Висновок

Таким чином, є всі підстави вважати, що в Конституції України містяться відповідні механізми взаємодії законодавчої, виконавчої та судової гілок влади, хоча вони і не досконалі, потребують більш детального вивчення і застосування, але вже можна говорити про те, що Українська держава твердо стала на шлях побудови вільної, незалежної і демократичної держави. Але сама проблема не знімається ні в теоретичному ні в практичному аспекті, оскільки на сучасному етапі державотворення досить багато випадків конфронтації між владними структурами, особливо між законодавчою та виконавчою, що не допомагає вирішенню досить складних проблем, які стоять перед українською державою і суспільством.

Вирішення проблеми співвідношення й взаємодії законодавчої та виконавчої гілок влади в Україні коректується конкретними реаліями в економічній, суспільно-політичній, соціально-культурній, державно-правовій та інших галузях. І цей процес е закономірним. Багатоваріантність виникаючих таким шляхом рішень — добра основа для подальшої оптимізації моделі співвідношення обох гілок влади.

Одним з важливих аспектів проблеми взаємовідносин законодавчої влади України і Президента являється співвідношення законів і указів. В такому ключі позитивним рішенням чинної Конституції виступає норма, що закріплює підзаконність президентських актів. Конституція встановлює, що президентські укази та розпорядження видаються «на основі і на виконання Конституції та законів України» (ст.106).

Другий аспект проблеми випливає з принципу верховенства Конституції України. Компетенція Верховної Ради — не безмежна. Вона має свої кордони, котрі визначені Конституцією. Звідси — висновок: Верховна Рада вправі приймати закони з усіх питань, віднесених Конституцією України до повноважень парламенту.

Інструмент обмеження можливостей Верховної Ради шляхом втілення принципу закритого переліку питань, що складають сферу законодавчого регулювання парламенту, втілює Конституція України.

Таким чином, не звертаючи уваги на недоліки, недосконалість і прогалини нормативної бази, необхідно наполегливо та динамічно розгортати широку й ефективну діяльність Верховної Ради у всіх сферах, що класично притаманні парламентам: законодавчій, бюджетній, структуроутворювальній, контрольній. Конкретні позитивні результати практичної роботи загаль-нонародного органу свідчать про те, що такий хід фактичного заповнення деяких конституційних прогалин не тільки можливий, але й реальний.

Таким чином, у нашій державі сформувалась досить демократична і певною мірою ефективна система органів державної влади. Завдання полягає в тому, щоб і надалі удосконалювати діяльність державно-владних структур, шукати найбільш оптимальні механізми їх взаємодії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Конституційне право України.- К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2004.- 884 c.

3. Конституційне право України / За ред. В.Я.Тація, В.Ф.Погоріло, Ю.М.Тодики. – К., 1999

4. Конституційне право України: Навчальний посібник / Сост.: В.Д.Волков, Р.Ф. Гринюк., І.С. Щебетун и др. - Донецьк: ДонДУ, 2000. - С. 134-172.

5. Адміністративне право України. - 2-е изд., Перераб. і доп. Підручник / За ред. Ю.П. Битяк. - X.: Право, - 2003. - С. 184

6. Барна Т.Б. Конституція як основний закон держави / Т.Б.Барна // Правова свідомість молоді в умовах розбудови соціальної демократичної держави: Матеріали всеукраїнської курсантсько-студентської конференції (27-28 квітня 2007 р.). - Івано-Франківськ, 2007 - С. 9-12

7. Венгеров А.Б. Теорія держави і права. М.: Юридична література, 2008. - С. 129

8. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. - Чернівці: “Рута”, 2000. - 424 с.

9. Бандурка О.М. Особливості конституційного процессу в Україні //Право - Харків, 2001 - С. 95-98

10. Дрожжина С. Теоретичні аспекти впливу процесів децентралізації влади на рівень демократії в державі / С. Дрожжина // Українознавство. — 2006. — № 4(21) — С. 15.

11. Історія держави і права України: Курс лекцій / А. А. Шевченко, В.О.Самохвалов, В.П.Капелюшній, М.О.Шевченко Під ред. В.Г.Гончаренка. - К.: Вентурі, 2000. - 285 с.

12. Коваленко А.А. Конституція як юридичний акт та основа політико-правового розвитку України// Право - Харків, 2001 - С. 269-271

13. Копейчиков В. В. Правознавство Підручник. - К.: Юрінком Інтер, - 2006. - 321 с.

14. Кравченко В.В. Конституційне право України.- К.: Атіка, 2001.- 320 c.

15. Куненко І. С. Процедура внесення змін до конституції: порівняльно-правовий аспект / І. С. Куненко // Держава і право. - 2010. - Вип. 47 - С. 170-175

16. Лукаш О.Л. Конституція України в забезпеченні організації і функціонування системи державної влади / О.Л.Лукаш // Митна справа / Одеська національна юридична академія : ТОВ "Митна газета". - 2008. - № 2 С. 74-80

17. Мірошниченко Ю. Контроль Конституційного Суду України за додержанням процедури внесення змін до Конституції України як засіб забезпечення її верховенства / Ю. Мірошниченко // Вісник Конституційного Суду України : Юрінком Інтер. - 2011. - № 1 - С. 127

18. Тодика Ю.М., Тодика О.Ю. Конституційне право України. - Х.: Райдер, 2003. - 292 c.

19. Мельник В. Конституція України в ієрархічній структурі законодаства: науково-теоретичний аспект / В.Мельник // Право України / Міністерство юстиції України. - К.: Мінюст України. - 2009. - № 5 - С. 61-65

20. Погорілко В. Ф. Конституція України: проблема теорії та практики// Правова держава - 2001 - вип.12 - С. 42-52

21. Ріяка В.О. (керівник авт. кол.), Семенов B.C. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. В.О. Ріяки. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.

22. Тимочко Н. А. Економічна історія України: Учеб. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.

23. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 512 с.

24. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. А. В. Дзера (кер. авт. Колл), Д. В. Боброва, А. С. Довгерт та ін; Під ред. А. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - 2-е изд, доповіді. і перераб. - К.: Юрінком Інтер. 2004. - Кн. 2. - 640 с

25. 9. Ємельянов В.П. Цивільне право України. - Київ: Вид. "Консум". 2006. - 249 с.

26. Шаповал В.М.Сучасний конституціоналізм / В.М.Шаповал. — К.: Салком: Юрінком Інтер, 2005. - 560 с.