Тема 16. Інвестиції та оцінювання інвестиційної діяльності підприємств агропродовольчого комплексу

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Вивчення даної теми доцільно розпочати з опрацювання законів України «Про інвестиційну діяльність» (1991 р.) та «Про режим інозем­ного інвестування» (1996 р.). Це дасть змогу здобути загальне уявлення про правове поле, в якому підприємства здійснюють інвестиції в Украї­ні та за її межами. Передусім слід з'ясувати сутність інвестицій як еко­номічної категорії та основні напрями їх здійснення, пам'ятаючи при цьому, що ці два питання взаємозв'язані. Важливо переконатися, що умовам ринкової економіки більше відповідає трактування інвестицій у широкому розумінні, за якого значно розширюється коло напрямів їх здійснення. Зокрема потрібно знати, що собою являють виробничіінвестиції, фінансові інвестиції та інтелектуальні інвестиції. Водночас треба правильно трактувати термін «реальні інвестиції».

Необхідно з'ясувати зміст терміна «інвестиційна діяльність», а також права підприємств як суб'єктів такої діяльності з погляду визначення ними напрямів, видів і обсягів інвестицій, вкладання власних, позичко­вих і залучених фінансових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. У процесі інвестиційної діяльності підприємства можуть здійснювати реінвестиції. У зв'язку з цим потрібно розуміти сут­ність цього терміна, а також напрями реінвестицій.

Важливо знати, на яких визначених законодавством умовах підпри­ємства можуть здійснювати інвестиційну діяльність і за межами Украї­ни. При цьому особливу увагу слід звернути на вимогу, згідно з якою інвестори можуть здійснювати інвестиції за кордоном виключно за ра­хунок власних коштів, зарезервованих і облікованих на рахунках бух­галтерського балансу для вказаних цілей.

Необхідно ґрунтовно засвоїти питання джерел фінансування інвес­тицій, з'ясувати, які з них є основними, домінантними, а також усвідо­мити важливість залучення на сучасному етапі іноземних інвестицій в АПК України і насамперед в його пріоритетні сфери (упровадження ви­сокопродуктивних технологій вирощування сільськогосподарських куль­тур і утримання худоби, налагодження випуску ефективних хімічних засобів захисту рослин і тварин та ін.).

Значна увага має бути приділена питанню інвестиційного потенціа­лу підприємства. Варто оволодіти методичним підходом до його визна­чення і з'ясувати роль низки складових цього потенціалу у формуванні фактичної величини інвестицій. У цьому зв'язку необхідно знати, що собою являє чистий грошовий потік підприємства.

Важливим напрямом інвестицій є капіталовкладення. Тому і це пи­тання потрібно уважно вивчити. Насамперед слід з'ясувати суть понят­тя «капіталовкладення», їх значення й основні напрями здійснення в агропромисловому виробництві. Необхідно за статистичним щорічни­ком України проаналізувати інформацію про обсяг капіталовкладень, їх тенденцію, з' ясувати причини, що призвели до істотного коливання в масштабах інвестиційної діяльності за останні роки, а також осягнути, до яких негативних економічних наслідків це призводить. Такий аналіз доцільно здійснювати щодо виробничих і невиробничих капіталовкла­день з урахуванням різного їх функціонально-цільового призначення і ролі в досягненні підприємством поставлених цілей.

Для глибшого розуміння цього питання важливо з'ясувати сутність ва­лових капіталовкладень і чистих капіталовкладень, а також оволодіти ме­тодичним підходом до їх визначення. При цьому варто звернути увагу на роль чистих капіталовкладень в економічному зростанні підприємства. Крім того, треба скласти чітке уявлення про такі напрями вкладень, як но­ве будівництво, розширення підприємств, їх реконструкція і модернізація.

