21.Обєкти та суб’єкти суміжних прав.

Міжнародним правом, зокрема Римською конвенцією про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення, на сьогоднішній день до суб’єктів суміжних прав відносять виконавців, виробників фонограм та організації мовлення.

Відповідно до статті 450 Цивільного кодексу України, статей 36 та 37 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» суб’єктами суміжних прав, як і суб’єктами авторського права, можуть бути фізичні та юридичні особи, які поділено на дві групи: первинні суб’єкти, які безпосередньо створюють об’єкти права, та похідні

суб’єкти, які набувають майнових прав на відповідний об’єкт відповідно до договору чи закону.

Первинними суб'єктами суміжних прав є:

- виконавець;

- виробник фонограми;

- виробник відеограми;

- організація мовлення.

До похідних суб’єктів суміжних прав відносять осіб, які набули прав відповідно до договору або закону:

- спадкоємці виконавців та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконання;

- спадкоємці, правонаступники виробників фонограм та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;

- спадкоємці, правонаступники виробників відеограм та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;

- правонаступники організацій мовлення та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо їх програм (передач).

Відповідно до статті 449 Цивільного кодексу України та статті 35 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» об'єктом суміжних прав незалежно від призначення, змісту, цінності тощо, способу та форми вираження є:

- будь-які способи виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, ореографічних, фольклорних та інших творів;

- фонограми;

- відеограми;

- програми (передачі) організацій мовлення.

22. Поняття та види об’єктів цп.

Об’єктами ЦП є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, щодо яких виникають або можуть виникати цивільні права та обов’язки.

Співвідношення понять „об’єкти цивільних прав” і „об’єкти цивільних правовідносин”:

-Космін Ю.П., Е.А. Бондар – поняття „об’єкти цивільних прав” і „об’єкти цивільних правовідносин” ототожнюються;

-Лапач В.А. – поняття „об’єкти цивільних прав” розглядається як самостійне поняття, яке охоплює систему майнових та немайнових благ, що визнаються в певному суспільстві і не ототожнюється з поняттям „об’єкти цивільних правовідносин”;

- Суханов Є.А. – об’єктами цивільних прав (цивільних правовідносин) розглядається правовий режим (можливість або унеможливлення вчиняти щодо них певні дії- правочини) різних благ, а не самі ці блага.

Ознаки об’єктів цивільних прав:

1. їх визначеність та наявність в цивільному обороті;

2. можливість їх належності учасникам цивільних відносин;

3. можливість їх відчуження або переходу від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва.

І За умовами оборотоздатності об’єктів цивільних прав, вони поділяються на:

1) об’єкти, що вільно перебувають в обороті (відчужуються або переходять від однієї особи до іншої);

2) об’єкти, вилучені з цивільного обороту (перебування у цивільному обороті не допускається);

3) об’єкти, обмеженооборотоздатні (можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких в обороті допускається за спеціальним дозволом);

4) об’єкти, які є невід’ємними від фізичної чи юридичної сосби.

ІІ За видом прав:

1) об’єкти особистих немайнових прав (немайнові блага особи: життя, здоров’я, честь, ділова репутація, особиста недоторканість, інформація про особу тощо);

2) об’єкти речових прав (речі, в тому числі гроші);

3) об’єкти права інтелектуальної власності (твір, винахід, промисловий зразок, зазначення місця походження товару, торгова марка, нерозкрита інформація тощо);

4) об’єкти корпоративних прав (участь в управлінні юридичною особою, дивіденд, активи в разі ліквідації юридичної особи тощо);

5) об’єкти зобов’язальних прав (дії, в тому числі роботи та послуги);