Вихідна інформація для визначення орієнтовної оптової ціни підприємства (ціна пропонування) 1 т насіння соняшнику

Стаття витрат	Витрати на 1 га посіву, грн	Витрати на 1 т продукції	Структура витрат, %
Оплата праці	500
Відрахування на соціальні заходи, %	58
Насіння	60
Мінеральні добрива	375
Органічні добрива	—

Закінчення табл.

Стаття витрат	Витрати на 1 га посіву, грн	Витрати на 1 т продукції	Структура витрат, %
Засоби захисту рослин	179
Пально-мастильні матеріали	340
Електроенергія	—
Витрати на відновлення основних засобів	415
Витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування	220
Інші матеріальні витрати	140
Проценти за короткострокові позички	—
Страхові платежі	—
Плата за оренду земельних ділянок
Загальновиробничі витрати	106
Виробнича собівартість, усього
Адміністративні витрати	140
Витрати на збут	175
Повна собівартість товарної продукції у заліковій вазі

Економічна служба підприємства, оцінюючи результати аналізу, дійшла висновку, що дана рослинницька галузь у змозі нормально роз­виватися за рівня рентабельності 50 %. Грошова оцінка 1 га ріллі під­приємства становить 15 тис. грн. Орендна плата згідно з договором оренди встановлена в розмірі 3 % від грошової оцінки землі.

Витрати на 1 га посіву соняшнику розраховані виходячи з очікува­ної врожайності насіння 15 ц з 1 га.

Методика виконання. Насамперед потрібно визначити повну собі­вартість усієї товарної продукції, спираючись на засвоєні знання з теми 6. В основу ціни закладається повна собівартість одиниці продукції. Мно­женням її в розрахунку на 1 т продукції на коефіцієнт ефективності 1,5 (коефіцієнт, що забезпечує рівень рентабельності 50 %) і розраховуєть­ся ціна пропонування соняшнику, яка використовується як орієнтир в переговорах з потенційними покупцями під час укладення з ними угод купівлі-продажу даного виду продукції.

Читачеві варто розрахувати структуру витрат (собівартості продук­ції), що дасть змогу визначити основні напрями дальшого їх скорочен­ня і досягти на цій основі підвищення цінової конкурентоспроможності даного виду продукції.

Відповідь: Ціна пропонування 1 т насіння соняшнику, грн: 2611; 3009; 3115; 2832.

Завдання 17.2. За даними річної статистичної звітності розрахуйте в базовому і в звітному роках середню реалізаційну ціну і повну собівар­тість 1 ц продукції головної галузі, а також визначте кількісний вплив цих економічних факторів на цінову конкурентоспроможність даного виду продукції.

Вихідна інформація. Завдання виконується за даними форми № 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підпри­ємств» розд. І «Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції і послуг». Розрахунки ведуться за стовпчиками 4—7 відповідного коду ряд­ка, за яким наводиться інформація про головну галузь підприємства.

Методика виконання. Повна собівартість 1 ц реалізованої продук­ції визначається за методикою, викладеною в завданні 6.1 (частка від ділення даних ст. 6 на дані ст. 4). Середня реалізаційна ціна розрахову­ється діленням чистого доходу (грошової виручки) від реалізації про­дукції (ст. 7) на обсяг її продажу (ст. 4). Ці дані потрібно визначити за базовий і звітний роки. їх використовують для розрахунку в названих роках ступеня цінової конкурентоспроможності за методикою, викла­деною в завданні 15.1, тобто за формулою рентабельності продажу.

Отже, ступінь цінової конкурентоспроможності (ЦК) (рентабель­ність продажу, коефіцієнт) можна визначити за формулою

ЦК = (СЦ - ПС): СЦ,

де СЦ — середньореалізаційна ціна 1 ц продукції, грн.; ПС — повна собівартість 1 ц продукції, грн.

Кількісний вплив ціни реалізації і повної собівартості 1 ц продукції на ступінь її цінової конкурентоспроможності розраховують за формулою

(СЦ1 - ПС1): СЦ1 = (СЦ1 - ПС1): СЦ (СЦ 0 - ПС ): СЦ 0

(СЦ 0 - ПС 0): СЦ 0 (СЦ 0 - ПС1): СЦ 0 (СЦ 0 - ПС 0): СЦ 0 '

де індекси 1 і 0 вказують відповідно на звітний і базовий рік.