Необхідно знати, як визначається відтворювана, технологічна та галузе­ва структура капіталовкладень і які існують економічні підходи до оцінки кожної з них. Зокрема, слід добре усвідомити, що відтворювана структура повинна формуватися так, щоб забезпечити пропорційний розвиток галузей на кожному підприємстві і раціональне співвідношення між структурними елементами основного капіталу. В умовах меліорації особливо велике зна­чення надається досягненню раціональної технологічної структури капіта­ловкладень. Тому важливо з'ясувати, за якими напрямами здійснюються капіталовкладення в меліорацію і яким з них надається пріоритет.

Питання методів зіставлення інвестицій у часі є одним із ключових питань теми, без засвоєння якого неможливо оволодіти методологією і методикою визначення та оцінки ефективності інвестицій. Під час його вивчення насамперед слід зосередити увагу на з'ясуванні причин, що спонукають суб'єктів господарювання здійснювати такі зіставлення і використовувати їх результати в практичній діяльності. Спробуйте на конкретному прикладі довести, що через неоднакову цінність грошей у часі два однакові за обсягом інвестицій проекти будуть різнитися за своєю ефективністю, якщо за той самий період одержувана від них та сама величина прибутку надходитиме різними за величиною сумами через ті самі проміжки часу цього періоду.

Після з'ясування тієї обставини, що різна віддача інвестицій у часі іс­тотно впливає на їхню ефективність, можна приступити до безпосеред­нього опанування методів зіставлення інвестицій у часі. Зокрема, слід знати, що метод складних процентів дає змогу оцінити наявні гроші в майбутньому, тобто за його допомогою є можливість визначити майбут­ню вартість грошей. Для підприємств знати це дуже важливо, оскільки дозволяє обґрунтовано приймати рішення про формування джерел фі­нансування інвестицій для здійснення інвестиційного проекту в плано­вому періоді. Закріпити знання з цього питання читач зможе, виконавши завдання 16.1. Водночас засвоєння методу дисконтування дає можливість економістам зважено підходити до оцінки реальних можливостей під­приємства в даному періоді щодо здійснення інвестицій у перспективі.

Найбільш складним, але водночас і найбільш важливим питанням те­ми, що потребує всебічного опрацювання, є оцінка ефективності інвес­тицій. Почати вивчення цієї важливої частини теми доцільно із засвоєння методики оцінки ефективності інвестицій за простими недисконтовани- ми показниками — строком окупності і нормою інвестиційного прибут­ку. Необхідно пам'ятати, що розрахунок цих показників ведеться, як правило, за так званим інвестиційним прибутком (не виключається і за чистим). Отже, треба знати його суть і механізм визначення. Увагу слід звернути на переваги й обмеженість використання цих показників, а та­кож на методичний підхід до оцінки їх рівня з погляду доцільності здійс­нення інвестиційного проекту, за яким вони визначалися. Ґрунтовнішому засвоєнню цього питання допоможе виконання завдань 16.2 і 16.3.

Необхідно обов'язково брати до уваги, що недисконтовані показни­ки частіше за все використовуються для оцінки ефективності невеликих інвестиційних проектів з коротким строком окупності. Що ж стосується капіталомістких інвестиційних проектів, то крім цих показників обов'яз­ковим для оцінки є використання такого узагальнювального показника, як чиста поточна вартість (ЧПВ) (NPV — Net Profit Value). Важливо з'ясувати суть ЧПВ і методику її визначення. При цьому особливу ува­гу потрібно звернути на економічні підходи до обґрунтування дисконт­ної ставки, що є основним параметром у розрахунках коефіцієнтів дис­контування, а отже, у визначенні величини чистої поточної вартості.

Для обґрунтованого застосування на практиці методу чистої поточної вартості вкрай важливо усвідомити, за якого її значення інвестиційний проект є ефективний, а за якого доцільніше від нього відмовитися. Тут потрібно запам'ятати, що чим вища величина ЧПВ, тим ефективніший проект, і навпаки (за приблизно однакових інших умов). Водночас слід усвідомити економічний зміст та наявні методичні підходи до визначення внутрішньої норми окупності інвестицій. Головне тут з'ясувати, яким чи­ном економісти використовують даний показник для організації інвести­ційної діяльності і насамперед для визначення доцільності залучення по­зичкових коштів для здійснення даного проекту. Водночас потрібно опану­вати методику визначення індексу дохідності інвестицій (РІ) як відно­шення чистої поточної вартості до суми дисконтованих інвестицій, тобтоPI = ^ЧПВТ Інв,- (1 + Дс )

де Інв₍ — інвестиції в ?-му році; Д_с — дисконтна ставка, коефіцієнт; Т — строк економічного життя інвестицій.

