17. Основні можливості передачі слова як лексичної одиниці

В разных языках разная частотность употребления слов.

Слово вне контекста не значит ничего.

Только контекст наполняет слово значением.

При передаче слова возможны следующие случаи:

1) в языке перевода нет словарного соответствия тому или иному слову подлинника.

2) соответствие является неполным, т.е. лишь частично покрывает значение иноязычного слова.

3. различным значения многозначного слова соответствует различным словам в языке перевода.

Эквивалентные соответствия – есть слово в одном языке, есть слово в другом языке и их объемы полностью совпадают – полные эквиваленты.

18. Лексичні трансформації диференціації та конкретизації

Конкретизация значений. Прием конкретизации можно организовать, как подбор при переводе более точных или конкретных соответствий, чем тех, которых можно найти в двуязычном словаре. Our city executive committee continually takes care of the health of the city. facilities – льготы

Конкретизация - замена слова или словосочетания ИЯ с более широким предметно-логическим значением словом и словосочетанием ПЯ с более узким значением. В результате применения этой трансформации создаваемое соответствие и исходная лексическая единица оказываются в логических отношениях включения: единица ИЯ выражает родовое понятие, а единица ПЯ - входящее в нее видовое понятие

Dinny waited in a corridor which smelled of the disinfectant. – Динни ждал в коридоре пропахшим хлоркой. They had meals at 7 o’clock. – Они ужинают (завтракают) в 7 часов. He was at the ceremony. – Он присутствовал на церемонии.

В ряде случаев применение конкретизации связано с тем, что в языке перевода отсутствует слово с таким широким значением. Иногда родовое название не может быть использовано в смысле стилистических значений.

Конкретизация часто применяется и тогда, когда в языке перевода есть слово со столь же широким значением и соответствующей коннотацией, поскольку такие слова могут обладать разной степенью употребления в исходном языке и переводящем языке.

В английском языке очень активно используются слова с широким значением.

to go – двигаться; to leave – оставлять; to be – быть; to have – иметь; to come – приходить.

to fly – летать; to slip away – удрать; to stand – стоять; to possess – обладать; to burst into – взорваться.

Однако если рассмотреть эти же слова с точки зрения их употребления в речи, то слова в английском языке – с широким значением, а в русском – с конкретным значением.

В эмоциональных ситуациях по стилистическим соображениях, слова с широким значением не могут употребляться.

My mother had left her chair in her agitation and gone behind it in the corner. – Взволнованная матушка вскочила с кресла и забилась в угол позади него.

My old dear bedroom was changed, and I was to lie a long way off. – Моей милой спаленки уже не было, и я должен был спать в другом конце дома.

Широкого распространена конкретизация английских глаголов, вводящих прямую речь (to tell, to say).

presidency – пост президента, президентская власть. 65 people have died in floods. - 65 людей погибло во время наводнения.

Дифференциация значений. Всегда сопровождается конкретизацией.

Affection is the best substitute of love. Когда мы не можем конкретизировать. The orgasmic acme of ruthless newspaper jingoism. – оголтелый шовинизм.

19. Коротка історія перекладу в Україні

Література Давньої Русі починалася з перекладів, як і більшість середньовічних європейських літератур. Відмінність полягає в тому, що ці переклади були виконані не на Русі, а в Болгарії, Сербії чи Чехії, і в багатьох випадках навіть не слов’янами, а греками, і мова перекладів була не розмовно-народна, а літературна старослов’янська (староболгарська), яка була прийнята Києвською Руссю разом з християнською рукописною книгиністю. Варто підкреслити, що з самого початку перекладна література була виключно сакральною і з’явилась вже в розвинутих формах. Тобто візантійська література в окремих жанрах була просто “трансплантована”. Це були головним чином перенесені з Болгарії (кінець 10 –початок 11 ст.) старослов’янські переклади з грецької біблійних книг, церковно-вчительська та житійна література, апокрифи, окремі історичні хроніки(“Хроніка” Іоанна Малали), шестіднєв Іоанна Екзарха тощо. До завоювання першого Болгарського царства Візантією (1018 р.) воно вже встигло передати на Київську Русь свій основний книжковий фонд.

