- •Кримінально-процесуальне право і криміналістика
- •Процесуальна форма і процесуальні гарантії: поняття, значення, проблемні питання.
- •Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному процесі України.
- •Виїмка: поняття, мета, підстави та порядок проведення.
- •Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист: поняття, зміст, проблемні питання.
- •Особливості взаємодії слідчого та оперативно-розшукових органів в процесі досудового слідства.
- •Допустимість доказів у кримінальному процесі України: поняття, проблемні питання.
- •Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів.
- •Планування розслідування.
- •Класифікація доказів та їх джерел у кримінальному процесі України.
- •Місце криміналістики в системі правових наук.
- •Тактичні прийоми як засіб розв’язання завдань у сфері судочинства: поняття та види.
- •1) За видом процесуальної дії
- •Притягнення особи як обвинуваченого: поняття, значення, підстави та порядок притягнення.
- •Справа закривається в таких випадках:
- •Поняття тактичної операції та її роль в розкритті злочинів.
- •Зупинення досудового слідства: поняття, підстави та порядок прийняття рішень.
- •Законність та проблеми її забезпечення у монографії о.Р. Михайленка «Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан».-к.: Юрінком Інтер, 1999.
- •Принцип вільної оцінки доказів у кримінальному процесі України: поняття, значення, зміст, проблемні питання.
- •Особливості огляду місця події при розслідуванні шляхово-транспортних пригод.
- •Криміналістична техніка як розділ криміналістики: поняття, структура, завдання.
- •Завдання криміналістичної техніки:
- •Поняття та види підробки документів.
- •Криміналістичне слідознавство: поняття та зміст.
- •Мета і способи застосування криміналістичної техніки.
- •Призначення експертиз при розслідуванні пожеж.
- •Тактичні прийоми огляду приміщення.
- •Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні вбивств.
- •Особливості пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками.
- •Попередній розгляд справи суддею: поняття, значення, зміст.
- •Поняття і значення стадії попереднього розгляду справи суддею.
- •Методика розслідування окремих видів злочинів: поняття, структура, види.
- •Принцип з’ясування істини у кримінальному процесі України: поняття, значення, зміст.
- •Огляд місця події: поняття, завдання, процесуальні і тактичні особливості організації та проведення.
- •Вирок суду: поняття, значення, види. Законність і обґрунтованість вироку.
- •Касаційне провадження у кримінальному процесі України: поняття, завдання, значення.
- •Судове слідство: поняття, значення, зміст, проблемні питання.
- •Обвинувачений: поняття, права та обов’язки.
- •Апеляційне провадження у кримінальному процесі України: поняття, завдання, значення, проблемні питання.
- •Підстави для скасування чи зміни вироку або ухвали (постанови) суду в апеляційному і касаційному провадженні: поняття, види.
- •Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування.
- •Поняття та структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •Обов'язки позивача:
- •Експертизи у справах про дорожньо-транспортні пригоди.
- •Загальна характеристика слідів знарядь злому та інструментів.
- •Криміналістична ідентифікація: поняття, види, суб’єкти, об’єкти.
- •Поняття і межа психологічного впливу на допитуваного.
- •Поняття та класифікація слідів у криміналістиці.
- •Особливості початкового етапу розслідування квартирних крадіжок.
- •Захисник у кримінальному процесі України: проблемні питання поняття та правового статусу.
- •Межі судового розгляду. Зміна обвинувачення в суді: підстави, порядок.
- •Поняття та класифікація слідів у криміналістиці.
Поняття та структурні елементи криміналістичної характеристики злочинів.
Криміналістична характеристика — це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.
Криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять окремі підсистеми — компоненти:
а) особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;
б) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину (маскування злочинних дій);
в) особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки і стосунки, ознаки віктимності тощо);
г) предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть належати до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);
ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті й трудовій діяльності;
д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відображеній у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв’язок), та моральній шкоді, заподіяній злочином.
Цивільний позивач і цивільний відповідач у кримінальному процесі України: поняття, особливості їхнього правового статусу.
Позивач і його представник. Особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, має право пред'явити обвинуваченому і особам, що несуть матеріальну відповідальність за обвинуваченням, позов, який розглядається разом з кримінальною справою (ст.ст. 50, 52 КПК).
Права позивача:
1. Подавати докази, скарги. 2. Заявляти клопотання, відводи. 3. Брати участь у судовому розгляді. 4. Просити суддю, слідчого, прокурора вжити заходів для забезпечення позову: накласти арешт на майно, банківські рахунки. 5. Знайомитися з матеріалами справи. 6. Та інші.
Обов'язки позивача:
1. Подавати необхідні документи, пов'язані з позовом. 2. Мотивувати клопотання. 3. Дотримуватися правил судового засідання.
Позов, як правило, подається до обвинуваченого, але може пред'являтися і до батьків, опікунів, піклувальників або підприємств, установ, організацій.
Відповідач і його представник. Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого (ст.ст. 51, 52 КПК).
Цивільний відповідач або його представник має такі права: 1. Заперечувати проти пред'явленого позову. 2. Давати пояснення. 3. Подавати докази. 4. Заявляти клопотання. 5. Ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося, – після призначення справи до судового розгляду. 6. Брати участь у судовому розгляді. 7. Заявляти відводи. 8. Та інші.
Обов'язки відповідача: 1. Не розголошувати даних розслідування. 2. Мотивувати клопотання. 3. Дотримуватися порядку судового розслідування. 4. Та інші.
(до початку судового слідства)