Цей показник використовують для порівняння різних проектів з різ­ним обсягом інвестицій для розв'язання того самого господарського за­вдання.

Вивчаючи методологію оцінки інвестицій за методом ЧПВ (ЫРУ), слід звернути увагу й на таку важливу обставину. У світовій практиці, поряд з розглянутою, використовується й оцінка ефективності інвести­ційних проектів, що виходить за межі суто методичних підходів її здій­снення, оскільки вона спрямована на врахування в оцінних результатах інтересів як кредитного, так і прямого інвестора, які не збігаються. Адже кредитор заінтересований лише в одному: цілком і своєчасно по­вернути наданий кредит та одержати відсотки, тимчасом як прямий ін­вестор (власник) намагається одержати максимальний ефект від проекту.

Потрібно знати, що поєднання цих прагнень значною мірою досяга­ється за двох умов: по-перше, коли у визначенні ЧПВ в прогнозних грошових потоках від інвестиційного проекту не враховуються процен­тні платежі за кредитом і повернення основного боргу; по-друге, коли дисконтування здійснюється за допомогою WACC — вартості капіталу — власного і залученого:

WACC = ПК • Ч_ш • (1 - СО) + ВК • Ч_ВК ,

де ПК — позичковий капітал; Ч_ПК — вартість позичкового капіталу (процентна ставка за кредит); СО — ставка оподаткування прибутку; ВК — власний капітал; Ч_ВК — вартість власного капіталу.

За додатного значення визначеної таким способом ЧПВ врахову­ються інтереси обох інвесторів, але за умови, що внутрішня норма окуп­ності проекту вища за WACC — вартість капіталу.

Для повного засвоєння даної теми обов'язково потрібно з'ясувати і таке питання, як визначення ступеня надійності інвестиційного проекту за показником норми беззбитковості. Тому слід ґрунтовно оволодіти методикою її розрахунку й економічної оцінки одержаних результатів за цим показником. Спробуйте на умовному прикладі розрахувати нор­му беззбитковості і використати її для оцінки двох альтернативних про­ектів для розв'язання того самого господарського завдання.

Для глибшого засвоєння методики оцінки ефективності інвестицій­ного проекту методом ЧПВ читачеві пропонується виконати завдання 16.4 і 16.5. Виконання останнього дасть змогу опанувати методику ви­значення альтернативного строку окупності інвестиційного проекту за різних джерел його фінансування.

Насамкінець зазначимо, що зацікавлений читач, який намагається поглиблено вивчити проблему інвестицій з метою написання курсової чи дипломної роботи, може самостійно опрацювати посібник ООН UNIDO (посібник з підготовки промислових техніко-економічних до­сліджень), в якому детально викладено методологію та методику оцін­ки ефективності нвестиційних проектів за недисконтованими показни­ками і за методом ЧПВ.

Завдання 16.1. Спеціалісти підприємства, оцінивши стан ґрунто­обробної техніки (ступінь її фізичного і морального спрацювання), дійшли висновку, що через чотири роки її потрібно буде замінити но­вим комплексом такої техніки. На основі оцінки майбутньої вартості грошей визначте, чи матиме підприємство достатньо власних коштів для такої закупівлі, або, можливо, йому доведеться брати кредит і на яку суму?