Велитенське історичне та літературне значення слов’яно-руської перекладної писемності для нашого народу наочно видно з питомної ваги перекладної писемності в загальній кількості давніх рукописів 11-14 ст., що збереглися (99% з 1493 рукописів). Перекладна писемність збагатила кругозір слов’янських народів великою кількістю абстрактних понять, що до тих пір не існували в свідомості наших предків. Перекладна література принесла з собою різноманітні стилі, сюжети, манери оповіді, жанри ( поученія, житія, патерики, хроніки). Це були не вільні спрощені перекази, а самі справжні переклади. В більшості випадків – буквалістські. Але на першому етапі становлення літератури та літературної мови такі переклади відіграють велитенську роль – передаючи лексичне та синтаксичне багатство, накопичене грецькою мовою за багато сотень літературного розвитку.

В перші десятиріччя 11 ст. за часів князя Ярослава починають створюватись перші власне виконані на Україні переклади, хоча і важко точно сказати, які були здійснені на Україні, а які в Болгарії чи Сербії.

Широке розповсюдження отримала богословська література, патерики, апокрифи, хроніки.

Розвиток культури в кінці 13 і в 14 ст. має свою суттєву відмінність від розвитку попереднього періоду. Татарська навала затормозила розвиток культури східного слов’янства. Русь опинилася відрізанною як від Візантії, так і від своїх західних сусідів: духовне спілкування було порушене; єдність літературного досвіду підтримувалася більше традицією, аніж обміном досвідом. Література українська, білоруська та російська посилено трималися традиції домонгольської Русі, традиції незалежності та розквіту. В різних областях культури творці нового намагалися зберегти старе. Саме в ці віки складається намагання судити все по старині. В 14 та 15 ст. в основному читалися твори, перекладені в попередні часи, і книжники намагалися загалом обмежитися новими редакціями, компіляціями, збірками, перекладами та наслідуваннями. Східні слов’яни освідомлювали свою єдність з південними. Їх об’єднувала спільність культурних традицій, православ’є, спільна церковно-слов’янська мова та великий фонд спільних літературних пам’яток. Багато перекладів потрапляють з інших слов’янських земель, але тепер переважно вже з Сербії та Далмації.

В 16 ст. центр перекладацької діяльності перемістився до Москви, а Білорусії та в Україні виконуються переклади не на церковно-слов’янську, а на білоруську та українську.

В ХVІІ ст. особливе значення отримують переклади з польської та латини, твори і переклади, створені на Україні і в Белорусії. Проте відмінності з попередніми перекладами були і в сутності цієї перекладної літератури. Це була література світська, з дотепними сюжетами, де люди відправлялись в мандри, сміло зустрічали різни випадки, де описувалось кохання, лицарська звитяга, прославлявся розум та меткість.

20. Стилістичні аспекти перекладу. Коннотативно-синтаксичні конструкції

Коннотация – (от лат. connoto – имею дополнительное значение) – эмоциональная, оценочная, эллистическая окраска языковой единицы, как узуального (закрепленного в системе языка, используемого регулярно), так и окказионального.

В широком смысле это любой компонент, который дополняет деннотативное значение (предметно-понятийное значение), а также грамматическое содержание языковой единицы. Коннотативный компонент лексической единицы передает экспрессивную функцию.

Все языковые сущности, которые содержит коннотация - это полуфабрикаты, которые при реализации высказывания предают этому высказыванию субъективную модальность.

21. Передача безеквівалентної лексики. Реалії.

Безэквивалентная лексика. Есть имена собственные и имена нарицательные. Сюда относятся: реалии, экзотизмы, фоновые слова, безэквивалентная лексика представляет собой обозначение реалий характерных для страны оригинала и чуждых другому языку и иной действительности. Безэквивалентная лексика – обозначение реалий, характерных для стран ИЯ оригинала и чуждых другим странам, и другим языкам. Не имеют эквивалентов в других языках и, следовательно, не поддаются переводу на общих основаниях. Они требуют особого подхода.

Классификация реалий: С точки зрения предметного деления реалии бывают:

1. географические – объекты физической географии