- •6 Розрахунок і перевірка техніко-експлуатаційних параметрів сортувальної гірки
- •6.1 Характеристика сортувального пристрою
- •6.2 Перевірка висоти сортувальної гірки
- •6.3 Поздовжній профіль сортувальної гірки
- •6.4 Розрахунок та побудова кривих енергетичних висот
- •6.5 Визначення координат входу та виходу відчепів з ізольованих ділянок
- •6.6 Розрахунок і побудова кривих швидкості і тривалості скочування вагонів з гірки
- •6.7 Перевірка розмежування відчепів на роздільних елементах
- •6.8 Перевірка потужності гальмівних засобів
- •6.9 Загальні висновки перевірки потужності гіркових пристроїв
6.4 Розрахунок та побудова кривих енергетичних висот
Конструкція сортувальної гірки повинна перевірятися на можливість реалізації встановленої швидкості розпуску, забезпечення гальмовими засобами, одержання потрібної переробної здатності. Перевірка виконується шляхом моделювання процесу скочування вагонів з гірки. Моделюванням одержують дані швидкості V=f(S) і тривалості T=f(S) скочування вагонів, які використовують для аналізу потужності гірки.
Моделювання процесу скочування вагонів може бути виконано графічним, графоаналітичним або аналітичним методами, в тому числі і з використанням ЕОМ. Найкраще використовувати графоаналітичний метод. За цим методом моделювання скочування вагона з гірки виконується у три етапи:
Розрахунок і графічне зображення кривої енергетичних висот.
Розрахунок швидкості та тривалості скочування вагона.
Графічне зображення отриманих результатів розрахунків з урахуванням послідовності скочування вагонів.
За розрахункові бігуни ДП та Х приймаються чотирьохвісні напіввагони на роликових підшипниках, параметри яких наведені в таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 Параметри розрахункових бігунів
Бігун |
Тип вагону |
К-сть осей |
Вага, Qбр, тс |
w0, кгс/тс |
Довжина вагона, l,м. |
База вагона, b, м |
g’, м/с2 |
Площа бокової поверхні, S, м2 |
Х |
піввагон |
4 |
0 |
0,8 |
13,92 |
10,5 |
9,58 |
8,5 |
ДП |
піввагон |
4 |
2 |
4,5 |
13,92 |
10,5 |
9,11 |
8,5 |
Криві втрати енергетичних висот розраховуються та будуються виходячи з умови, що дуже поганий бігун (ДП) йде на важку колію, а хороший бігун (Х) прямує на колію, суміжну з важкою.
Основну силу опору розрахуємо за формулою (6.2). Силу опору від середовища та вітру розрахуємо за формулою (6.5) для напіввагона. При розрахунку приймемо, що кут між напрямком вітру і напрямком скочування β = 300, так як при цьому wсв має максимальне значення, яке в свою чергу розраховується за формулою (6.6).
α = β/2 = 30/2 = 150, при цьому Сх=1,75.
Кінетична енергія бігунів:
При побудові та гальмуванні бігунів враховується, що швидкість вагона в розрахунковій точці не може перевищувати 5 км/год, або 1,4 м/с.
6.5 Визначення координат входу та виходу відчепів з ізольованих ділянок
До ізольованих ділянок відносять:
противошорстні стрілки;
перший вагоноуповільнювач ГП-1;
ділянка граничного стовпчика.
Паркова гальмівна позиція не враховується, оскільки розділення відчепів не відбувається.
Таблиця 6.5 Координати входу та виходу відчепів з ізольованих ділянок
Найменування елемента |
SП |
LІД |
SE |
SG |
ІД СП 1 |
27,5 |
11,38 |
22,25 |
44,13 |
ІД ГП 1 |
84,88 |
13,475 |
79,63 |
103,605 |
ГП 1 |
85,38 |
25,95 |
80,13 |
116,58 |
ІД СП 2 |
145,94 |
11,38 |
140,69 |
162,57 |
ІД СП 3 |
169,76 |
11,38 |
164,51 |
186,39 |
ІД СП 4 |
193,73 |
11,38 |
188,48 |
210,36 |
ГС |
240,04 |
- |
233,08 |
247 |
ПГП |
291,47 |
7,92 |
286,27 |
299,39 |
Крім того, для побудови кривих швидкості та часу також необхідні інші допоміжні (проміжні) контрольні точки. Вони розміщуються через кожні 10 м до кінця ГП-1. Далі – через кожні 20 м.