Ліва частина формули відображає загальний індекс цінової конку­рентоспроможності продукції. Якщо від чисельника цього індексу від­няти його знаменник, то дістанемо зміну цінової конкурентоспромож­ності у звітному році проти базового. Наприклад, якщо у звітному році ступінь цінової конкурентоспроможності становив 0,56 (або 56 %), а в базовому — 0,38 (або 38 %), то зміна цього показника становитиме 0,18, тобто 18 п.п. (0,56 - 0,38). Інакше кажучи, рентабельність продажу зросла на 18 процентних пунктів.

Перший частковий індекс фіксує вплив на цінову конкурентоспро­можність середньореалізаційної ціни, а другий — повної собівартості продукції. Різниця між чисельником і знаменником цих часткових інде­ксів вказує на абсолютний вплив досліджуваних факторів на зміну ці­нової конкурентоспроможності у звітному році порівняно з базовим. Сума цих різниць має дорівнювати загальній зміні цінової конкуренто­спроможності.

Оцінка одержаних результатів. Для підприємства важливо, щоб загальний індекс цінової конкурентоспроможності був більше від одиниці, оскільки це свідчитиме про зростання даного показника, а отже, про зміцнення позиції підприємства на ринку. Якщо різниця між чисельником і знаменником першого часткового індексу має додатне значення, то це вказує на підвищення цінової конкурентоспроможності продукції за рахунок цінового фактора. Якщо, наприклад, ця різниця становить 0,06, то це означає, що цінова конкурентоспроможність зрос­ла завдяки підвищенню середньої ціни реалізації на 6 процентних пун­ктів. Аналогічно здійснюється оцінка і за другим частковим індексом. Якщо різниця між чисельником і знаменником будь-якого часткового індексу має від'ємне значення, то це свідчитиме, що даний фактор зни­зив цінову конкурентоспроможність продукції на величину цієї різниці.

Завдання 17.3. Птахофабрика виробляє 16 млн шт. яєць на рік. У зв'язку з тим, що продуктивність курей-несучок за місяцями року іс­тотно коливається, то це впливає на пропонування яєць на місцевому ринку, а отже, на їх ціну. З настанням осені продуктивність птиці зни­жується, що призводить до зменшення пропонування яєць і як наслідок — до підвищення ціни на них. Визначте, на яку величину впаде попит на яйця за зростання на них ціни на 33,3 %, і чи не призведе це до зато­варювання птахофабрики цим видом продукції.

Вихідна інформація. У вересні птахофабрика реалізувала 1333 тис. яєць за ціною 6,5 грн за 10 шт. На основі аналізу даних за кілька остан­ніх років спеціалісти птахофабрики дійшли висновку, що в жовтні очі­куване виробництво яєць, а отже, і їх пропонування, зменшиться на 420 тис. шт. Економічна служба разом зі службою маркетингу вважа­ють за можливе в цих умовах підвищити ціну на яйця на 1,5 грн за 10 шт., ураховуючи при цьому, що коефіцієнт еластичності цінового попиту на цей вид продукції, згідно з проведеними маркетинговими до­слідженнями становить 0,9. Підвищення ціни призведе до зменшення попиту. Птахофабрика в змозі продавати яйця за ціною 8 грн за 10 шт. лише за умови, якщо попит впаде на величину меншу або ж однакову з очікуваним обсягом зменшення виробництва яєць.

Методика виконання. Для того щоб визначити, на яку величину впаде попит на яйця у зв'язку з підвищенням на них ціни, можна скори­статися формулою розрахунку коефіцієнта еластичності цінового по­З З

питу (Е), яка має такий вигляд: Е = —— : ——,

Пп П_ц '

де З_п — зміна величини попиту; П_п — початковий обсяг попиту (про­дажу продукції); З_ц — зміна ціни, грн; П_ц — початкова ціна на продукцію.

У даній формулі невідомою залишається лише величина З_п. її можна легко визначити, здійснивши необхідні математичні перетворення форму-

З_ц

ли коефіцієнта еластичності. У результаті дістанемо: З_п = П_п • Е • п~ .

Відповідь. Через підвищення ціни попит на яйця знизиться, тис. шт.: 240; 276; 300; 320. Затоварення птахофабрики продукцією: відбудеться; не відбудеться; спостерігатеметься певний дефіцит продукції на ринку.

