5. Відмежування цивільного права від інших галузей права.

Відмежування галузей права відбувається за предметом і ме­тодом. До майнових від­носин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до подат­кових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосо­вується (п. 2 ст. 1 ЦК України). Але існує необхідність розмежування і іншими галузями права:

Конституційне право визначає за­гальні принципи правової системи, в тому числі основні засади ЦП. ЦП не тільки конкретизує названі положення КУ, а й вміщує норми щодо регу­лювання інших приватноправових відносин.

Спільним для цивільного і адміністративного права є пред­мет регулювання - майнові відносини, але метод регулювання цих відносин названими галузями права різний. Характерним для цивільно-правового методу є юридична рівність учасників та диспозитивність. Для адміністративного права - влада і під­порядкування одних суб´єктів адмінвідносин іншим. В основі адміністративно-правового регулювання суспільних відносин лежать імперативні засади.

Кримінальне право, як і ЦП, регулює (охороняє) май­нові та особисті немайнові відносини. На підставі норм КП відбувається обмеження цивільної правоздат­ності фізичних осіб. Взаємодія цих галузей права відбувається також у разі подачі цивільного позову в кримінальному про­цесі. Але на підставі норм кримінального законодавства май­нові стягнення відбуваються на користь держави, а на підставі цивільного - на користь кредитора. Норми ККУ застосовують­ся для особистого покарання правопорушника, а ЦКУ - май­нового.

Трудове право має багато спільного з ЦП при регулюванні трудового договору і цивільно-правового договору підряду; при відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров´я, пов´язаним з виконанням ним трудових обов´язків. Характерним для трудових відносин є те, що вони виникають в процесі праці, відпочинку. Цивільне право в ці від­носини не втручається.

ЦП регулює відносини, об´єктом яких виступа­ють земельні ділянки, але з обмеженнями, встановленими зе­мельним та екологічним правом.

Близьким до ЦП є сімейне право, але учасни­ками сімейно-правових відносин, як правило, виступають чле­ни сім´ї. Суб´єкти ЦПвідносин частіше всього не пов´язані сімейними зв´язками.

Дискусійною є проблема відмежування цивільно-правових відносин від відносин у сфері господарювання, які регулюються перш за все ГКУ. Співвідношення розглядається через проблему дуалізму приватного права і виокремлення предметів кожної з цих галузей права.

Предметом ЦП є сукупність особистих немайнові та майнові відносини суспільних відносин. Предметом ГП є госп. відносини, що виникають у процесі організації та здійснення госп. діяльності. Не є предметом регулювання ГКУ особисті немайнові та майнові відносини, що регулюються ЦКУ.

Лист Вищого Господарського Суду «Про деякі питання застосування норм Ц та Г кодексів» роз’яснює, що слід виходити з того, що при правозастосуванні застосовується не в цілому НПА, а відповідні норма права, за змістом яких і визначається, є ця норма спеціальною чи загальною.