Кераміка
Кераміка – вироби і матеріали, які одерж.з випалу суміші глинистих матеріалів.
Залежно від будови черепка:
вироби з тонкої кераміки(фарфор, фаянс, гончарні вироби)
з грубої кераміки (цегла,буд.матеріали)
від густини черепка:
густі- водопоглинання менше 5%( фарфор, тонкокамяні вироби)
пористі – більше 5 %(фаянс, гончарні вироби, майоліка)
Види:
фарфор – має білий черепок з блак.відтінком, водопоглинення менше 0,2%, при ударі дзвінкий довгий звук, черепок значно важчий бо характ.великою щільністю, просвічується в тонких шарах до 2,5 мм.
фаянс – водопогл.9-12%, черепок білий із кремово-жовтим відтінком., глухий швидко затухаючий звук, не пропускає світла.
Тонкокамяні вироби – водопогл.0,5 – 3%
Напівфарфор – туалет, раковина, 3-5%
Майоліка – пористий і непрозорий черепок, 12-16%,поверхня виробу має рельєфні прикраси, глухий звук.
Гончарні вироби – темні кольори, пористий черепок.
Технологія одержання кер.виробів:
підготовка сиров.матеріалів
форм.виробів( пластичне формування, лиття, напівсухе пресування)
сушка, випалювання
декорування
вид декорування: вкриття – покриття фарбою за допомогою аерографу( суцільне, не східне, напіввкриття).
Спосіб декору: підполивяний і над.
Текстильні волокна
Текстильні волокна – тонкі, видовжені тіла, в яких площа поперечного зрізу набагато менша за довжину, а міцність і еластичність такі, що дають можливість скручуючись переробляти їх на пряжу і волокна.
Волокна поділяють на групи:
Натуральні –
рослинного походження (льон, бавовна, джгут, конопля)
тваринного походження (шовк, вовна)
мінерального походження
Хімічні –
штучні – одержують з природних високомолекулярних сполук (целюлозні, білкові)
синтетичні – шляхом полімеризації або поліконденсації із природних низькомолекулярних сполук (поліамідні, поліефірні та ін.)
За особливостями будови натуральних волокон: елементарні (не діляться без руйнування в повздовженому напрямку) та комплексні (ті, що складаються з елементарних волокон).
Бавовна – отримують із бавовника.
Основна речовина бавовни – целюлоза (жироводисті, азотисті речовини).
Властивості: найбільш тонка і міцна натуральна сировина.
деформація – 7,9%
гігроскопічність – 0%
при зануренні у воду міцність збільшується на 10-20%
термостійкість: у сухому вигляді – 160, у вологому – 250
стійке до лугів, не стійке до кислот.
Луб’яні волокна – волокна, які одержують із стебел, листя та оболонок плодів, рослин.
Льон. Одержують із стебел льону-довгунця.
склад: целюлоза (80%), лігнін.
поверхня більше рівна і гладкіша, ніж у бавовни.
міцність: в 3-5 р. більша від бавовни
гігроскоп.: 12% (здатність вбирати вологу)
термостійкість як у бавовни
волокна мають невелику пружність
хім..властивості аналогічні до бавовни.
Вовна. Одержують з шерсті вівці, кози, верблюда (1%)
склад: білок кератину, містить до 5% сірки
у мокрому стані міцність знижена на 30%
гігроск. – 15%
термостійкість – до 100%
стійке до дій кислот, а не стійке до лугів, (не прати господарським милом).
До дій світла більш стійке, ніж льон чи бавовна.
Натуральний шовк. Отрим. шляхом розмотування коконів шовкопряду.
30% - білок фіброїну, 20% - серициту
Гігроск. – 11%
Міцність у мокрому стані знижується на 15%
Хім..власт. і термостійкість аналогічні вовні
Світлостійкість найнижча.
Штучні: віскозне волокно. Із деревної целюлози.
гігроск. – 11-12%
висока термостійкість
відношення до лугів і кислот аналогічні бавовні
Недоліки: низька пружність, усадка, знижується міцність у мокрому стані (50-60%).
Ацетатні – із бавовняного пуху чи облагородженої деревної целюлози. Мала зминальність і усадка, шовкоподібність, не пошкодж. комахами та міллю, низька стійкість до стирання, високе електризування, здатність до утворення заламів у кокрому стані.
Синтетичні волокна
Капрон – одерж. із продуктів переробки кам’яного вугілля.
висока міцність
найбільша стійкість до стирання
мала зминальність і усадка
стійкість до дії мікроорганізмів.
Недоліки: низька гігроскопічність – до 4%, низька стійкість до дії лугів, кислот, світла.
Поліефірні волокна (терилен, елан, пакан) – із продуктів переробки нафти
висока стійкість до змяття, до дії світла
термост. – до 200%
стійкість лугів і кислот
гігроск. – 0, 4%
здатність до пілінгування (кашлатання).
_____________________________________
Бавовняні тканини побутового призначення – білизняні, сорочково-платтяні, меблево-декоративні, підкладкові, тикові, костюмно-пальтові, поштучні вироби різного призначення.
Білизняні (бязі білизняні) – використ. для пошиття постільної білизни.
Білизняні (шифони) – для пошиття жін. та дит. білизни, жін. блузок, носовичків тощо.
Платтяно-сорочкові тканини (ситці) – вибивні ситці використ. для підкладок у ватних ковдрах, підкладок у верхньому одязі, пошивок для подушок.
Платтяно-сорочкові тканини (бязі) – для пошиття дит. костюмів, жін. і дит. суконь, халатів, чол. і хлопчачих сорочок.
Платтяно-сорочкові (сатини) – для жін. суконь, халатів, блуз, дит. одягу, натільної та постільної білизни, декор. виробів.
Меблево-декоративні гобеленові тканини – для оббивки меблів, виготовлення портьєр.
Меблево-декоративні ворсові – для оббивки меблів, виготовлення портьєр, скатерок, покривал.
Меблево-декоративні тикові – використовуються для пошиття матраців, подушок, напірників.