39. Кабінет Міністрів України як суб'єкт організаційно-господарських повноважень

Кабінет Міністрів України (КМУ) є вищим органом у системі органів виконавчої влади; здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства/відомства, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації; спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону від 21Л2.2006 р. "Про Кабінет Міністрів України").

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21 вересня 2006 року "Про управління об'єктами державної власності", Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:

визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності;

встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;

визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності;

а) визначає умови створення та діяльності господарських структур;

приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур (державних господарських об'єднань, державних холдингових компаній) і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;

призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління викопує Кабінет Міністрів України;

приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;

приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність;

приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;

приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частий;

встановлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управління уповноваженим особам;

встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об'єктів державної власності;

визначає порядок управління корпоративними правами держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави;

приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

розробляє та укладає міжнародні договори України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;

призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки, які стосуються використання об'єктів державної власності;

Ї7) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування; 18) визначає порядок:

а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування

об'єктів державного сектору економіки;

в) відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)

державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими структурами;

г) конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання;

ґ) оплати праці та винагороди керівникам державних підприємств;

д) призначення, діяльності, відповідальності та винагороди посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних підприємств;

е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці державних контролерів використання об'єктів державної власності (далі - державні контролери);

є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

ж) визначення вартості об'єктів державної власності;

з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності;

и) відчуження та списання об'єктів державної власності;

і) розпорядження активами державних господарських організацій;

ї) розрахунку та використання концесійних платежів за державне майно;

й) оцінки об'єктів оренди та порядок розрахунку, розподілу і використання плати за оренду (суборенду) державного майна;

к) визначення підприємств державного сектору економіки, на яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання об'єктів державної власності;

забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності;

затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, і державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мли грн.;

приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації) підприємств, які не підлягають приватизації;

погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів і нерухомого майна;

26) виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.

40. У системі господарювання розрізняють дві категорії міністерств (відомств):

- функціонального типу (Міністерство економіки, Міністерство фінансів тощо);

- галузевого типу (або господарські міністерства), сферою управління яких є певна галузь народного господарства (Міністерство зв'язку, Міністерство транспорту та ін.).

Господарське міністерство (відомство) — це господарська організація (орган державної виконавчої влади), яка здійснює координацію діяльності усіх підприємств та організацій галузі, а також виконує функції власника майна щодо підпорядкованих їй державних підприємств та організацій.

Правовою основою діяльності господарських міністерств (відомств) є Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади (затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.) та положення про конкретне господарське міністерство/відомство (наприклад, Положення про Міністерство транспорту України.

Основні риси господарського міністерства (відомства):

- господарська організація, яка здійснює управління господарською діяльністю підвідомчих державних підприємств і координацію діяльності всіх підприємств галузі;

- господарська організація унітарного типу;

- підпорядкованість Кабінету Міністрів України;

- установчий документ - положення, розроблене відповідно до Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України;

- наявність статусу юридичної особи;

- частка державного майна необхідна для здійснення міністерством (відомством) своїх функцій, закріплюється за ним на праві оперативного управління;

- наявність функцій двох видів:

а) щодо загалъногалузевого управління (участь у формуванні та реалізації державної політики в галузі, прогнозування розвитку економіки галузі, участь у розробці проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України, формування та розміщення державного замовлення на продукцію

галузі і укладення державних контрактів, реалізація державної стратегії відповідної галузі, розробка відповідних фінансово-економічних та інших нормативів, видача спеціальних дозволів (ліцензій) з окремих видів діяльності, затвердження державних стандартів, норм та правил на продукцію (роботи, послуги) відповідної галузі, участь у формуванні та реалізації антимонопольно! політики у відповідній галузі, подання висновку щодо доцільності та обґрунтованості створення ПФГ та ін.);

і б) щодо управління майном державних підприємств, які належать до сфери відповідного міністерства (прийняття рішень про створення, реорганізацію та ліквідацію державних підприємств, установ і організацій у відповідній галузі, затвердження статутів державних підприємств галузі, укладення і розірвання контрактів з керівниками цих підприємств, здійснення контролю за ефективністю: використання закріпленого за підприємствами державного майна, подання згоди Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутних фондів яких включається державне майно, на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підвідомчих державних підприємств, на вихід структурних підрозділів зі складу підвідомчих державних підприємств, на вступ (і вихід) державних підприємств у добровільні господарські об'єднання та ін.).