34.Загальне поняття про лексику,лексикологію,термін та термінологію.

Лексика–словниковий склад мови.Лексикологія-розділ мовознавства,який вивчає слово як осн одиницю мови,а також словниковий склад мови як с-му.Багата розвинена лексика забезпечує точне сприйняття навколишнього світу, глибше проникнення в нього і точніше мислення як для всього сусп, так і для кожного окремого індивіда,що володіє цим багатством.Термін-слово чи с/с,що вжив. для точного вираження поняття з будь-якої галузі знання.Термінологія-с-ть термінів певної галузі і науки або всі терміни даної мови.Найважливішою ознакою термінів є їх однозначність. Розрізняють активну(слова широкого вживання) і пасивну(не належать до постійного вживання) лексики.Пасивна-архаїзми,історизми,неологізми.

35. Слово як найменша самостійна одиниця мови,його лекс. Значення.

Слово-одиниця лексики,зовні сприймається як звук,або с-ть звуків.Слово вжив як самост ціле. За допомогою слів людина називає предмети, явища навколишньої дійсності,їхні ознаки, дії,стан.Тому основні функції слова в мові - називна,або номінативна. Слово х-ться за такими ознаками:скл зі звуків і має один наголос; має лексичне значення,називає предмети; поділ. на морфеми.Слова укр. мови групуються:за значенням, за мовним стилем, за емоційним забарвленням, за сферою вживання, за активністю вживання. Лексичне знач слова реалізується у контексті,у вільному сполученні з іншими словами.

36. Лексика сучасної укр мови з погляду її походження.

Лексикологія вивчає словниковий склад мови з різних точок зору:досліджує внутрішнє членування словника мови, виявляючи в ньому лексико-споконвічну і лексико запозичену, інтернаціональну й національну,загальновживану і професійну, нейтральну і емоційно забарвлену,активну й пасивну, нову й застарілу.У лексиці укр. мови за походженням виділяють слова: успадковані з попередніх періодів розвитку нашої мови, власне українські та запозичені з інших мов.Серед успадкованих найдавнішими є слова індоєвропейського походження,наприклад:мати,син,брат.Слова спільнослов’янського походження вжив в усіх слов’янських мовах,зазнаючи певних фонетичних змін: чоловік, душа, гіркий, кислий, там, тут.

37.Стилістична диференціація укр. Лексики. Проф.Лексика

Склад лексики суч укр мови є стилістично неоднорідним. Залежно від сфери використання прийнято виділяти 2 групи слів: 1)лексика стилістично нейтральна, чи міжстильова; 2) лексика стилістично маркована ("позначена").Ост поділ, у свою чергу, на книжну (наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну. Професіоналізми — слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спец понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови.Професіоналізми виступають як неофіційні(отже,експресивно забарвлені)синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні; слова та словосполуки, притаманні мові морського слова та мові моряків:кок(кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу); професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс), відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти).