- •1.Поняття і методи фінансової діяльності держави
- •2.Поняття державних фінансів, їх роль у суспільному житті
- •4.Поняття, функції та засоби фдд
- •5.Поняття, види та завдання фін.Політики держави
- •6.Фінансова система України
- •7.8. Здійснення фдд вищими органами держ. Влади
- •9.Органи спеціальної компетенції, що здійснюють фдд
- •10.Мін.Фінансів як ключовий орган управління фінансами
- •11. Здійснення фінансової діяльності Державною казначейською службою
- •12. Повноваження дпс України в сфері фінансової діяльності.
- •13. Характеристика суб'єктів та об'єктів фінансової діяльності держави
- •14. Поняття фінансового права, його предмет та методи
- •15. Місце фінансового права в системі права України.
- •16. Система і джерела фінансового права
- •17. Історія розвитку науки фінансового права.
- •1.Зародження науки фінансового права в Західній Європі.
- •2. Розвиток науки фінансового права в імператорській Росії.
- •3.Розвиток науки фінансового права в Радянській державі.
- •18. Поняття і система науки фінансового права.
- •19. Поняття та принципи науки фінансового права.
- •20. Поняття та методи дослідження науки фінансового права
- •30.Реалізація прав і обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин
- •31. Поняття і призначення фінансового контролю.
- •32. Характеристика видів фінансового контролю
- •34. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України
- •35. Підстави та порядок проведення позапланового контролю органами дпс України
- •37. Рахункова палата - орган фінансового контролю
- •38. Роль Міністерства фінансів у сфері фінансового контролю
- •39. Повноваження Державної казначейської служби при здійсненні державного фінансового контролю
- •40. Здійснення фінансового контролю Державною фінансовою інспекцією України
- •41, 42. Недержавний фінансовий контроль. Поняття аудиторського контролю та становлення аудиту в Україні.
- •47. Фінансові правопорушення та їх класифікація.
- •48. Поняття і види фінансових санкцій
- •51.Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань
- •52. Адміністративний арешт майна як засіб забезпечення виконання податкових зобов'язань перед державою.
- •53. Бюджетний кодекс - як джерело бюджетного права.
- •54.Поняття та значення бюджету для функціонування держави
- •55.Поняття, предмет та джерела бюджетного права.
- •56. Особливості бюджетно-правових відносин.
- •57. Роль дпс у мобілізації коштів до бюджету.
- •58.Бюджетна система України та принципи її побудови.
- •59. Характеристика бюджетної класифікації.
- •60. Класифікація бюджетних доходів.
- •61. Класифікація видатків бюджету.
- •62. Власні, закріплені та регульовані доходи бюджету.
- •63. Характеристика таємних видатків.
- •64. Запозичення.
- •65. Правові основи розподілу доходів та видатків між бюджетами.
- •66. Методи регулювання рівня
- •67. Поняття та класифікація бюджетних повноважень.
- •68. Бюджетні повноваження України та їх класифікація.
- •69. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, їх класифікація.
- •70. Поняття і зміст бюджетного процесу.
- •71. Бюджетні призначення
- •75.Розгляд та прийняття Державного бюджету України
- •76. Виконання Державного бюджету України
- •77. Звітність про виконання бюджетів
- •78. Порядок складання проектів місцевих бюджетів
- •79. Затвердження місцевих бюджетів
- •80.Стадія виконання місцевого бюджету
- •81. Періодичність, структура та терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів
- •83. Поняття та види міжбюджетних трансфертів
- •87. Здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства Міністерством фінансів, Державною казначейською службою, Державною фінансовою інспекцією.
- •88. Заходи, які застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення.
- •89. Відповідальність за бюджетні правопорушення
- •90. Порядок накладання стягнення за бюджетні правопорушення.
51.Податкова застава як засіб забезпечення виконання податкових зобов’язань
Податкова застава – це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку, встановленому Законом.
Право податкової застави виникає у разі:
1) ненадання або несвоєчасного надання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня за останнім днем терміну, установленого законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) для надання такої податкової декларації.
2) несплати в граничні строки, установлені Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного терміну. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами;
3) несплати в граничні терміни, установлені Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного в податковому повідомленні. День виникнення права податкової застави, передбаченої цим пунктом, визначається на підставі даних карток особистих рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства [1].
Окремі види активів платника податків, що має податковий борг, можуть бути звільнені з-під податкової застави за запитом платника податків, якщо ДПАУ встановлено, що звичайна вартість інших активів, які залишаються в податковій заставі, у два і більше рази перевищує суму податкового боргу, забезпеченого такою податковою заставою. При цьому враховуються суми будь-яких інших прав дійсних вимог до активів такого платника податків, що мають пріоритет над правом податкової застави [3].
Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, що знаходилися в його власності (повному господарському веденні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків придбає права власності в майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу. Але є активи, на які не поширюється право податкової застави. Об'єктами податкової застави не можуть бути :
1. Рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права майно та кошти благодійних організацій
2. Майно, що відповідно до законодавства України може бути відчужене заставником і на яке може бути звернене стягнення Приватизаційні папери
3. Майно, що стане власністю заставника після виникнення права податкової заставної, у тому числі продукція, плоди й інший прибуток (майбутній врожай, приплід худоби тощо) [3].
Згідно з Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, якщо у платника податків виникає податковий борг, йому надсилаються податкові вимоги. Як передбачає пункт 2.4 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПАУ від 28.08.2001 р. №388, повідомлення про виникнення права податкової застави міститься в першій податковій вимозі. Згідно з підпунктом 6.2.3 Закону №2181, перша податкова вимога надсилається платнику податків не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (тобто виникнення податкового боргу) й повинна, зокрема, містити повідомлення про виникнення права податкової застави на активи платника податків [4].
Активи платника податків звільняються з податкової застави з дня:
а) отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання,
б) визнання податкового боргу безнадійним, у тому числі внаслідок ліквідації платника податків як юридичної особи або зняття фізичної особи з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності чи у зв'язку з недостатністю майна особи, оголошеної банкрутом;
в) отримання податковим органом довідки про смерть фізичної особи - платника податків або про визнання її померлою чи безвісно відсутньою згідно із законодавством, за винятком випадків, коли активи такої фізичної особи переходять за правом спадщини у власність інших осіб;
г) закінчення строків позовної давності щодо такого податкового боргу;
д) отримання податковим органом договору поруки на повну суму податкового боргу платника податків
е) прийняття рішення про арешт активів платника податків - на строк дії такого арешту;
є) отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;
ж) прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі якщо умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави;
з) прийняття окремого рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства [3].
Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а" - "ж".
Отже, на мою думку податкова застава є досить ефективним засобом забезпечення виконання податкових зобов’язань.