- •1. Закон про кримінальну відповідальність: ознаки, принципи дії в часі, просторі та за колом осіб.
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •3. Поняття та види складів злочинів. Елементи складу злочину.
- •1.За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):
- •2. За характером структури складів:
- •3. За особливостями конструкції злочини:
- •4. Об’єкт злочину: поняття, види та відмінність від предмета злочину.
- •5. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб’єкта злочину в кримінальному праві України.
- •7. Поняття та форми вини в кримінальному праві України.
- •8. Стадії вчинення умисного злочину і їх види.
- •9. Поняття та ознаки співучасті. Види співучасників.
- •10. Повторність як форма множинності, її відмінність від сукупності та рецидиву злочинів.
- •12. Правові підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •13. Поняття та цілі покарання за кримінальним законодавством України.
- •14. Система і види покарань в кримінальному праві.
- •15. Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві України.
- •16. Підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •17. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •18. Амністія та помилування: їх значення в кримінальному праві.
- •19. Поняття та цілі примусових заходів медичного характеру.
- •20. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •21. Поняття вбивства та його види.
- •22. Умисне тілесне ушкодження. Характеристика складу злочину.
- •23. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
- •24. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та недоторканості.
- •25. Поняття викрадення та його ознаки. Форми розкрадань.
- •26. Бандитизм. Кримінально-правовий аналіз складу злочину. Цивільне право
- •1. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •2. Загальні положення про фізичну особу. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •3. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •4. Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Правосуб’єктність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •5. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Види юридичних осіб.
- •6. Поняття держави як суб’єкта цивільного права. Проавосубєктність держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній). Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •7. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Види об’єктів. Поняття та класифікація речей.
- •8. Поняття й ознаки правочинів. Зміст правочинів. Види правочинів.
- •9. Поняття та види недійсних правочинів. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •10.Поняття представництва, його значення та зміст. Суб’єкти представництва, повноваження представника. Виникнення та види представництва.
- •11. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності.
- •12. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •13. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових пра.
- •14. Загальна характеристика та види речових прав.
- •15. Поняття власності та права власності. Суб’єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
- •16. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •17. Право інтелектуальної власності. Правове регулювання права інтелектуальної власності. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.
- •18. Поняття зобов’язань. Види зобов’язань і система зобов’язального права. Елементи зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань.
- •19. Визначення громадянина безвісно відсутнім, його правове значення. Оголошення громадянина померлим.
18. Поняття зобов’язань. Види зобов’язань і система зобов’язального права. Елементи зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань.
Насамперед слід зупинитися на загальних положеннях і значенні зобов'язального права. Зобов'язальне право є найбільшою підгалуззю цивільного законодавства Норми, що містяться в зобов'язальному праві, регулюють велике коло суспільних відносин, пов'язаних з придбанням товарів у власність, здаванням майна в оренду, перевезенням вантажів і багажу, наданням послуг, кредитуванням і розрахунками, страхуванням, спільною діяльністю, використанням здобутків науки, літератури тощо.
Зобов'язальне право поділяється на дві частини: загальні положення про зобов'язання та окремі види зобов'язань.
Зобов'язання є найпоширенішим видом цивільних правовідносин і мають усі їх ознаки. Зобов'язання — це цивільні правовідносини.
Зобов'язання - це закріплені цивільним законом суспільні відносини з переміщення майнових та інших результатів праці, внаслідок яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) вчинення певних дій і зумовленого цим утримання від вчинення інших дій.
Ознаки:
1. Сторонами зобов'язання є чітко визначені особи: кредитор — особа, якій належить право вимоги, і боржник — особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора.
2. об'єктом зобов'язання є певна поведінка зобов'язаної особи. Це можуть бути певні дії з передання майна, сплати грошей виконання роботи (чи стримування від здійснення дії. що відіграє другорядну роль), тобто об'єктом зобов'язання в будь-якому випадку е дії. стосовно яких кредитор має право вимоги, а боржник зобов'язаний їх виконати.
3., здійснення суб'єктивного зобов'язального права кредитором за загальним правилом можливе тільки в разі здійснення боржником дій, що становлять його обов'язок.
4. зобов'язання здебільшого опосередковують рух майна, надання послуг, виконання робіт, тобто є правовою формою економічного обороту.
5. здійснення зобов'язань забезпечується примусовими заходами у формі санкцій. Для реалізації санкції суб'єкт зобов'язання, право якого порушено, має право звернутися з позовом до суду.
У будь-якому зобов'язанні розрізняють такі необхідні елементи, як суб'єкти, об'єкт і зміст зобов'язання.
Як у будь-яких правовідносинах, у зобов'язанні беруть участь дві сторони: уповноважена і зобов'язана. Зобов'язання не створює обов'язків для осіб, що не беруть участі в ньому як сторони (для третіх осіб).
Суб'єкти зобов'язання завжди конкретні. Це кредитор і боржник, взаємопов'язані правами і обов'язками. Кредитор має право свої вимоги висувати тільки боржнику, а той, у свою чергу, зобов'язаний виконати їх.
Об'єктом зобов'язання є певні дії боржника. Зміст зобов'язальних правовідносин утворюють суб'єктивні права та обов'язки їх учасників. Згідно зі ст. 509 ЦК України особливість змісту зобов'язальних правовідносин полягає в тому, що правомочність кредитора набирає форми права вимоги, а правомочність боржника має форму боргу як обов'язку виконання вимоги кредитора.
Підстави виникнення зобов’язань:
1. договір
2. односторонні право чини
3. акти органів державної влади, органів влади Арка бо органів місцевого самоврядування.
4.неправомірні дії
5. інші юридичні факти.