Вихідна інформація. Вартість нового комплексу ґрунтообробних машин — 750 тис. грн. На початку звітного періоду з метою нагрома­дження коштів підприємство поклало на депозит 180 тис. грн під 15 % річних. Щороку підприємство в змозі виділяти по 53 тис. грн із поточ­них доходів для нагромадження коштів з метою майбутніх інвестицій. Перший такий внесок воно спроможне зробити після завершення пото­чного року (тобто на початку другого року), другий внесок — на почат­ку третього року і т. д.

Методика виконання. Майбутня вартість грошей (МВГ) визнача­ється за формулою

МВГ = ПВГ ■ (1 + і)^п,

де ПВГ — поточна вартість грошей; і — банківська процентна ставка (у даному випадку за депозитами); п — період, за який визначається май­бутня вартість грошей.

У нашому прикладі для суми грошей, що покладена на початку звіт­ного року, п = 4 роки, для грошей, що будуть покладені на депозит на початку другого року, п = 3, третього — п = 2 і на початку четверто­го — п = 1.

Визначену майбутню вартість грошей за всі ці періоди підсумову­ють і в такий спосіб обчислюють, яку суму вільних грошей матиме під­приємство на кінець четвертого року. Цю суму порівнюють із потребою коштів для придбання комплексу машин і роблять висновок про доці­льність залучення кредитних ресурсів.

Відповідь.

1. Підприємству не потрібно брати кредит.

2. Підприємству потрібно брати кредит на суму, тис. грн: 150; 225; 300; 450.

Завдання 16.2. Визначте строк окупності типового секційного картоплесховища на 1000 т зберігання насінної картоплі. Додатковий ефект від такого зберігання виникає завдяки скороченню втрат картоплі порівняно з її втратами в разі зберігання на відкритому майданчику в буртах з одночасним урахуванням зміни в собівартості.

Вихідна інформація. Первісна вартість картоплесховища — 250 тис. грн. Втрати картоплі під час її зберігання на відкритому майданчику — 18 %, у картоплесховищі — 5 %. Повна собівартість 1 т картоплі за збе­рігання на відкритому майданчику становить 130 грн, а за зберігання в картоплесховищі — 150 грн. Ціна реалізації картоплі 250 грн за 1 т.

Методика виконання. Спочатку потрібно визначити втрати картоп­лі за різних способів її зберігання множенням обсягу зберігання (1000 т) на відповідний процент втрат з наступним діленням результату на 100. Далі розраховують чистий вихід картоплі після завершення строку її зберігання (Ч_к) як різницю між закладеною картоплею на зберігання (К_з) та її втратами під час зберігання.

Щоб визначити додатковий прибуток (дП) від зберігання картоплі в картоплесховищі, можна скористатися формулою

дП = (ЧК2 ■ Ц - Кз ■ С2) - (ЧК1 ■ Ц - Кз ■ С0,

де ЧКі і ЧК₂ — чистий вихід картоплі після завершення строку її збері­гання відповідно за варіантом зберігання на відкритому майданчику і в картоплесховищі; Ц — ціна реалізації 1 т картоплі; К_з — обсяг закладе­ної на зберігання картоплі (однаковий в обох варіантах — по 1000 т); С₁ і С₂ — собівартість 1 т картоплі за вказаними варіантами.

Строк окупності картоплесховища (Т_кс) визначається за формулою

_Т = ПВкс

ДП

де ПВ_кс — первісна вартість картоплесховища, грн.

Відповідь. Строк окупності картоплесховища становить, років: 5; 10; 15; 20; 25. Оцінку одержаного результату доцільно здійснювати і з ураху­ванням строку експлуатації картоплесховища, який становить 40 років.

Завдання 16.3. Визначте строк окупності капітальних інвестицій за трьома варіантами: 1) без урахування часового лагу, коли інвести­ційний проект швидко вводиться в дію (монтаж купленого обладнання) і відразу ж у поточному році забезпечує одержання інвестиційного при- бутку; 2) з урахуванням часового лагу, тривалість якого починається з дня вилучення коштів для інвестування й закінчується днем пуску об'єкта в експлуатацію; 3) з урахуванням втрат депозитного прибутку протягом часового лагу, зазначеного в пункті «2».

