Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otveti_ET_Pochti_vse.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.09.2019
Размер:
934.4 Кб
Скачать
  1. Грошова база. Компоненти грошей.

Грошова база - це сума грошей, які центральний банк випустив в обіг. Включає готівку (за межами фінустанов), а також кошти комерційних банків на рахунках у центральному банку.

Використовується НБУ в якості одного із основних показників грошово-кредитної політики. Є показником бази фінансування, яка є основою для формування грошових агрегатів. Іншими словами - це сукупність зобов’язань Національного банку України в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки.

У структурі грошової маси виділяють такі сукупні компоненти, або їх ще називають грошові агрегати: М1, М2, М3, L, які групують різні платіжні і розрахункові засоби за ступенем їх ліквідності, причому кожен наступний агрегат включає в себе попередній.

М1 – це гроші у вузькому розумінні, готівка, обіг якої здійснюється поза банками, а також це гроші на поточних рахунках у банках. Депозити на поточних рахунках виконують всі функції грошей і в будь-який момент можуть бути перетворені в готівку.

М2 – це гроші в більш широкому розумінні: М1 + гроші на рахунках комерційнних банків + депозити спеціалізованих фінансових інститутів. Власники строкових вкладів (депозитів) отримують більш високий процент порівняно з власниками поточних вкладів, хоча в той же час вони не можуть взяти гроші з рахунку раніше умовно визначеного терміну.

М3 включає в себе М2 + крупні строкові депозити і суми контрактів з перепродажу цінних паперів.

Агрегат L складається з М3 + комерційні, зокрема короткострокові, цінні папери

  1. Економічна теорія: виникнення та етапи розвитку.

Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися лише в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру.

  1. Меркантилізм (Т.Мен, А.Монкретьєн, Ж.Б.Кольбер) основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожню­вали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних).

Постулати: необхідність держ. рег-ня та зовнішньої торгівлі; імпорт дешевої сировини та експорт високоякісних товарів; політика протекціонізму; держава повинна стимулювати активний торговий баланс

  1. Фізіократи (Ф. Кене, А. Тюрго, І і. Мі рабо) джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Вважали, що промис­ловість, транспорт і торгівля — безплідні сфери, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не при­буткова для суспільства.

  2. Класична політична економія. Виникла з розвитком капі­талізму (У. Петті, А. Сміт) зосе­реджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірно­стей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть роз­крити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кре­диту, обігу, механізму конкуренції. Започатковують трудову теорію вартості, а ринок розглядали як саморегулю­ючу систему.

  3. Маржиналізм - теорія граничної корисності. (К. Менгер, В. С. Джевонс Л. Вальрас ). Основна ідея — це дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономі-ка) та національної економіки (макроекономіка).

  4. Неокласичний напрям (ідея мінімального, опосередкованого втручання держави в економіку). Зокрема, теорії трудової вартості протиставлялася концепція "граничної корисності"

  5. Кейнсіанський напрям (без активного втручання держави в економіку капіталістичний лад не може існувати). необхідність державного регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції за допомогою фінансово-кредитних важелів, зокрема — збільшення державних інвестицій, зниження відсоткової ставки під час кризи тощо.

  6. Інституціоналізм стверджує думку, що у процесі розвитку суспільства здійснюється природний відбір інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації.

  7. Неокласичний синтез - орґанічне поєднання двох напрямків економічної теорії: кейнсіанської та неокласичної шкіл.

  8. Монетаризм —кількість грошей в обігу є визначальним фактором формування господарської кон'юнктури та існує прямий зв'язок між зміною маси грошей в обігу та величиною валового й національного продуктів. Започаткував теорію монетаризму І.Фішер.