- •Юриспруденція та її склад.
- •Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Предмет загальнотеоретичної юриспруденції.
- •Первинне та похідне виникнення держави.
- •Ознаки соціальних норм та їх різновиди.
- •Правове регулювання та його особливості.
- •Догма права та її складові.
- •Поняття та види принципів права.
- •Основні властивості права.
- •Аксіоматичні засади (постулати) права.
- •Парадигми праворозуміння. Основні типи праворозуміння.
- •Ціннісно-нормативне праворозуміння.
- •Інтегративне право розуміння
- •Співвідношення права і держави: етатистський та ліберальний підходи.
- •Принципи формування державної влади та її базові ресурси.
- •Інституалізація державної влади та механізм держави.
- •Класифікація правових норм.
- •Класифікація джерел права.
- •Священні тексти як джерело права.
- •Судовий прецедент як джерело права.
- •Звичай як джерело права.
- •Правова доктрина як джерело права.
- •Нормативно-правовий договір як джерело права.
- •Нормативно-правовий акт як джерело права.
- •Система права та її компоненти.
- •Поняття галузі права та їх класифікація.
- •Інститути права та їх особливості.
- •Форми систематизації законодавства.
- •Поняття та ознаки правовідносин.
- •Поняття правосвідомості та її структура.
- •Правова культура та її рівні.
- •Механізм дії права та його складові.
- •Юридичний процес та юридична процедура.
- •Поняття та форми реалізації права.
- •Поняття кодифікації законодавства та її види.
- •Суб'єкт права та суб'єкт правовідносин.
- •Поняття та зміст правосуб'єктності.
- •Фізичні та юридичні особи.
- •Об'єкти правовідносин
- •Поняття та зміст суб'єктивного права
- •Поняття та зміст юридичного обов'язку.
- •Юридичні факти та їх класифікація.
- •Поняття та види фактичних складів.
- •Правова культура особистості та її структура.
- •Правова культура суспільства та її складові.
- •Правова соціалізація та правове виховання
- •Завдання та система правового виховання.
- •Загальносоціальні та спеціальні функції права.
- •Соціальні чинники формування права.
- •Форми та види правотворчості.
- •Принципи і функції правотворчості.
- •Поняття та ознаки юридичного процесу.
- •Види юридичного процесу.
- •Сфери дії правової норми.
- •Предметна дія правової норми.
- •Темпоральна дія правової норми.
- •Просторова дія правової норми.
- •Персональна дія правової норми.
- •Застосування права як засіб забезпечення реалізації права.
- •Ідеологія застосування права.
- •Типове та нетипове застосування права.
- •Акти застосування права: поняття та види.
- •Поняття та призначення тлумачення права.
- •Тлумачення як з'ясування права.
- •Тлумачення як роз'яснення права.
- •Офіційне тлумачення права та його види.
- •Правова система та її компоненти.
- •Класифікація правових систем.
- •Поняття правового стилю. Правові сім'ї сучасного світу.
- •Цінності права та правові цінності.
- •Інструментальна цінність права.
- •Соціальна цінність права.
- •Особистісна цінність права.
- •Право як цінність культури та цивілізації.
- •Верховенство права у системі правових цінностей.
- •Поняття та види правової поведінки.
- •Правомірна поведінка. Типологія правомірної поведінки.
- •Правопорушення, його ознаки та види.
- •Зловживання правом.
- •Об'єктивно-протиправна поведінка.
- •Поняття та ознаки юридичної відповідальності.
- •Види юридичної відповідальності.
- •Поняття та основні вимоги законності.
- •Поняття та атрибути правового порядку.
- •Образ держави та поняття держави.
- •Сучасна та досучасна держава.
- •Атрибути та ознаки держави.
- •Типологія держави.
- •Ціннісна характеристика держави.
- •Поняття державної території та її склад.
- •Поняття держави та державності.
- •Зміст поняття форма держави.
- •Статика та динаміка держави.
- •Державний та політичний режими.
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства.
- •Поняття та класифікація функцій держави.
- •Функції держави та державна політика.
- •Номенклатура функцій сучасної держави.
- •Форми здійснення функцій держави.
- •Поняття та ознаки правової держави.
- •Співвідношення правової та конституційної держави.
- •Соціальна держава, її ознаки і функції.
- •Правова держава та верховенство права.
- •Вплив глобалізації на розвиток права та держави.
Поняття та мета загальнотеоретичної юриспруденції.
Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань. Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права. Оскільки ТДП характеризується як самостійна юр. наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність. • предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо впливають на державу та право. • теорія вивчає закономірності, що мають об'єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин. • Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави. • Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин. • Предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень. • Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій. • предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Отже, ТДП є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук. Державознавство- наука про державу, її походження, сутність, ознаки, типи, форми, функції, механізми, основні закономірності і фактори розвитку, її інститути. Державознавство є предметом ряду наук, насамперед філософії, історії, політології, загальної теорії держави і права, конституційного права. Характеризується певними підходами до визначення сутності д-ви та її соціального призначення, а також до питань її виникнення як особливої організації суспільства. Структура. Складовими аспектами Державознавства є теорії походження держави, що обґрунтовують найсуттєвіші причини та шляхи зародження і виникнення д-ви (теологічна, патріархальна, органічна, договірна, сусп. насильства, марксистсько-ленінська тощо). Іншою складовою державознавства є погляди на сутність держави: демократичні теорії х-зують державу як засіб забезпечення соціального компромісу та урівноваження різноманітних суспільних інтересів Об'єктами юридичної науки є держава і право — фактично два об'єкти. Проте юриспруденція, як і кожна наука, має один предмет вивчення.
Фундаментальний характер загальнотеоретичної юриспруденції.
Загальна теорія держави і права є фундаментальною юридичною наукою, яка вивчає сутність і найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування права і держави в їх взаємо-зв 'язку, а також вихідні для всіх юридичних наук поняття.
Загальній теорії держави і права як науці притаманні певні специфічні риси.
По-перше, загальна теорія держави і права є наукою суспільною, оскільки відповідно до свого предмета вона досліджує такі суспільні явища, як право і держава, їх структуру, призначення, цінність та основні інститути. В процесі досягнення своїх наукових цілей теорія держави і права взаємодіє з іншими суспільними науками і міждисциплінарними сферами знань, такими як філософія і соціологія права, політологія, психологія та ін.
По-друге, теорія держави і права входить до складу юридичних наук. Формулюючи базові юридичні поняття, розглядаючи загальні положення про державу і право, а також соціальні, психологічні, ідеологічні передумови їх виникнення і розвитку, теорія держави і права посідає провідне місце в системі юриспруденції.
По-третє, для загальної теорії держави і права властивий двоєдиний характер, що проявляється у дослідженні держави і права у межах однієї науки в їх єдності, взаємозв' язку і взаємодії. Теорія держави і права виходить з того, що сучасне право є невідривним від держави. Діючи у правових формах, держава повинна охороняти встановлений у суспільстві правопорядок та застосовувати в передбачених правом випадках примус до правопорушників. У той же час право має верховенство над державою, що, зокрема, закріплено у ст. 8 Конституції України. Верховенство права проявляється передусім у приматі прав і свобод людини і громадянина, які є невідчужуваними, непорушними і такими, що не можуть бути ні анульовані, ні звужені державою.
По-четверте, теорія держави і права є наукою загальною, оскільки досліджує лише найбільш істотні, широкі за обсягом питання вчення про державу і право, розглядає основні закономірності державно-правової дійсності, розв'язує проблеми, важливі для юриспруденції в цілому. Сформульовані теорією держави і права наукові закони, концептуальні положення, принципи призначені, як правило, для їх загального застосування всіма юридичними науками або їх більшістю. Тому найточнішою назвою цієї науки буде «загальна теорія держави і права» — саме «загальна», оскільки й іншим юридичним наукам притаманні свої теорії, що мають не загальний, а приватний характер.
По-п' яте, теорія держави і права може бути охарактеризована як наука синтетична (узагальнююча). До складу загальної теорії держави і права входять не тільки знання, одержані цією наукою, а й в узагальненому вигляді наукові здобутки інших юридичних наук, які вивчають різні аспекти державно-правової дійсності. Так, вчення про юридичну відповідальність, яке є складовою предмета загальної теорії держави і права, не може не спиратися на одержані галузевими науками дані щодо конституційної, цивільної, кримінальної, адміністративної та інших видів юридичної відповідальності.
По-шосте, загальну теорію держави і права слід розглядати як науку методологічну. Загальні закономірності, вироблені теорією держави і права, використовуються іншими юридичними науками як методологічні орієнтири при дослідженні останніми власного предмета та вирішенні своїх завдань. Методологічну роль виконує також єдиний для всіє юриспруденції понятійний апарат, якій розробляється загальною теорією держави і права. Невипадково опанування юридичною професією майбутніми правниками розпочинається саме з курсу теорії держави і права, без якої системне вивчення інших юридичних дисциплін є неможливим.
По-сьоме, важливою рисою загальної теорії держави і права є її фундаментальний характер. Пряма практична орієнтація не належить до головних завдань цієї науки. Лише обмежене коло загальнотеоретичних здобутків безпосередньо впливає на юридичну діяльність (прикладом орієнтованих на практику положень теорії держави і права може бути, зокрема, вчення про юридичну техніку). Як уже зазначалося, для теорії держави і права властивий високий рівень наукових узагальнень, вона містить положення, які утворюють теоретичну і методологічну базу (фундамент) юриспруденції, об'єднує юридичні науки в єдину, цілісну, внутрішньо узгоджену систему.
Наведені риси загальної теорії держави і права дозволяють охарактеризувати її як вихідну і основоположну дисципліну, що є ключовою для функціонування комплексу наукових знань про державу і право.