14. Виникнення і розвиток університетів в епоху середньовіччя.

У 12 ст -виникають нові освітні заклади .університети. У перекладі з латинської ця назва означає корпорація. Так називали об'єднання викладачів між собою та викладачів зі студентами. Ітціаторами заснування університетіввиступали, як правило вчені які були нездоволені тим, що церковні школи ігнорували нові знання, оскільки вони не відповідали догматам віри. У Європі нараховувалося уже 65 університетів. Перші університети мали своє самоврядування і користувались певною автономією по відношенню до церкви, феодалів і міських магістратів. Учні називались стуїіентами, що з латинської означає старанно вчитися. Вони об'єднувались у провінції і наші. Викладачі об'єднувались в особливі організації факультети - здатність викладати той чи. інший навчальний предмет Викладачі вибирали голову факультету -декана. Ректором називали голову університет), якого також вибирали. Шляхом виборів призначались й інші посадові особи. Основними видами занять в університетах були лекції коли професор читав по книзі текст і коментував його, та диспути. Останні були характерні для середньовічних університетів. Вони організовувались на основі тез, які наперед яовідомлїлись учням і потім обговорювались. Диспути "проходили гаряче і тривали інколи по 10-12 години з невеликою перервою на обід. Крім цього всього учні виконували ще й письмові вправи-писали трактати.

15. Школа і пед.Думка епохи відродження...

Під Відродженням умовно розуміють епоху культурного й ідеологічного розвитку раду країн у Західній і Центральній Європі, яка охоплює історичний період 14-16ст. і характеризується високим підйомом у науці, літературі, мистецтві. Характерною ознакою культури Відродження стають ідеї гуманізму, у зв'язку з якими формується новий погляд на світ і людину. Гуманізм витісняє середньовікову аскетичну доктрину, протиставивши теології світську науку, поставивши у центі уваги людину яка в Ідеалі повинна бути життєрадісною. сильною духом і тілом, яка має право на земну радість і щастя.

Педагоги-гуманісти піддали різкій критиці всю середньовічну схоластичну систему виховання і навчання, протиставили їх таке виховання, що розвиває людину розумово і фізично, формує в неї високі .моральні якості. Одним із головних завдань гуманісти вважали ознайомлення учнів з кращими творами латинських і грецьких авторів, з біблією її іншими джерелами в оригіналі, у неспотворених церквою формах.

Проголошувалась ідея гармонійного й багатостороннього розвитку особистості дитини. По-новому розуміючи мету і завдання виховання, гуманісти проголошували загальну повагу і до дитячої особистості, -заперечували сувору дисципліну та тілесні покарання Вони відзначали необхідність враховувати особливості дитячого віку, індивідуалізувати кавчання і виховання. Новими були підходи і до методів навчання та виховання. Гуманісти вважали, цю у процесі навчання і виховання діти повинні набути лдатність активно мислити, самосгійно пізнавати оточуючий світ. Для цього роботу у школі треба зробити привабливою для дітей. Важливою звучала вимога багатьох гуманістів навіювати навчання у школах рідною .мовою.Еразм Ротердамський(1466-1536)відомий нідерландський письменник, педагог, гуманіст, один з перших дав критику середньовічному вихопанню й освіті.У своїх сатиричних памфлетах "Похвала глупоті" та трубі вчителі"він висміяв тогочасну школу, де вчителі кати вбивають у дітей будь-яке бажання вчитися. Критикуючи зміст і методи навчання, Роттердамськнй вважає, що це навчання повинно бути легким, приємним, враховувати інтереси дітей. Франсуа Рабле (1494-1553) - французький письменник, вчений-гуманіст. У своєму романі "Гаргантюа і Пантагрюель*, який є гострою сатирою на весь спосіб середньовічного житгя, піддав нищівній критиці схоластичне виховання. Він першим запропонував і описав нове гуманістичне виховання, яке «ов'шздь передусім з реальними, практично корисними заняттями, з продуманим режимом дня дитини, багатосторонньою освітою, шо дає реальні знання, розвитком самостійного мислення, творчості й активності, Мішель Монтень (1553-1592) - французький мислитель-гуманіст. представник філософського скептицизму, у творі розробив ряд важливих положень гуманістичної педагогіки Він пропонував розвивати у дітей критичне .мислення, яке не зупинястия перед авторитетами, обгрунтовуючи необхідність всебічного розвитку дитини, Монтель вперше висуває ідею пріоритету .морального виховання перед освітою в англії Мор 1478-1535), в Італії Томазо Кампанелло (1568-1639). У них боротьба за удосконалення суспільства пов'зувалось з Інтересами всього народу. Т.Мор у творі "Утопія" і Т. Кампанелла у творі "Місто сонця" змалювали у фантастичній формі утопічні за своєю суттю комуністичні суспільства. Зокрема, Віторіноо де Фельтре (1378-1446) - італійський педагог-гуманіст, створив школу під назвою "Будинок радості", яка стала зразком для створення нових гуманістичних шкілу різних країнах Європи. Ця школа знаходилась у мальовничій місцевості. Тут виховувались діти вищої аристократії, хоч попадали і найбільш обдаровані діти з неаристократичних кіл. Велика увага приділялась фізичному вихованню (ігри на свіжому повітрі, фехтування, верхова їзда та розумовому розвитку дітей.