38. Валютна політика – це:

а) сукупність організаційно-правових і економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей;

б) діяльність держави і уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів і їх діяльності на валютному ринку;

в) виконання платіжної функції іноземною валютою на внутрішніх ринках країни;

г) діяльність комерційних банків і інших структур на валютному ринку.

39. Валютне регулювання – це:

а) діяльність держави і уповноважених нею органів щодо регламентації валютних відносин економічних суб'єктів і їх діяльності на валютному ринку;

б) здійснення міжнародних платежів за капітальними операціями платіжного балансу і розвиток іноземних інвестицій в економіку країни;

в) ввезення і вивіз валютних цінностей через державний кордон;

г) формування і використання золотовалютних резервів.

40. Платіжний баланс — це:

а) статистичний звіт про надходження валютних коштів в країну і про витрачання їх за певний період в розрізі окремої статі, країн, груп країн;

б) макроекономічна модель, яка характеризує стан і динаміку зовнішньоекономічних відносин даної країни із зовнішнім світом;

в) співвідношення між валютними платежами економічних суб'єктів даної країни (резидентів) за її економічними межами і валютними надходженнями ним з-за економічних кордонів країни (від нерезидентів) за певний період часу (рік, квартал, місяць);

г) все перераховане вище.

41. В платіжному балансі у розділі і «Рахунки поточних операцій» по статті «Баланс товарів» відображаються:

а) усі переміщення товарів через економічні кордони країни з переходом права власності;

б) рух коштів у зв'язку з обміном між резидентами і нерезидентами різноманітними послугами: транспортними, будівельними, комунікаційними, туристичними, культурними, обслуговуванням урядових структур, іншими діловими послугами, фінансовими, ліцензійними, інформаційними тощо;

в) рух коштів, пов'язаний з доходами фізичних осіб-резидентів, отриманими в оплату роботи за кордоном, доходами від прямих інвестицій за кордоном, доходами від портфельних інвестицій, доходами від інших інвестицій;

г) вказане у а) і в).

42. Золотовалютні резерви — це:

а) запаси іноземних фінансових активів і золота, які належать державі і знаходяться у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні та інші потреби, які мають загальноекономічне значення;

б) офіційний механізм врегулювання сальдо платіжного балансу;

в) запаси золота, які належать державі і знаходяться у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання;

г) немає вірної відповіді.

43. Міжнародний ринок капіталів — це:

а) ринок, на якому купують і продаються довгострокові (термін погашення яких більше одного року) боргові зобов'язання і акції;

б) сектор фінансового ринку, на якому купують і продаються короткострокові боргові інструменти (термін погашення яких менший ніж один рік);

в) сукупність кредитно-фінансових установ, через які здійснюється рух позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин;

г) коло національних ринків капіталів, які виконують міжнародні операції.

44. Інструментами міжнародного ринку грошей є:

а) векселі державної скарбниці, оборотні сертифікати банківських депозитів;

б) комерційні папери, банківські акцепти, угоди про зворотний викуп,

в) федеральні резервні фонди, євродолари;

г) все перераховане вище.

45. Євровалюта — це:

а) терміновий депозит, який знаходиться в банку за межами країни-емітента валюти;

б) облігація, яка номінована в іншій валюті, ніж валюта країни, в якій вона продається;

в) облігації, що продаються в зарубіжній країні і номіновані у валюті цієї країни;

г) немає вірної відповіді.

46. Міжнародний валютний фонд створено за рішенням:

а) Бреттон-Вудської конференції в 1948 р.;

б) Бреттон-Вудської конференції в 1944 р.;

в) Ямайської конференції в 1976 р.;

г) Ямайської конференції в 1978 р.

47. Відповідно до Статуту МВФ його головними завданнями є:

а) сприяння розвитку міжнародної торгівлі і розвитку міжнародних валютних відносин;

б) підтримка стабільного курсу валют; підтримка рівноваги платіжних балансів країн, які входять до МВФ; допомога в організації багатосторонньої системи платежів за поточними операціями;

в) надання коштів для покриття дефіциту платіжного балансу країн-учасниць; відміна валютних обмежень;

г) все перераховане вище.

48. Кредити, які країна-учасниця може отримати у МВФ, оформлюються:

а) кредитною лінією;

б) згодою про резервний кредит або угодою “стенд-бай”;

в) ломбардним кредитом;

г) угодою про зовнішню позику.

49. Співпраця України з МВФ зосереджена на таких напрямках:

а) надання різноманітних послуг і фінансової підтримки приватизованим підприємствам;

б) підтримка фінансового сектору країни для посилення стабільності банківської системи й укріплення небанківських кредитних установ;

в) розвиток сільськогосподарського виробництва і розбудова інфраструктури села;

г) все перераховане вище.

50. Світовий банк об’єднує:

а) Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародну фінансову корпорацію; Міжнародну асоціацію розвитку та Багатостороннє агентство гарантій інвестицій;

б) Єропейський банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд та Міжнародну фінансову корпорацію;

в) Міжнародний інвестиційний банк, Міжнародну асоціацію розвитку та Міжнародний валютний фонд;

г) немає вірної відповіді.