- •Диф.Ψ 1. Історія розвитку диф-пс знань. Джерела диф.Пс.
- •Диф.Ψ 6. Еволюція вчення про типи вищої нервової системи в вітчизняній диференціальній психофізіології (і.П. Павлов, б.М. Теплов, в.Д. Небиліцин).
- •Диф.Ψ 7. Сучасні погляди на типологію психофізіологічних основ індивідуальності людини (мерлін, бєлоус, русалов).
- •Диф.Ψ 9. Назвіть етапи створення та оновлення конституційної типології кречмера. Які основні критерії знаходяться в її основі?
- •Диф.Ψ 10. Модифікації конституційної типології малиновського. Охарактеризуйте виділені фактори.
- •Диф. Ψ 11. Порівняльнй аналіз конституційних типологій сіго, кречмера, шелдона. Спільні і відмінні ознаки.
- •Диф. Ψ 12. Визнач-ня характерологічних типологій в диф.Пс. Конкретні приклади характерол-х типологій.
- •Чисті типи:
- •Диф. Ψ 13. Функціональна асиметрія півкуль гол.Мозку. Історія розробки і значення для диф.Пс.
- •Диф. Ψ 18. Індивідуальний профіль функціональної асиметрії. Практичне визначення провідної руки, ноги, та психол. Особл-й л-ни.
- •Диф. Ψ 23. Значення функціональної типології юнга для диф. Ψ.
- •Диф. Ψ 25. Проаналіз-ти визн-ня хар-ра в психоаналізі. На які критерії спираються? про що це може свідчити?
- •Диф. Ψ 26. Типологія хар-рів за фрейдом. Які мех-ми утв-ня хар-ра пропонуються у психоаналізі.
- •Диф. Ψ 28. Порівняйте типології лоуена і фрейда. За якими ознаками розрізняються хар-ри л-й за цими типол-ми.
- •Диф. Ψ 47. Типові психологічні особл-ті л-ни за порядком народж-ня в сім»ї (адлер).
- •Диф. Ψ 57. Предмет, завдання пс.Статі. Відмінності в психології та соц-х ролях чоловіків і жінок.
- •Диф. Ψ 61. Диференціальна психофізіологія: предмет, завдання.
Диф. Ψ 18. Індивідуальний профіль функціональної асиметрії. Практичне визначення провідної руки, ноги, та психол. Особл-й л-ни.
«Переплетення пальців рук». Вважається, що у правші зверху лягає великий палець правої руки, у ліворуких - лівої .
«Поза Наполеона» - складання рук на рівні грудей. Прийнято вважати, що у правшей права кисть лежить зверху на лівому передпліччі.
«Одночасні дії обох рук» - малювання круга, квадрата, трикутника. Рухи, що виконуються провідною рукою, можуть бути повільнішими, але точнішими. Лінії фігур, намальовані провідною рукою, чіткіші, рівніші, менше виражений тремор (тремтіння руки), кути не згладжені, точки з'єднання не розходяться.
«Мішень». Робиться на листі паперу невеликий отвір і виглядає крізь нього двома очима на який-небудь предмет. По черзі закривайте то один, то інше око. Предмет зміщується, якщо ви закриваєте праве око або лівий?
«бурхливі оплески». Яка долоня зверху?
ДИФ. Ψ 19. ТИПОЛОГІЇ КАНТА І ШПРАНГЕРА. ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ ЛЮДИ ЗГІДНО З ЦИМИ ТИПОЛОГІЯМИ.
Е. Шпрангер. Описова Ψ.
1) теоретична Л – тягнеться до пізнання закономірностей світу, відносин між Л;
2) економічна Л – звичайно шукає користь у пізнанні. Прагматик.
3) естетична Л – сприймає довкілля як щось гармонійне або дисгармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору, ритму.
4) соціальна Л – прагне знайти себе в іншій Л, жити заради інших. Альтруїст.