Вихідна інформація. Тривалість часового лагу з дня вилучення коштів до дня пуску об'єкта в експлуатацію становить 270 днів. Капіта­льні інвестиції за інвестиційним проектом становлять 500 тис. грн. Процентна депозитна ставка дорівнює 14 % річних. Решта інформації наведена в таблиці:

Рік	Інвестиційний при­буток, тис. грн	Капітальні вкладення, тис. грн	Баланс коштів на кінець року, тис. грн
1	120	500
2	150
3	170
4	170
5	170

Методика виконання. Передбачає визначення строку окупності ка­піталовкладень з урахуванням особливостей кожного варіанта. За першо­го варіанта строк окупності визначається на основі вихідних даних, наве­дених у таблиці, без урахування часового лагу. Методика такого розра­хунку будується на правилі щорічного зменшення обсягу капіталовкла­день на одержаний інвестиційний прибуток. Коли в певному році повніс­тю відшкодовується сума інвестицій і залишається плюсове сальдо інвес­тиційного прибутку, то в цьому разі потрібно встановити, за скільки місяців відшкодовується непокрита сума інвестицій, виходячи з визначе­ного середньомісячного інвестиційного прибутку в зазначеному році.

За другого варіанта для визначення строку окупності спочатку потріб­но часовий лаг у днях перевести в місяці. Потім одержаний результат слід додати до строку окупності, розрахованого за першим варіантом.

За третього варіанта спочатку треба визначити недоодержаний (втрачений) депозитний прибуток. Для цього потрібно суму капітало­вкладень помножити на депозитну ставку (коефіцієнт) і на частку від ділення тривалості часового лагу в днях на 365 днів. Одержаний ре­зультат додається до суми капіталовкладень (бо це втрачені для підпри­ємства кошти, які треба окупити), і дальший розрахунок строку окуп­ності здійснюється за методикою першого варіанта.

Відповідь. Строк окупності:

• за 1-го варіанта: 3 роки; 3 роки і 2 міс.; 3 роки і 4 міс.; 3 роки і 10 міс.;

• за 2-го варіанта: 3 роки і 10 міс.; 4 роки і 1 міс.; 4 роки і 8 міс.; 5 років;

• за 3-го варіанта: 3 роки і 4 міс.; 3 роки і 7, 6 міс.; 3 роки і 9, 8 міс.; 4 роки і 1, 1 міс.

Завдання 16.4. Підприємство з метою диверсифікації виробництва планує купити млин вартістю 510 тис. грн. Управлінський персонал підприємства вивчив попит на борошномельні продукти в найближчих адміністративних районах області і дійшов висновку, що за відсутності конкурентів млин може працювати на повну потужність.

За допомогою методу чистої поточної вартості встановіть, чи доці­льно підприємству здійснювати цей інвестиційний проект. Для повноти оцінки необхідно розрахувати: а) строк окупності за чистим прибутком і окремо за інвестиційним прибутком; б) чисту поточну вартість; в) нор­му інвестиційного прибутку.

Вихідна інформація. Підприємство для здійснення даного проекту має змогу виділити 150 тис. грн власних коштів і взяти кредит на таку саму суму під 19 % річних. Рентабельність авансованого капіталу ста­новить у підприємства за останні роки 21 %. Строк економічного життя обладнання млина — 12 років. З урахуванням цього терміну спеціаліс­ти підприємства визначили норму амортизації обладнання лінійним ме­тодом. Для врахування ризику інфляції необхідно з'ясувати, чи доціль­но буде здійснювати інвестиційний проект за умови, що інфляція становитиме 5 % і 7 %.

Методика виконання. Насамперед потрібно визначити дисконтну ставку. У цьому разі її потрібно розрахувати як середньозважену вели­чину від процентної ставки за кредит і рентабельності авансованого ка­піталу. З урахуванням інфляції дисконтна ставка визначається додаван­ням до її базової величини (у нашому прикладі середньозваженої) рівня очікуваної інфляції.

