Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання по педпгог чн й.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
163.84 Кб
Скачать

9. Розкрийте особливості виховних впливів.

Одиницею виховного процесу, з точки зору сучасної психології, як процесу інтеракції двох ак­тивних суб'єктів (вихователя й вихованця) є виховний вплив. При цьому вихованець одночасно виступає й об'єктом (тоб­то тим, на кого спрямований вплив), і суб'єктом виховання, за яким визнається спроможність активно впливати на пе­ребіг виховного процесу.

Виховний вплив — це процес організації сумісної актив­ності вихователя й вихованців і здійснення їхніх цілеспрямо­ваних дій, які мають на меті зміну психологічних характерис­тик об'єктів виховного впливу (їхньої мотивації, потреб і установок, цінностей та рис характеру), а також перебудову поведінки останніх з огляду на характерні для певного суспільства уявлення про соціально зрілу, пристосовану до реальних суспільних умов особистість. Педагогічно ефектив­ним вважається лише той вплив, який одна людина відчуває з боку іншої, що сприяє розвиткові її особистості або підго­товляє його.

Зміст виховного впливу — це ставлення, погляди, переко­нання, цілі, принципи та стиль поведінки, які одна люди­на — вихователь (педагог або батьки) — прагне зробити прямо або опосередковано надбанням іншої людини — вихованця, учня, дитини. Цей особистісний зміст кожна людина-вихователь, спілкуючись із вихованцями, впливаючи на них, зазвичай реалізує в певній формі за допомогою доступних їй засобів.

Оскільки виховний процес є окремим випадком процесу спілкування, то універсальними засобами вихован­ня виступають вербальні й невербальні засоби спілкування. Адекватний добір форм виховного впливу визначається як особистісними особливостями вихователя й дитини, так і психологічною ситуацією, що склалася. З позиції виховате­ля, смисловий зміст і форма тісно взаємопов'язані, але з психологічної точки зору одна форма мовлення може виражати різний психологічний зміст, а один і той самий зміст може бути відтворено у різних словесних формах.

Завдання, що виникають перед вихователем:

- ретельного добору засобів виховання, інформаційне забезпечення яких адекватно сприймалось би та розумілось виховною аудиторією;

- спонукання виховної аудиторії до розкриття власного розуміння змісту одержаної інформації через з повідомлення або відповідні дії.

Ефективність виховного впливу проявляється, насампе­ред, у позитивних зрушеннях у поведінці вихованця, в його зацікавленості продовжувати спілкування з вихователем, у схваленні дитиною змісту педагогічного впливу та в переході цього змісту з рівня зовні існуючих ідей, відносин і вимог, які висуває вихователь, на рівень власних цінностей та ви­мог вихованця до самого себе. Такий перехід проявляється передусім у відстоюванні й творчому розвитку ним тих цінностей, принципів, ідей і відносин, які складають зміст педагогічного впливу.

Класифікація виховних впливів

Виховні впливи можна класифікувати за видами, враховуючи такі психологічні критерії їх систематизації:

1. За смисловим змістом, який актуалізується, виділяють:

1.1. Текст у вигляді прямого змісту, що оформлений вербально, у словах, на які реагує особистість вихованця. Скажімо, певна вимога як настанова до дії у певній ситуації або як соціально прийнятна оцінка певної ситуації, до якої виробляється ставлення.

1.2. Контекст – виховний вплив, що використовує обставини реальної ситуації, які відіграють роль наочної ілюстрації моделей суспільно схвальної або несхвальної активної людського індивіда), на чому й зосереджується увага вихованця. (Напр., хлопець допомагає мамі нести

покупки: молодець, піклується про неї. Не бажає зменшити сильний звук магнітофона: погано, порушує права на відпочинок навколишніх, яким це може заважати.

1.3. Підтекст — непрямий виховний вплив, як правило, це ситуація, яка має два рівні представленості: зовнішній, що відображається на рівні значень, і внутрішній, смисл якого можна усвідомити лише в контексті ширшої педагогічної ситуації. (Напр., вислів "Кожен має право на помилку" може означати заклик вихователя з розумінням поставитися до проступку одного з вихованців, а звернення до балакучого учня з пропозицією заступити педагога при поясненні нового завдання означає нагадування йому про необхідність дотримуватися дисципліни.