Оцінка одержаних результатів. Читачеві варто знати, що за до­помогою розгорнутої формули коефіцієнта еластичності можна відразу розрахувати, на скільки економічно доцільно підвищити ціну в абсолют­ному виразі на відповідну продукцію, коли з достатньою ймовірністю відома величина сезонного зниження обсягу її виробництва. Тобто за­вдання полягає в тому, щоб визначити абсолютне значення З_ц. Після необхідних математичних перетворень формули обчислення коефіцієн­та еластичності дістанемо:

Зц = (Зп • Пц):(Е• Пп).

Підставте в цю формулу вихідну інформацію. Одержаний результат вказуватиме, на скільки гривень підприємство може підвищити ціну без загрози затоварювання. Порівняйте одержаний результат з поперед­ньою відповіддю.

Завдання 17.4. Визначте роздрібну ціну на продукцію спиртової промисловості з урахуванням акцизного збору і податку на додану вар­тість. Розрахуйте також прибуток виробника на одиницю продукції і його частку в роздрібній ціні.

Вихідна інформація. Повна собівартість виробництва 0,5 л горіл­чаного виробу — 10 грн, бажаний рівень рентабельності, за якого за­безпечується стабільність фінансово-економічного стану підприємства, — 50 %, ставка акцизного збору — 30 %, податок на додану вартість — 20 %, торговельна надбавка — 17 %.

Методика виконання. Спочатку потрібно визначити гуртову ціну підприємства 0,5 л горілчаного виробу множенням його повної собівар­тості на коефіцієнт рентабельності. За умовою завдання він дорівнює 1,5. Далі розраховують вільну відпускну ціну з акцизним збором мно­женням гуртової ціни підприємства на коефіцієнт 1,3. Якщо одержаний результат помножити на 1,2, урахувавши в такий спосіб податок на до­дану вартість, то одержимо відпускну ціну з ПДВ.

Щоб визначити роздрібну ціну, потрібно відпускну ціну з ПДВ збі­льшити на величину торговельної надбавки. Прибуток виробника в розрахунку на одиницю продукції розраховують як різницю між гурто­вою ціною підприємства і повною собівартістю виробу. Частка вироб- ника в роздрібній ціні є результатом від ділення гуртової ціни підпри­ємства на роздрібну ціну.

Відповідь.

Роздрібна ціна 0,5 л горілчаного виробу, грн: 20,8; 22,5; 24,6; 27,4.

Частка виробника у роздрібній ціні, %: 54,7; 52,1; 50,0; 48,6.

Завдання 17.5. Визначте закупівельну ціну 1 ц молока, яку випла­чуватиме молокозавод сільськогосподарському товаровиробникові за продане ним незбиране молоко з урахуванням його ґатунку та вмісту в ньому жиру і білку.

Вихідна інформація. Згідно з укладеним договором між сільсько- господар-ськими товаровиробниками і молокозаводом установлена за­купівельна ціна за 1 ц молока першого ґатунку з базисною жирністю і білковістю 140 грн. Фактично товаровиробник поставив заводу молоко вищого ґатунку з фактичною жирністю 3,6 % і білковістю 3,1 %.

Методика виконання. Щоб виконати завдання, насамперед необ­хідно знати, який відсоток ціни відноситься на білок і який — на жир згідно з чинними нормативними документами. Володіючи цією інфор­мацією, можна розрахувати ту частину ціни в гривнях, яка має бути віднесена на білок і на жир. Для цього потрібно закупівельну ціну, установлену згідно з договором, помножити на відсоток, який відно­ситься на ці якісні показники, і одержаний результат поділити на 100.

Далі слід розрахувати «ціну» (вагомість у гривнях) 1 % жиру та 1 % білку виходячи з їх нормативного (базисного) рівня. Із цією метою тре­ба частину ціни в гривнях, що припадає на жир та білок, поділити на їх базисний рівень. Тоді закупівельну ціну 1 ц молока можна визначити за формулою

Цм = Фж ■ Цж + Фб ■ Цб,

де Ф_ж і Ф_б — фактичний вміст в молоці відповідно жиру і білку, %; Ц_ж і Ц_б — «ціна» 1 % відповідно жиру і білку.

Законом України «Про молоко і молочні продукти» (2004 р.) перед­бачене стимулювання якості молока, що відповідає вимогам державно­го стандарту України, через доплату у відсотках до закупівельної ціни: для молока екстра ґатунку і вищого ґатунку — 25 %, першого ґатунку — 20 %.

Оскільки закупівельна ціна згідно з договором установлена для мо­лока першого ґатунку, то розмір стимулювання товаровиробника за мо­локо вищого ґатунку має здійснюватися з урахуванням цієї обставини. Це означає, що ціна буде підвищена не на 25 %, а менше.

Відповідь.

Закупівельна ціна 1 ц молока за фактичної жирності і білковості, грн: 135,2; 146,1; 155,7; 164,8.

Закупівельна ціна з врахуванням доплати за вищий ґатунок, грн.: 145,3; 153,4; 160,8; 170,2.

Завдання 17.6. Визначте економічно доцільну (допустиму) межу зростання собівартості картоплі через продаж її споживачам навесні за підвищеною ціною, за якої зберігається досягнутий рівень рентабельності в осінній період. Розрахуйте також, на скільки гривень прогнозна ціна пе­ревищує ціну, за якою картопля продавалася восени і чи буде вигідно про­давати картоплю навесні, зважаючи на те що її собівартість також зросте.

Вихідна інформація. Досягнутий восени рівень рентабельності картоплі становив 40 %, фактична собівартість — 130 грн, прогноз ціни на весну — 200 грн/ц. Спеціалісти підприємства визначили, що з ура­хуванням втрат картоплі під час зберігання і витрат на зберігання собі­вартість 1 ц картоплі становитиме 170 грн.

Методика виконання. Щоб визначити економічно доцільну (допу­стиму) межу зростання собівартості картоплі за підвищеною ціною, по­трібно записати формулу визначення рівня рентабельності з такими значеннями символів:

Ц1 - С _х

р_о =-

С.

де Р_о — досягнутий восени рівень рентабельності картоплі, коефіцієнт; Ц₁ — зросла (прогнозна) ціна продажу картоплі навесні; С_х — еконо­мічно доцільна межа зростання собівартості картоплі, за якої ще збере­жеться досягнутий восени рівень рентабельності (невідома величина).

Тепер треба визначити, чому дорівнюватиме С_х. Для цього потрібно здійснити необхідні математичні перетворення наведеної формули і підставити в одержану нову формулу вихідні дані.

Щоб установити, на скільки гривень зросте прогнозна ціна навесні порівняно з ціною восени, необхідно останню з них визначити, склавши відповідну рівність із формули рівня рентабельності, а саме:

_Р = Цх - ^Со

^Со

Знаючи, чому дорівнює Цс, легко розрахувати, на скільки зросте прогнозна ціна порівняно з фактичною восени.

Відповідь.

Економічно допустима межа зростання собівартості 1 ц картоплі восе­ни, грн: 150,2; 168,9; 178,6; 188,8.

Фактична ціна реалізації картоплі восени, грн: 195; 182; 179; 175.

Прогнозна ціна зросте проти фактичної, грн: 16; 17; 18; 20.

Завдання 17.7. Використовуючи прогнозну ціну 1 ц пшениці ІІІ класу, визначте рівень беззбитковості виробництва зерна у планово­му періоді, ступінь ризикованості на стадії виробництва зерна і ступінь ризикованості недоодержання запланованого доходу на стадії реалізації зерна, спричиненого коливанням цін на ринку.

Вихідна інформація. Спеціалісти АПФ, оцінюючи характер дина­міки кон'юнктури зернового ринку, дійшли висновку, що в плановому періоді ринкова ціна пшениці ІІІ класу може становити 120 грн за 1 ц. Планові сукупні витрати (СВ) на 1 га посіву за планової врожайності 45 ц/га визначені в сумі 3150 грн.

Методика виконання. Беззбитковість виробництва зерна визнача­ється діленням сукупних витрат в розрахунку на 1 га посіву на прогноз­ну ціну 1 ц зерна. Ступінь ризикованості на стадії виробництва зерна (СР_в) визначається з виразу

СРв = [1 - (Уб : Уп)] ■ 100,

де У_б — беззбитковий обсяг виробництва зерна, ц/га; У_п — прогнозна урожайність, ц/га.

Ступінь ризикованості недоодержання запланованого доходу на стадії реалізації зерна (СР_р) розраховується за формулою

СВ: Ц^у

^срр =

1 -

•100.

V п

де Ц_п — прогнозна ціна 1 ц зерна пшениці третього класу.