5) політична Л – тягнеться не до суто адміністративної влади, а до такої влади, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істиних дух цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших Л.
6) релігійна Л – тип Л, ціннісна організація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої дух сили – Божества.
І. Кант: гуморальна теорія Т.
Сангвінік – безтурдотний, повний надій, кожну річ сприймає як дуже важливу і швидко забуває, доброзичливий, милий співрозмовник, швидко втомлюваний.
Холерик – спалахує, але швидко згасає, добрий напоказ, не доводить справу до кінця.
Меланхолік – доброчинний.
Флегматик – Т заміняє йому мудрість, сміливість; значна працездатність, рівний настрій, повільне включення в роботу, повільне переключення і присто
ДИФ. Ψ 20. ТИПОЛОГІЇ ЛАЗУРСЬКОГО І ШПРАНГЕРА. ЗА ЯКИМИ ОЗНАКАМИ РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ ЛЮДИ ЗГІДНО З ЦИМИ ТИПОЛОГІЯМИ.
О.Ф.Лазурський, в соснові принцип активного пристосування особистості до навколишнього середовища, містить не тільки речі, природу, Л, а й ідеї, духовні блага, естетичні, моральні та релігійні цінності.
Чисті типи:
нижчий рівень – розсудливі, афективні, активні;
середній рівень – непрактичні теоретики-ідеалісти (вчені, художники, релігійні споглядачі), практики-ідеалісти (альтруїсти, гром працівники, владні, гсподарі);
вищий рівень – альтруїзм, знання (індукція, дедукція), краса, релігія, суспільство, зовнішня д-ть та ініціатива, система і організація, влада і боротьба.
Комбіновані: науково-практичні, науково-суспільні, художньо-практичні, релігійно-адміністративні.
Спотворені: 1) нижчий – пасивні (апатичні. безвільні), розважливі егоїсти, афективні спотворені, активні спотворені (безладні та зосереджено-жорстокі гвалтівники);
2) середній рівень – невдахи (непристойні мрійники, афективні невдахи, енергійні і розлючені), успішні (лицеміри, владні спотворені).
Е. Шпрангер. Описова Ψ.
1) теоретична Л – тягнеться до пізнання закономірностей світу, відносин між Л;
2) економічна Л – звичайно шукає користь у пізнанні. Прагматик.
3) естетична Л – сприймає довкілля як щось гармонійне або дисгармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору, ритму.
4) соціальна Л – прагне знайти себе в іншій Л, жити заради інших. Альтруїст.
5) політична Л – тягнеться не до суто адміністративної влади, а до такої влади, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істиних дух цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших Л.
6) релігійна Л – тип Л, ціннісна організація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої дух сили – Божества.
ДИФ. Ψ 22. ЗНАЧЕННЯ ТИПОЛОГІЇ УСТАНОВОК СВІДОМОСТІ ЮНГА ДЛЯ ДИФ. Ψ. ЯКІ ТИПИ ОСОБ-ТІ ЗГІДНО ТАКОГО ПОДІЛУ.
ЕКСТРАВЕРТИ- це такі люди, які направляють лібідо (життєву енергію) зовні, на зовнішні події і інших людей. Люди подібного типу зазвичай схильні до дії оточення, легко пристосовуються до суспільства, в якому живуть, і упевнені в собі в широкому діапазоні різних ситуацій.
У інтровертів лібідо направлене на внутрішній світ. Такі люди схильні до споглядальності, інтроспекції. Вони мало піддаються зовнішнім впливам, менш упевнені у взаєминах з іншими людьми і зовнішнім світом і менш соціально пристосовані, ніж екстраверти.
У кожній людині такі полярні типи, як правило, співіснують разом, проте, якийсь один з них домінує. Проте, затверджував Юнг, домінуючий тип реакції певною мірою залежить від ситуації. Наприклад, зазвичай інтровертована людина може опинитися достатньо соціально гнучкою в ситуації, що зачіпає його інтереси.