Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otveti_ET_Pochti_vse.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
934.4 Кб
Скачать
  1. Економічний зміст продуктивних сил.

Продуктивні сили — це сукупність засо6ів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Продуктивні сипи виражають активне відношення людей до природи, що полягає в матеріальному і духовному освоєнні, видозміні, розвитку і присвоєнні її багатств. У процесі функціонування продуктивних сил відтворюються умови існування суспільства і відбувається становлення і розвиток самої людини.

Продуктивні сили — фактори (передусім людина), які забезпечують перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.

Продуктивні сили суспільства складаються з :

1)Робоча сила – сукупність фізичних і розумових здібностей людини, її здатність до праці.

Праця – діяльність людини, спрямована на зміну речовин і сил природи з метою задоволення власних потреб.

2)Предмети праці – це те,на що спрямована праця людини і становить матеріальну основу створюваного продукту.

3)Засоби праці – це речі або комплекси речей, за допомогою яких людина впливає на предмети праці, перетворює і пристосовує їх для своїх потреб.

Предмети і засоби праці в сукупності складають засоби виробництва і виступають як матеріально – речовий чинник виробництва.

Рівень розвитку продуктивних сил залежить від кількісних і якісних параметрів.

Кількісні — досягнуті масштаби виробництва, обсяг засобів виробництва, кількісний склад робочої сили.

Якісні — прогресивність техніки і технології, якість створюваних благ, кваліфікація робітників.

Кількісні:

Досягнуті масштаби виробництва вимірюються кількістю чи вартістю виробленої продукції на підприємстві чи в країні за певний час.

Обсяг засобів виробництва також має вартісне і кількісне вираження.

Кількісний склад робочої сили показує, наприклад, що на підприємстві зайнято 3202 працівників, а в країні – 23 млн чол..

Якісні:

Прогресивність техніки і технології відображує удосконалення, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, нові інструменти, машини, а також перехід від певних технологій виготовлення продукції до інших.

Якість створюваних благ вимірюється багатьма показниками.

Кваліфікація кадрів свідчить про рівень знань, умінь та трудових навиків робітників і службовців певного підприємства, галузі чи країни.

Продуктивність праці характеризує ефективність виробничої діяльності людей у процесі створення матеріальних благ і послуг. Вона вимірюється кількістю продукції чи послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу, або кількістю робочого часу , витраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги.

  1. Економічний інтерес, його суб’єкт, об’єкт, функція.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення суб'єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.За своєю сутністю економічні інтереси є об'єктивними. Вони

відображають місце і роль суб'єктів господарювання у системі суспільного поділу праці та економічних відносин. Водночас

економічні інтереси є суб'єктивними і завжди мають своїх носіїв. Суб'єкти економічних інтересів — окремі індивіди, домо-

господарства, колективи (групи) людей, суспільство в цілому.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага

(товари, послуги, інформація тощо).

Плюралізм економічних потреб породжує багатоманітність економічних інтересів, які утворюють складну та динамічну

систему, багатовимірну у фазах відтворення, у просторі та часі, у статиці та динаміці. Економічні інтереси суспільства можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме:

За суб'єктами:

— особисті;

— колективні, групові;

— суспільні.

За нагальністю, важливістю:

— головні, першочергові;

— другорядні.

За часовою ознакою:

— поточні;

— перспективні.

За об'єктами:

— майнові;

— фінансові;

— інтелектуальні тощо.

За ступенем усвідомлення:

— дійсні;

— уявні.

За можливостями реалізацїі:

— реальні;

— утопічні.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб'єктів задовольнити певні погреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціаль-них дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних по-треб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес виникає, коли задоволення потреби усвідом-люється як конкретна мета (максимізація прибутку, привласнен-ня товару, користування або володіння певним товаром тощо). Отже, економічні інтереси - це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у від-борі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реаліза-ціїїх. Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволен-ню. По-перше, економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях, спрямованих на задоволення потреб. Пот-реби і засоби задоволення їх відбивають причину та форму прояву економічних інтересів. По-друге, економічний інтерес завжди ви-ражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб. Економічні інтереси - це причина та умова взаємодії й само-розвитку економічних суб'єктів. Кожне окреме економічне відно-шення існує спочатку потенційно, у формі очікувань та ще незадо-волених домагань людини*. Економічні відносини реалізуються як дійсні, коли набувають форми взаємного зв'язку. Потреби-інтере-си не тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою "цеглиною" в структурі соціально-економічних відносин.

Об'єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація).

Е інтереси:є формою вияву економічних потреб, відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб, спонукають економічних суб'єктів до діяльності для задоволення потреб .

За суб'єктами: особисті, групові, суспільні;

За нагальністю, важливістю: головні, першочергові;другорядні.

За часовою ознакою: поточні, перспективні.

За об'єктом: майнові, фінансові, інтелектуальні.

За ступенем усвідомлення: дійсні, уявні.

Ієрархією: державний, колективний, індивідуальний.