Турбаход, паровая трубина Газотурбаход, газовая турбина Электроход, может быть дизель Атомоход, атомный реактор Приемотранспортные суда: Научно исследовательские Оперативная разведка Перспективная разведка Учебно-производственная Инспекционные суда Патрульные суда Портовые буксиры Лоцманские суда Санитарные, пожарные

42. Національність суднаНациональность судна - государственная принадлежность судна, определяющая законы того государства, которым подчиняется судно. Национальная принадлежность судна - оговорка о национальной принадлежности судна. Обычно в полисе по морскому страхованию не содержится подразумеваемой оговорки о национальной принадлежности судна или оговорки, запрещающей смену национальной принадлежности судна, или оговорки, запрещающей смену национальной принадлежности судна во время нахождения его на риске. Каждое судно плавает под флагом государства, подтверждающего его национальность.

43. Міжнародні стандарти реєстрації суден. Зручна реєстрація. Регистрация судов конвенция 86 о регистрации судов – участие государства, ф, ю лица в собственности на судно, обязанность гос-ва регистрации соблюдать принцип, по которому большая часть членов экипажа должна состоять из граждан страны, гос-во регистрации обеспечивает офис судоходной компании на своей территории, обеспечение классификации и подотчетности судовладельца, что гарантируется соблюдением условий относительно самого регистра. Регистрация судов в гос. судовом реестре подлежат суда, технический надзор за которыми осуществляет классификационное общество. Кто не подлежит регистрации в регистре – те в Судовой Книге Украины (гос суд реестр). Удобный флаг — экономико-правовой термин, которым называют совокупность условий, предоставляемых правительством страны нерезидентам — владельцам иностранных судов, готовых плавать под флагом страны, которая предоставляет эти условия. Удобный флаг, как правило, обеспечивает судну режим наибольшего благоприятствования и пониженные ставки портовых сборов в большинстве портов мира, так как практически все государства, предоставляющие свой удобный флаг, не имели конфликтов (в особенности, военных) с большинством существующих государств в течение большого исторического промежутка времени. низкие налоговые ставки; низкий уровень обязательной минимальной оплаты труда; небольшие регистрационные сборы; минимум формальностей; крайне короткий (по сравнению с другими) срок регистрации;

44. Санкціонування втручання в торговельне мореплавство

По-перше, багато які норми, що визначають межі правомірної діяльності на морі, є адміністративно-правовими; по-друге, акти санкціонованого втручання в більшості своїй являють собою заходи адміністративного примусу (затримання суден, огляд, морські арешти тощо). акти мають адміністративно-правовий характер, а їх застосування регламентується адміністративно-процесуальними нормами, внаслідок чого засоби санкціонованого втручання в торговельне мореплавство розглядаються як заходи адміністративного примусу, проводиться їх класифікація в залежності від мети і підстави їх застосування і відзначаються прогалини у національному адміністративному законодавстві, насамперед, в законодавстві, що регламентує застосування заходів адміністративного примусу. У дисертації вперше в адміністративно-правовій науці розглядається залежність обсягу використання адміністративно-правових засобів, спрямованих на обмеження дії принципу свободи торговельного мореплавства від правового статусу морського простору: відкритого моря, виключної (морської) економічної зони, прилеглої зони, територіального моря і внутрішніх вод і дається їх характеристика. В дисертації підкреслюється, що в зв'язку з адміністративною реформою, яка відбувається в Україні, указами Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1572/99, “Про зміну у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 р. № 1573/99 проведено реорганізацію органів виконавчої влади, у тому числі й органів, які мають адміністративно-юрисдикційні повноваження у сфері торговельного мореплавства. Однак внаслідок цього органи управління торговельним (у тому числі і риболовецьким) транспортом, що були передбачені міжнародними конвенціями і українським законодавством, виявилися позбавленими цих повноважень. в зоні національної юрисдикції переплітаються адміністративно-правові заходи, що застосовуються як органами національної юрисдикції прибережної держави, так і органами компетентних міжнародних морських організацій.

Як вже раніше відзначалося в дисертації, у різних ділянках Світового океану діють певні правила торговельного мореплавства, порушення їх тягне застосування заходів адміністративного примусу, однак вид і характер цих заходів залежить від статусу тієї або іншої ділянки Світового океану. Прибережна держава може вживати такі заходів, як огляд, інспектування, арешт іноземних суден. В попередніх розділах зверталася увага, що Україна не ухвалила рішення про введення прилеглої зони, внаслідок чого заходи адміністративного примусу, якими користуються багато які країни для здійснення в цій зоні фіскальних, митних, санітарних і екологічних функцій, компетентні органи застосувати не можуть. У дисертації піддаються докладному аналізу специфічні заходи адміністративного запобігання і стягнення, що застосовуються згідно з Законом України “Про виключну (морську) економічну зону України” (нагадаємо, що це 200-мильна зона). Пошукувач вважає, що склади проступків і заходи стягнення і припинення, зазначені в цьому Законі, мають знайти своє закріплення в КпАП України. Ще, на думку пошукувача, потрібно звернути увагу на такі заходи адміністративного втручання в торговельне мореплавство, як огляд, обшук і захоплення суден в особливих випадках. У підрозділі 3.3. “Правова природа актів адміністративного примусу у сфері торговельного мореплавства у внутрішніх водах і територіальному морі України” пошукувач констатує, що на цих ділянках Світового океану, у разі протиправного діяння, а також з метою попередження його, органи національної юрисдикції наділені значним колом заходів адміністративного примусу. Разом з тим дисертант вважає, що, незважаючи на специфіку цих заходів, адміністративно-правова наука ніколи не виявляла до них інтересу. Пошукувач констатує різні підстави і правові наслідки застосування заходів адміністративно-правового втручання в торговельне мореплавство у внутрішніх і територіальних водах України. Спираючись на висновки адміністративно-правової науки (В. Авер'янов, А. Альохін, Д. Бахрах, Є. Додін, Ю. Козлов, І. Пахомов та ін.), дисертант вважає, що у вигляді актів санкціонованого втручання виступають заходи адміністративного попередження, заходи адміністративного припинення, заходи адміністративного стягнення.