39. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.

Фонди страховика представляють собою певні виокремлені фінансові ресурси, що призначені для забезпечення безперервно­го відтворювального процесу та є однією з особливостей фінан­сово-господарської діяльності страховика. В сучасних умовах господарювання однією із умов діяльності страховика є :

S наявність сплаченого статутного фонду;

S створення резервного фонду (у відповідності до зако­нодавче встановлених норм);

^формування специфічних фондів та резервів.

В цілому фонди страховика представлені на рисунку 10.1.

Статутний фонд (статутний капітал - в обліку та звітності) формується у відповідності до чинного законодавства за рахунок внесків засновників та у розмірах, передбачених Законом про страхування (не менше, як 1 млн. ЄВРО для страховика, що здійснює ризикове страхування та 1,5 млн. ЄВРО при здійсненні страхування життя). Зазначений фонд складає основу власного капіталу страховика на початковому етапі функціонування стра­хової компанії. В подальшому власний капітал страховика фор­мується за рахунок поповнення із прибутку від страхової діяль­ності, доходів від інвестування коштів, додаткового капіталу.

Наступний елемент фондів страхової компанії - резервний фонд, який ще називають резервним капіталом, а у світовій прак­тиці - „резерви капіталу". Методика його формування не має га­лузевої специфіки та відповідає загальним принципам організації

господарської діяльності будь-яких підприємств. Він ство­рюється у відповідності до засновницьких документів та в рам­ках діючого законодавства. Джерелом цього резервного фонду є частина прибутку підприємства. Розмір відрахувань до нього, наприклад, для акціонерних товариств, повинен становити не менше 5% від прибутку до досягнення ним розміру не менш як 25% статутного капіталу. Резервний капітал за певних умов може бути використаний на покриття невиробничих втрат та збитків, а також для погашення облігацій товариства й викупу акцій у ви­падку відсутності інших коштів. Зазначений резерв використо­вується також у разі недостатності коштів відповідних фондів на внутрішньогосподарські розрахунки. Така ситуація може склас­тися в збиткові для страхової компанії роки.

В страховій практиці особливої уваги потребує процес розміщення (чи інвестування) страхових резервів і власних коштів страховика. Згідно Закону про страхування (ст. 31) кош­ти страховика повинні розміщуватись за наступними принципа­ми, зміст яких представлено в табл. 10.2:

•S безпечності;

S прибутковості;

•S ліквідності;

S диверсифікованості.

Положення про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страху­вання життя, затверджене наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 26.05.97 р. № 41 передбачає, що 90 % резервів страховика повинні бути розміщені на території України.

Згідно Закону про страхування кошти страховика повинні бути представлені активами наступник категорій'.

•S грошові кошти на поточному рахунку;

•S банківські вклади (депозити);

•S валютні вкладення згідно з валютою страхування;

•S нерухоме майно;

S акції, облігації;

•S цінні папери, що емітуються державою;

S права вимоги до перестраховиків;

S інвестиції в економіку України за напрямками, що визначає Кабінет Міністрів України;

•S банківські метали;

•S кредити страхувальникам-громадянам, що уклали до­говори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми;

S готівка в касі в межах встановлених лімітів.

40. Розмежування страхування по об`єктам.

#34

41. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.

#19

42. Права і обов`язки сторін у страхуванні.

Стаття 20. Обов'язки страховика

Стаття 2. Страховики

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у

формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з

додатковою відповідальністю, а також одержали у

встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова

діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками -

резидентами України.

Загальний розмір внесків страховика до статутних фондів інших

страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його

власного статутного фонду, в тому числі розмір внеску до

статутного фонду окремого страховика не може перевищувати