Для розрахунку чистої поточної вартості спочатку слід визначити коефіцієнти дисконтування за відомою формулою. Якщо прибуток по­чинають одержувати відразу ж після одноразового здійснення інвести­цій (це характерно для нашого проекту), то в першому році коефіцієнт дисконтування можна брати за одиницю, тоді знаменник формули на­буде вигляду (1 + Д_с) ^- , де Д_с — дисконтна ставка, коефіцієнт.

Поточна вартість визначається як сума добутку інвестиційного при­бутку за відповідний рік економічного життя інвестицій на визначений для даного року коефіцієнт дисконтування. Якщо від поточної вартості відняти суму інвестицій, дістанемо чисту поточну вартість.

Коефіцієнти дисконтування, поточну вартість і чисту поточну вар­тість потрібно буде розрахувати за трьома варіантами — за базовою ди­сконтною ставкою і дисконтними ставками за рівнів інфляції 5 % і 7 %.

Економісти підприємства підрахували, що прибуток від інвестицій­ного проекту протягом його економічного життя буде неоднаковий. У перші роки, коли триватиме процес освоєння виробництва, поступо­вого розширення ринку збуту, прибуток планується меншим, ніж у на­ступні роки. Дещо менший буде прибуток в останні роки через збіль­шення витрат на підтримання млина в робочому стані.

Дані про прибуток наведено в таблиці, за якою доцільно вести роз­рахунки, тис. грн:

	м			я н н е		Я хо О о^ к о Є" я II	о & й		>я .м		>я
м Й	(О я & с ж я н о я Еґ	Амортизація	Інвестиційний прибуток	& вк о к а ті пі а и	Разом	Коефіцієнти д тування за Дс	Дисконтовані шовий потік	О- 1 1 Дс а К	но нв оо кш й &	О- II Дс а К	но нв оо кш 3 3 й &
1	17	42,3	59,3	510	-450,7	1	-450,7	1	-450,7	1	-450,7
2	42,5
3	76,5
4	102,0
5	102,0					0,483
6	102,0
7	102,0	42,3						0,262
8	102,0
9	93,5					0,233	31,6			0,116
10	93,5
11	85,0								13,6
12	76,5										8,5
ЧПВ	х	х	х		х	х		х		х

Індекс прибутковості визначається діленням поточної вартості, що визначена за відповідної дисконтної ставки, на суму інвестицій (капіта­ловкладень у даному разі).

Відповідь:

Строк окупності: 5 років 6 міс.; 6 років; 6 років 8 міс.; 7 років 5 міс.

Чиста поточна вартість за Д_с = 20 %, тис. грн: 51,9; 68,0; 85,9; 98,8.

Норма інвестиційного прибутку за Д_с = 20 %: 1,3; 1,2; 1,1; 1,08.

Завдання 16.5. Виберіть ліпший варіант капітальних інвестицій за показниками індексу дохідності, строку окупності і чистої поточної вартості.

Вихідна інформація. АПФ планує диверсифікувати виробництво сільськогосподарської продукції завдяки будівництву ковбасного цеху. При цьому воно має можливість закупити обладнання в однієї з двох різних фірм, яке дещо відрізняється за своїми техніко-економічними показниками. Дисконтна ставка 20 %.

Витрати на закупівлю обладнання у фірми «Темп» і будівництво та введення в дію ковбасного цеху такі, грн:

• витрати на передінвестиційні дослідження — 28 400;

• вартість обладнання ковбасного цеху — 54 700;

• вартість будівництва цеху — 500 000;

• потреба в стартових оборотних коштах — 170 600;

• інші інвестиційні витрати — 25 490;

• накладні витрати — 58 200.

