2.4 Вибір технічного оснащення прилеглих лінії

Розрахунок пропускної спроможності лінії виконується на підставі таблиці добового поїздопотоку станції на розрахунковий термін (таблиця 2.4.) за формулою:

_{, (2.7)}

де α – коефіцієнт резерву пропускної спроможності дільниці, α =1,15;

N_ван – число вантажних поїздів на даній лінії з урахуванням збірних;

N_пас – число пасажирських поїздів на даній лінії;

N_зб – число збірних поїздів на даній лінії;

ε_пас – коефіцієнт зйому пасажирських поїздів, ε_пас = 1,5;

ε_зб – коефіцієнт зйому збірних поїздів, ε_зб = 2,0.

Розраховую потрібну пропускну спроможність ліній, що примикають до станції, при цьому кількість збірних поїздів для кожної ліній приймаю N_зб = 1 поїзд/добу:

Число головних колій на прилеглих до станції лініях приймається залежно від розрахованої потрібної пропускної спроможності (N_п) відповідно до таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Кількість головних колій та технічне обладнання ліній

Потрібна пропускна спроможність, Nп	Число головних колій	Технічна оснащеність ліній
12 - 24	1	Автоблокування
25 - 36	1	Диспетчерська централізація
37 та більше	2	Автоблокування

Згідно розрахунку приймаю висновок про необхідне технічне оснащення перегонів:

• К-КГ – двоколійний, автоблокування;

• К-П – двоколійний, автоблокування;

• К-НБ – одноколійний, диспетчерська централізація, двоколійні вставки;

Можна зробити висновок, що перегін К – П потребує побудови другої головної колії у зв’язку зі збільшенням розмірів руху, перегін К – НБ потребує улаштування двоколійних вставок.