Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
леся.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
461.31 Кб
Скачать

7Діти в весняному циклі….

Діти і підлітки були активною групою у циклі весняних обрядів. Початок весняного обрядового циклу припадає, здебільшого, на масницю, середина – на Великодні свята, а завершує цикл Трійця, пов’язана з купальськими та петрівськими святами. На Сорок святих, коли, за народними уявленнями, “сорок жайворонків вилітає з вирію”, жінки пекли “жайворонків” з пшеничного тіста. Діти виходили з ними на вулицю, бігали, піднімаючи їх вгору, і вигукували: “Пись, пись, покинь сани, бери віз!” Обряди викликання дощу в українців (слов’ян) надзвичайно різноманітні, проте в основі більшості з них лежать магічні дії з водою і біля води. В багатьох випадках ця справа доручалася маленьким (“невинним”) дівчаткам. “Під час засухи з метою викликати дощ дівчатка-дошкільниці набирали в рот маку і тричі сипали його в колодязь”. В три криниці дівчатка-дошкільниці кидали освячені квіти (айстри) і головки маку “ (там же); “Під час засухи з метою викликати дощ дівчатка віком від семи до десяти років кидають у колодязь, не залежно від того, чи свій, чи сусідський, вирваний на городі часник або мак”.

8.Участь дітей у літніх та осінніх народних святах та обрядах.

Календар укр.селянина 19поч20ст.являв собою своєрідну енциклопедію народ.мудрості, неписаний розпорядок життя хлібороба.зільницький обряд був пов'язаний із збиранням лікувальних трав і приурочувався до дня Симона Зілота(10травня).Івана купала-свято літнього сонцестояння відзначалося 24 червня,у період підготовки до збору урожаю,центральне місце у святі займало ритуальне деревце-марена(купайла).зелені свята-укр.назва християнськог свята Трійці що відзначається на 50день після Паски.це знаменувало завершення весняного і поч.літнього кал.циклу.Маковія-цьго дня в церквах разом із хлібним колоссям святили садові квіти і головки маку.Спаса-свято православної церкви встановлене на честь Преображення господнього(19серпня).за традицією святили яблука,груші,мед,калачі.Покрови-християнське свято-Покрова святої богородиці.у селянському побуті за станом погоди на Покрову намагалися передбачити х-р майбутньої зими,якщо на Покрову вітер з півночі-зима буде холодна,якщо з півдня-тепла.Введення-християнське свято що знаменувало собою початок зимового циклу обрядовості,відзначали його 21листопада.

9.Народні знання та їх передача молодим поколінням.

С-ма народних знань-важлива складова традиційно-побутової к-ри,раціональні відомості з різних галузей знань,набуті протягом багатовікової,трудової діяльності народу.с-ма народних знань обіймає народну медицину,ветеринарію,народний календар і метеорологію,народну астрономію,народнв проф.виробничі знання.народна астрономія-сукупність раціональних астрономічних знань та космологічних уявлень народу.аби визначити час доби чи сприятливий для сільського господарських занять в період року щоб орієнтуватися на місцевості селянин мусив пильно вивчати зоряне небо.народна метеоролоія-обіймає с-му прикмет,раціональних спостережень і достовірних передбачень про погодні зміни на близький чи віддалений час.народна математика-сукупність народних матем.знань та навичок,в основі якої лежать потреби практичної діяльності(виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт,зведення житла).народна медицина-комплекс рицептів і прийомів лікування що склався у народному середовищі і передавався усно від покоління до покоління.найпоширенішими лікувальними засобами українців були ліки рослинного походження.ветеринарія-важлива ділянка народного досвіду що обіймає раціональні знання,ірраціональні уявлення та практичні навички лікування свійських тварин.народна педагогіка-сукупність традиційних форм і засобів виховання,навчання та підготовки дітей до життя і праці,основою укр.народ.пед.є трудове виховання.