Строк економічного життя обладнання — 10 років. Щорічні грошові потоки у формі інвестиційного прибутку становили:

Показник	Роки
	1	2	3	4	5	6	7—10
Грошовий потік, тис. грн	140	175	240	260	260	260	225 щорічно

Вартість обладнання і витрати на будівництво та введення в дію ко­вбасного цеху за альтернативним варіантом в сукупності становили 1150 тис. грн. Щорічний інвестиційний прибуток за роки економічного життя обладнання становили, тис. грн:

Показник	Роки
	1	2	3	4	5	6	7—10
Грошовий потік, тис. грн	150	190	270	270	270	270	230 щорічно

Методика виконання. Насамперед потрібно визначити загальну суму інвестицій за першим варіантом їх здійснення. Після розрахову­ється строк окупності й коефіцієнт дохідності за методикою, викладе­ною в завданні 16.3, яка не передбачає врахування часового лагу. Чиста поточна вартість визначається за методикою, викладеною в завданні 16.4. Потім аналогічні розрахунки здійснюються за альтернативним ва­ріантом капітальних інвестицій.

Одержані результати за обома варіантами зіставляються, і робиться висновок про більш ефективний варіант.

Відповідь.

Строк окупності:

• за 1-м варіантом: 4 роки і 2 міс.; 4 роки і 9 міс.; 5 років і 3 міс.;

• за 2-м варіантом — 4 роки і 1,1 міс.; 4 роки і 8,5 міс.; 5 років і 1,3 міс.

Індекс дохідності:

• за 1-м варіантом: 0,315; 0,265; 0,221; 0,184;

• за 2-м варіантом — 0,195; 0,253; 0,288; 0,317.

Чиста поточна вартість, тис.грн.:

• за 1-м варіантом: 46,0; 50,3; 59,9; 68,4;

• за 2-м варіантом: 49,6; 51,2; 58,5; 69,1.

Завдання 16.6. Визначте альтернативний строк окупності інвести­ційного проекту і зробіть висновки про доцільність його здійснення для розв'язання поставленого господарського завдання. Залежно від джерел фінансування проекту альтернативний строк окупності може бути ви­значений як обернена величина альтернативної дохідності інвестицій­ного капіталу або як обернена величина вартості залученого інвести­ційного капіталу у формі кредиту.

Вихідна інформація. Визначений спеціалістами підприємства строк окупності інвестиційного проекту становить 6 років. Альтернати­вою (найбільш доступною) для даного інвестиційного проекту може бути вкладення підприємством коштів у банк на депозитний рахунок з річною депозитною ставкою 14 %. Якби підприємство не мало власних коштів і тому для здійснення інвестиційного проекту йому потрібно було б брати довгостроковий кредит, то вартість такого кредиту стано­вила б щонайменше 17 % річних.

Методика виконання. Обернена величина альтернативної дохід­ності інвестованого капіталу у формі депозитного вкладу за економіч­ним змістом є строком окупності і визначається діленням одиниці на депозитну ставку, коефіцієнт. Обернена величина вартості інвестовано­го капіталу, узятого в кредит, є строком окупності цього капіталу, що визначається діленням одиниці на процентну ставку за довгостроковий кредит, коефіцієнт.

Оцінка одержаних результатів. Якщо строк окупності інвести­ційного проекту менший за обернену величину альтернативної дохід­ності, то такий проект є економічно вигіднішим порівняно із вкладен­ням коштів за альтернативним напрямком, у нашому прикладі на депозитний рахунок банку, і навпаки.

У разі коли підприємство для здійснення інвестиційного проекту передбачає брати кредит, то строк окупності такого проекту має бути не більшим від оберненої величини вартості позичкового капіталу.

Відповідь

Обернена величина альтернативної дохідності інвестованого капіта­лу за рахунок власних джерел, років: 5,85; 6,51; 7,14; 8,11.

Висновок:

а) інвестиційний проект доцільно здійснювати;

б) кошти вигідніше покласти на депозитний рахунок у банк.

Обернена величина вартості позичкового капіталу, років: 4,8; 5,9;

6,6; 7,1.

Висновок:

а) підприємству доцільно залучати кредит;

б) підприємству вигідніше відмовитися від здійснення інвестиційно­го проекту.