68. Провести аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що виникають на робочих місцях.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності. Примітка: залежно від рівня і тривалості дії шкідливий виробничий фактор може стати небезпечним.

Небезпечний виробничий фактор – це виробничий фактор, дія якого на працівника спричиняє травму або інше раптове погіршення здоров’я працівника. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії на організм людини поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні. Фізичнінебезпечні та шкідливі виробничі фактори: – рухомі частини машин та механізмів; – пересувні частини виробничого устаткування; – підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; – підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; – підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, електромагнітних випромінювань, ультрафіоле­тової чи інфрачервоної радіації; – підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; – небезпечне значення напруги в електричному колі; – наявність статичної електрики; – невідповідність метеорологічних умов; – незадовільне освітлення; Хімічнінебезпечні та шкідливі виробничі фактори. До них належать хімічні речовини, які за характером фізіологічної дії на організм людини поділяються на загальноотруйні, подразнювальні, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, наркотичні і такі, що впливають на репродуктивну функцію. Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори – до них належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби тощо) та продукти їх життєдіяльності, а також мікроорганізми рослин і тварин. До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: – фізичні (статичні та динамічні) перевантаження; – нервово-психічні перевантаження (розумове перевантаження, перевантажен­ня органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

69. Охарактеризуйте вимоги охорони праці в нормативно-правових актах (днаоп) та їх реалізації в умовах сільськогосподарського виробництва.

Державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) — це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації господарської діяльності України незалежно від їх відомчої (галузевої) приналежності та форм власності.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.

Вимоги щодо охорони праці регламентуються також державними стандартами України з питань безпеки праці, будівельними та санітарними нормами і правилами, правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), нормами технічного проектування та іншими нормативними актами, виходячи зі сфери їх дії. Необхідно зазначити, що Держнаглядохоронпраці підготував і видав окремою книжкою державний реєстр нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), який містить перелік правил, норм, стандартів та інших документів з питань охорони праці. Роботодавці на основі ДНАОП розробляють і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства, установи, організації