Основні напрями удосконалення і розвитку системи мвс Удосконалення управління та організаційно-штатних структур

Розвиток управління в системі МВС здійснюватиметься з метою забезпечення її ефективного функціонування у звичайних умовах та умовах ускладнення оперативної обстановки з урахуванням змін у соціальнополітичній та економічній ситуації. Пріоритетним завданням МВС повинно бути забезпечення стійкого управління підпорядкованими органами і підрозділами на основі максимально повної інформації про оперативну обстановку, тенденції і перспективи її розвитку. При цьому основну увагу передбачається зосередити на використанні внутрішніх ресурсів і нереалізованих можливостей системи МВС, насамперед у сфері управлінської діяльності.

Удосконалення системи управління органами внутрішніх справ потребує чіткого розмежування і забезпечення максимального співвідношення функцій Міністерства і підпорядкованих йому органів та підрозділів. В основу цього має бути покладено:

забезпечення організаційної єдності і керованості системи;

зміцнення штабної функції з метою підвищення ефективності управління, особливо оперативного, раціональної відмови від дублювання в роботі, зменшення на цій основі витрат на утримання управлінського апарату і посилення служб та підрозділів практичної спрямованості;

забезпечення оптимального співвідношення функцій штабних, лінійногалузевих і функціональних підрозділів у структурах управління;

збереження на рівнях апаратів МВС, ГУМВС-УМВС функцій координації, методичного керівництва, інформаційно-аналітичного обслуговування, контролю й інспектування, безпосереднього планування та організації проведення заходів державного і міжрегіонального рівня, а також організації реагування на надзвичайні ситуації та розкриття тяжких злочинів, що викликали широкий громадський резонанс,

делегування частини управлінських функцій від МВС до ГУМВС-УМВС.

За МВС передбачається закріпити насамперед такі функції:

забезпечення здійснення єдиної політики в галузі побудови і розвитку системи МВС, включаючи кадрову політику;

аналіз і прогнозування розвитку оперативної обстановки, розроблення стратегії реагування на її негативні зміни;

оперативне реагування на ті надзвичайні ситуації та події , які потребують втручання центрального апарату і безпосереднього вжиття оперативно-службових заходів;

організація та здійснення загальнодержавних, міжрегіональних і міжнародних заходів боротьби із злочинністю;

забезпечення внутрішньої безпеки системи МВС;

інформаційне обслуговування всіх ланок системи МВС;

представництво інтересів системи МВС у центральних органах державної виконавчої влади;

організація взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами України, органами правопорядку інших держав;

правове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ;

здійснення заходів щодо правового та соціального захисту працівників органів внутрішніх справ;

фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ.

З метою усунення паралелізму в управлінні доцільно здійснити перебудову структури Міністерства, перерозподілити функції між окремими його підрозділами, об'єднати головні управління та управління, які вирішують однозначні чи подібні завдання, в єдині управлінські блоки або служби.

Одним із шляхів забезпечення ефективної керованості такими блоками (службами) є об'єднання посад заступників міністра (перших заступників) та керівників блоків(служб), скорочення кількості керівного складу в службах.

У процесі реорганізації штабних підрозділів необхідно створити дійову систему швидкого реагування на зміни в оперативній обстановці, надзвичайні події шляхом об'єднання відповідних сил і засобів в єдиний блок, зміцнення чергових частин як органів оперативного міжгалузевого управління. За рахунок зменшення аналітичних і контрольних функцій галузевих служб посиляться аналітичні підрозділи штабів, буде створено підрозділи планування та проведення оперативно-профілактичних і спеціальних операцій, координації дій МВС у надзвичайних ситуаціях. Штабні підрозділи створюються в усіх міськрайлінорганах.

Потребують чіткого визначення функції апаратів слідства і оперативнорозшукових служб, а також міліції громадської безпеки, в структурі якої необхідно створити підрозділи охорони громадського порядку (муніципальної міліції), підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади .

Структура ГУМВС-УМВС буде змінюватися з урахуванням нової організаційно-штатної структури центрального апарату МВС. Начальникам ГУМВС-УМВС необхідно надати право коригувати відповідні організаційні структури і перерозподіляти штатну чисельність підпорядкованих їм служб та підрозділів у межах номенклатури посад, визначеної МВС , з урахуванням оперативної обстановки на місцях, а також передавати частину своїх повноважень начальникам міськрайлінвідділів.

Необхідно переглянути статус підрозділів, підпорядкованих безпосередньо МВС, ГУМВС - УМВС, залишивши у їх підпорядкуванні лише ті, що функціонують в інтересах забезпечення системи МВС, ГУМВС УМВС, а решту скоротити, передавши їхні функції і штатну чисельність до міськрайлінвідділів, як і штатну чисельність працівників, що вивільняться в процесі реформування управлінських апаратів.

Особливу увагу буде приділено вдосконаленню діяльності міськрайлінорганів внутрішніх справ. Їх організаційно-структурна побудова, нормативно-правове, методичне організаційне і матеріальне забезпечення слід привести у відповідність із сучасними потребами. З цією метою розробляються і експериментально випробовуються різні моделі їх структурно-штатної побудови і організації діяльності з урахуванням конкретної оперативної обстановки, реальних навантажень та умов роботи. Розширюються права їх начальників у призначенні та використанні особового складу, маневруванні силами та засобами, використанні ресурсів у межах, визначених нормативними актами МВС.