9. Резервна мотивація.

Зявляється у :

1. Ситуації неуспіху

2. Трансформація мотиву «досягнення» (Хейнхаус)

3. Лбдина виконує завдання у яких не бачить сенсу.

Резервні мотиви:

1. Мотивпція саморозуміння

2. Творчості

3. Долання виклику

4. пізнавальна

5. Дпомоги іншим.

6. Спілкування

7. Співпраці

8. Самостійності.

Тема: конструктивність мотивації навчання.

1. Типи мотвування.

2. Мотиваційна стратегія і мотиваційна субєктивна система.

3. 5 кроків мотивування.

1. Типи мотивації:

- внутріншньоорганізована ( ми мотивуємо)

- зовнішньоорганізована (хтось мотивує)

За Дісі:

• Інтринсивна – цікавить зміст завдань, їх суть.

• Екстринсивна – завдання. Як засіб досягнення цілі, пов'язаний з наслфдком виконання завдань.

Вайнер, Роттер:

Локус каузальності:

• Внутрішній – Я-причина успіху-неуспіху

• Зовнішній – інші причина упіху-неуспіху.

Аптер:

• Парацільова

• Цільова

1. Самодетермінація – здатність самому визначати приорітети цінностей і цілей.

- особьисто зрілі

- доходять з зрілості

- зявляються як наслідки вчинків.

2. формування інтересу:

Чинники:

• Можливість виявити самодостатність у навчанні

• Активні і інтерактивні методи навчання (бесіда, диспіт діалог).

• Субєктивна новизна навчального матеріалу.

• Оптимальний рівень складності завдань

3. похвала:

- здійснюється конкретизовано (за що хвалять)

- заохочення доссягнення специфічних критеріїв (саме для цієї людини) успішності

- акцентує, що досягнення успіху стане модлиіим саме завдяки докаданню зусиль

- створює позитивне ставлення.

4. Скерування – ми загалом ставимо ціль

5. делегування

6. Інструктаж – і не знає і не хоче.

7. актуалізування інтеесу – інтерес або був і його застимулювали чяи мала неуспіх.

Оновити і поповнити ресурс можна:

• Любов

• Успіх

• Творчість

8. Додаткова мотивація.

Потрібна коли:

• Актуалізація інтересу

• Поставлена складна задача.

• Постановка завдання що дозволяє встановити найближчі і перспективні цілі.

• Професійна спрямованість навчальних завдань (щоб половина з них стосувалася не лише фахових знань)

• Проблемне навчяання (знання подається не лише у вигляді правильної готової інформації)

• Формування в групі пізнавального психологічного клімату

Стратегії мотивації навчання:

Сосновський – знаючи обєкт, вимоги, екстра та інтра версію, можна організувати роботу.

• Інтернал-обєкт – уникає складних життєвих ситуацій, без творчості.

• Інтернал- субєкт – прагне до співпраці і спільної творчості

• Екстернал-обєкт – пристосування до інших, щвидко адаптується до психології інших.

• Екстернал – субєкт – слідує зовнішнім правилам успіху і самоствердження, змагальний моиив.

Дісі, Райан – ввели термін «мотиваційна субсистема» - це комплекс когнітивної, афективної поведінки особи, що організовуєтьс як моииваціна ціль.

Типи субсистем6

1. Внутрішня мотиваційна субсистема – прагнення до компетентності і самодетермінації

2. Зовнішня м.с. – базується на зовнішніймотивації.

3. Амотивацнійна с. – в людини загалом відсутня активінсть, чуття безпорадності чи навченої бе5зпорадності.

Психологічна стратегія мотивування:

1. Зясувати індивідуальні особливості мотивації оюдини:

- індивідуальну ціль,

- тип домуніючих мотивів, мотиваційну тенденцію

- тип локус-контролю

- мотиваційних модус (цільовик-парацільовик)

2. актуалізувати інтерес – підкріпити ті дії, що подобаються особі

3. активізувати почуття самоефективнос\ті.

4. психологічний супровід – організований ок скерування чи інструктаж

5. зворотній зв'язок – позитивни\й.

Тема. Самоменеджмент.

Е.Мейо – провыв 1й експеримент …

Результат. Визначено, що вагомішим за фізичні фактори є визнання і самовизнання!!!»

Самоменеджмент.

1. Моттивувати слід самовизнання.

2. Теорії «Х» і «у»

Самоорганізація зявляється в Х

Самоменеджмент:

1. Тайм-менеджмент – нестача часу викликає стрес

2. Стрес-менеджмент – люди мають менше стресу вгрупі

3. Тім-менджмент – командний менеджмент

4. Імперешн-менеджмент – найкраще працюється в групі, але коли мають вплив.