Ефективність використання виділених різновидів виховного впливу значною мірою зумовлюється віковими й індивідуальними особливостями особистості вихованця як об’єкта впливу, розвитком його інтелектуальної сфери, емоційної вразливості, чутливості до поведінки навколишніх, характерологічними змінними. Так, дошкільнята через незрілість їхніх інтелектуальних структур, нерозвиненість моральної свідомості найкраще сприймають прямий текстовий вплив вихователя у вигляді вимоги, яку навіть не потрібно ілюструвати й аргументувати, оскільки дитина ще не спроможна це сприйняти й усвідомити. У молодшому шкільному віці, коли велику роль у функціонуванні психіки дитини відіграють наочно образні пам'ять і мислення, велике значення для вихованців починає відігравати приклад навколишніх або ж літера­турних персонажів. Отже, найдоцільнішими тут стають поряд з текстовими контекстні виховні впливи, які базуються на реальних або художню відтворених зразках. Нарешті, у під­літковому й юнацькому віці, коли у вихованця підвищена емоційна чутливість, посилена розвитком його абстрактно-логічного мислення, тісно пов'язаного зі здатністю людини виявляти неочевидні факти та їхні зв'язки, настає черга засто­совування підтексту, до якого вихованці меншого віку просто не чутливі.

2. За ступенем стимуляції різних типів психічної активності вихованців розрізняють виховні впливи:

2.1. Інтелектуальні, які переважно стимулюють міркування й роздуми особистості щодо обставин її соціального бут­тя, пошуків і усвідомлення смислу власного існування, її особистісну рефлексію. Такі впливи здійснюються з використанням методів переконування (діалог, розпо­відь, доведення, бесіда, диспут).

2.2. Емоційні, тобто такі, які активізують переживання й по­чуття людини як об'єкта виховного впливу, апелюють до її ставлення до самої себе й до ціннісних орієнтацій, ідеалів і життєвих переконань (методи переконування, творення виховних ситуацій, рольова гра, змагання).

2.3. Вольові, спрямовані на активізацію й розвиток саморегулятивної активності вихованця як суб'єкта власної життєдіяльності (доцільними тут є привчання, метод вправ (доручень), метод прикладу, система перспектив­них ліній).

3. За психічними станами, які викликаються у вихованця, виховні впливи можна поділити на такі, що фасилітують (посилюють) або інгібують (пригнічують) активність вихованця, мобілізують його сили або ж астенізують його.

Фасилітуючий вплив — це стимулюючий вплив актив­ності вихователя на вихованця, внаслідок якого поведін­ка останнього стає вільнішою, більш невимушеною й продуктивнішою порівняно з її попередніми проявами. За таких умов дитина, як правило, переживає стан радості, піднесеності, відчуває приплив сил і бажання активних дій. Серед методів виховання такий стимулюючий ефект мають, насамперед, схвалення, заохочування, підбадьорювання, творення ситуації успіху, система перспективних ліній.

Інгібіційний вплив, навпаки, обмежує, пригнічує, гальмує активність дитини. Найчастіше інгібіційний ефект мають різного роду категоричні заборони, погрози, загрози покарання, здійснення його та інші методи впливу, орієнтовані на генерування у вихованця почуття страху або переживання ним власної неспроможності, неповноцінності та безсилля. Типовою ситуацією створення пригніченого стану вихованця як наслідку педагогічної некомпетентності є перенесення оцінки поведінки дитини в конкретній ситуації на оцінку її особистості в цілому.

4. За формою організації виховного процесу виховні впливи можуть бути:

4.1. Індивідуальними, розрахованими на конкретного вихованця.

4.2. Гуртовими, зорієнтованими на виховну роботу з невеликою групою дітей, об'єднаних на основі певних інтересів.

4.3. Масовими, у яких передбачається участь великої кількості учнів.

5. За інтенсивністю і складністю впливу розрізняють такі впливи:

5.1. Психологічно сильний вплив усвідомлюється людиною, збуджує її емоційні переживання, спонукає до зміни коригування поведінки.

5.2. Психологічно слабкий вплив вихованець не усвідомлює емоційно не переживає їх, він не викликає зміни його поведінки. Зазвичай такий вплив є наслідком недостатнього врахування вихователем віку, статі, досягнутого вихованцями рівня особистісного розвитку, їхніх значущих потреб і актуального психологічного стану.

6. За простотою — складністю виховного впливу розра­ють виховні дії, які можуть охоплювати більшу або меншу рівнів відображення людиною дійсності, починаючи від психофізіологічного й закінчуючи особистісним.

11