- •1. Закон про кримінальну відповідальність: ознаки, принципи дії в часі, просторі та за колом осіб.
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •3. Поняття та види складів злочинів. Елементи складу злочину.
- •1.За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):
- •2. За характером структури складів:
- •3. За особливостями конструкції злочини:
- •4. Об’єкт злочину: поняття, види та відмінність від предмета злочину.
- •5. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб’єкта злочину в кримінальному праві України.
- •7. Поняття та форми вини в кримінальному праві України.
- •8. Стадії вчинення умисного злочину і їх види.
- •9. Поняття та ознаки співучасті. Види співучасників.
- •10. Повторність як форма множинності, її відмінність від сукупності та рецидиву злочинів.
- •12. Правові підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •13. Поняття та цілі покарання за кримінальним законодавством України.
- •14. Система і види покарань в кримінальному праві.
- •15. Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві України.
- •16. Підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •17. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •18. Амністія та помилування: їх значення в кримінальному праві.
- •19. Поняття та цілі примусових заходів медичного характеру.
- •20. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •21. Поняття вбивства та його види.
- •22. Умисне тілесне ушкодження. Характеристика складу злочину.
- •23. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
- •24. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та недоторканості.
- •25. Поняття викрадення та його ознаки. Форми розкрадань.
- •26. Бандитизм. Кримінально-правовий аналіз складу злочину. Цивільне право
- •1. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •2. Загальні положення про фізичну особу. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •3. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •4. Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Правосуб’єктність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •5. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Види юридичних осіб.
- •6. Поняття держави як суб’єкта цивільного права. Проавосубєктність держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній). Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •7. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Види об’єктів. Поняття та класифікація речей.
- •8. Поняття й ознаки правочинів. Зміст правочинів. Види правочинів.
- •9. Поняття та види недійсних правочинів. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •10.Поняття представництва, його значення та зміст. Суб’єкти представництва, повноваження представника. Виникнення та види представництва.
- •11. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності.
- •12. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •13. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових пра.
- •14. Загальна характеристика та види речових прав.
- •15. Поняття власності та права власності. Суб’єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
- •16. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •17. Право інтелектуальної власності. Правове регулювання права інтелектуальної власності. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.
- •18. Поняття зобов’язань. Види зобов’язань і система зобов’язального права. Елементи зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань.
- •19. Визначення громадянина безвісно відсутнім, його правове значення. Оголошення громадянина померлим.
12. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязна дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою, або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Питання про роль і місце строків у цивільних правовідносинах може розглядатися у різних аспектах:
а) як момент виникнення (початку) або припинення правовідносин;
б) як одна з умов, що визначає їх зміст;
в) як критерій оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду її своєчасності тощо.
Залежно від джерела (підстави) встановлення:
- нормативні
- встановлені правочином
- звичаєві
- встановлені рішенням суду
- адміністративні – встановлені актами органів держави.
За характером визначення:
- визначені – які підлягають точному обчисленні шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь-який момент або подію.
- невизначені – які встановлюються шляхом вказівки на будь-які приблизні критерії.
За можливістю бути зміненими за рішенням сторін :
- імперативні
- диспозитивні.
За призначенням:
- правостворюючі є строки, із настанням (закінченням) яких пов’язане набуття нових цивільних прав.
- строки здійснення цивільних прав – строки протягом яких, суб’єкт може реалізувати належне йому суб’єктивне право.
13. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових пра.
Особисте немайнове право - це міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості абсолютних благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають людині можливість за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначити свою поведінку у сфері особистого життя.
Ознаки особистих немайнових прав:
1. немайнові права невіддільні від особистості їх носія, належать конкретній людині та іменуються «особистими».
2. мають абсолютний характер.
3. особисті немайнові права позбавлені матеріального (майнового) змісту.
За способом виникнення :
- природженні – права, що належать людині внаслідок факту її народження.
- придбані – це права, які визначають соціальне буття людини, тобто ті, яких людина набуває в процесі своєї діяльності, коли вона бере участь у соціальному житті.
За ступенем пов’язаності із майновими правами:
- особисті немайнові права, не пов’язані із майновими правами, тобто, право на ім’я, зовнішній вигляд, честь, гідність
- особисті немайнові права, пов’язані із майновими правами, права, що виникають у зв’язку з написанням літературних, наукових творів, творів мистецтва тощо.
За їх змістом:
- особисті права як комплексні права, які є сукупністю певних повноважень( правомочностей), наприклад, право на охорону особистого життя
- особисті права як окремі повноваження, наприклад, право на охорону недоторканості особистого життя і право на таємницю особистого життя.
Залежно від структури зв’язку учасників у особистому немайновому відношенні поділяються на:
- абсолютні права
- відносні права.
За цільовою спрямованістю:
- особисті немайнові права, спрямовані на індивідуалізацію особистості: право на ім’я, право на індивідуальний вигляд, право на честь, гідність і ділову репутацію;
- особисті немайнові права, що забезпечують фізичну недоторканість особи: право на охорону життя, здорове навколишнє середовище, свободу, вибір місця проживання;
особисті немайнові права, спрямовані на забезпечення недоторканості внутрішнього світу особистості, які забезпечують її автономне існування: право на додержання таємниці особистого і сімейного життя, невтручання у сферу особистого життя.