Оцінка одержаних результатів. Чим менший обсяг беззбитково­го виробництва зерна, тим стабільнішою є галузь в умовах ринкової не­визначеності. Більш повний висновок можна зробити на основі показ­ника СР_в. Якщо, наприклад, він становить 53 %, то це означає, що підприємство одержуватиме прибуток навіть за зниження врожайності до 53 %. Аналогічний висновок робиться і за показником СР_р. Якщо, скажімо, він дорівнює 51 %, то це дає підстави стверджувати, що під­приємство буде одержувати прибуток за зниження ціни до межі 51 %. Варто знати, що показники СР_в і СР_р близькі за своїми значеннями.

Відповідь. Ступінь ризикованості на стадії виробництва зерна, %: 38,2; 40,0; 41,7; 45,9.

Завдання 17.8. В агропромисловому формуванні промислова сфе­ра представлена ковбасним цехом потужністю 1 т напівкопчених ков­бас на добу. Потужність цеху використовується на 60 % у зв'язку з ни­зькою купівельною спроможністю населення. Щоб збільшити обсяг продажу, а отже, завантажити потужності, спеціалісти АПФ вирішили знизити ціну на ковбасні вироби на 10 %. Визначте, на скільки потрібно збільшити обсяг продукції в абсолютному виразі для одержання такої самої суми прибутку в умовах зниження ціни, і чи виправдано підпри­ємству приймати таке рішення?

Вихідна інформація. АПФ продавало ковбасні вироби за ціною 60 грн за 1 кг. Собівартість виробництва цього продукту — 45,2 грн. Завдяки більш повному використанню потужності ковбасного цеху со­бівартість 1 кг ковбаси зменшиться на 5 % завдяки зниженню частки постійних витрат у сукупних витратах. Прибуток ковбасного цеху до зниження ціни і використання потужності на 60 % щодоби становив ... грн (визначте самостійно).

Методика виконання. Щоб установити, на скільки потрібно збі­льшити обсяг продажу продукції в абсолютному виразі для одержання такої самої суми прибутку в умовах зниження ціни (ЛОб) можна скори­статися формулою

(Ц - С)- Об -(Ц_з - С)-Об

ДОб = -Цз - С

де Ц і Ц_з — відповідно ціна без знижки і зі знижкою; С — фактична со­бівартість одиниці продукції; Об — обсяг продажу товару до встанов­лення знижки.

У даному разі одержують додатковий обсяг продажу без урахування зниження ціни. Щоб перевірити, чи за таких умов витримується вимога одержання такої самої суми прибутку, якої було досягнуто за 60 %-го використання потужності, треба зробити такий розрахунок:

П₁ =(Об + дОб)-(Ц_з - С).

Одержаний результат слід порівняти з фактичною сумою прибутку. Ураховуючи те, що за повного використання потужності цеху собівар­тість продукції знижується на 5 %, потрібно визначити, на скільки те­пер зменшаться витрати на весь обсяг виробництва ковбасних виробів. Така економія витрат є, по суті, додатковим прибутком АПФ. Вона роз­раховується за формулою

дП = (С - С_з )-(Об + дОб).

Відповідь

• Обсяг додаткового виробництва ковбасних виробів, кг: 190; 350; 400; 430.

• Сума додаткового прибутку, яку одержуватиме АПФ завдяки пов­нішому використанню виробничої потужності, грн: 2111; 2260; 2544; 3006.

• Для АПФ зниження ціни на 10 % є:

а) економічно вигідним, бо забезпечує додатковий прибуток;

б) економічно невигідним, бо збільшується лише обсяг робіт;

в) економічно вигідним, але величина такої економічної вигоди не­достатня, ліпше залишити все без змін.

Аналіз одержаних результатів. Визначений додатковий обсяг виробництва продукції можна одержати іншим способом, скористав­шись формулою

Р - Р дОб = ^ • Об ,

де Р — рівень рентабельності товару за ціни без знижки; Р_з — рівень рентабельності за ціни з установленою знижкою.

Застосування такого методичного підходу до визначення додатко­вого обсягу продажу поглиблює можливості аналізу такої виробничо- збутової ситуації. Більше того, залучення до такого аналізу показників рентабельності дає змогу відразу ж визначити загальний обсяг прода­жу продукції (без корекції на зниження собівартості), за якого зберіга­ється вже одержувана підприємством маса прибутку до зниження ці­ни, а саме:

ОБ = (Р : Р_з)• Об ,де ОБ = Об + дОб.