8.3. Ринковий механізм і його елементи

Досвід країн, в яких функціонує ринкова економіка, свідчить про те, що вона являє собою ефективно працюючий механізм. Як же працює ринковий механізм? Щоб відповісти на це питання, необхідно розглянути його складові елементи. Їх чотири. Це – попит, пропозиція, ціна і конкуренція.

Попит – це кількість товарів і послуг, наявна на даному ринку, яку покупці готові і здатні придбати поповній ціні в певний момент часу. Іншою мовою, попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги. Попит, як правило виражається в грошовій формі.

Пропозиція – це кількість товарів і послуг, яку можуть і здатні збути виробники на ринку по певній ціні в певний момент часу. Пропозиція, як правило, має натуральне вираження: штуки, тонни, метри.

Ціна – це грошове вираження вартості товару або послуги. На ринку розрізняють, як правило, три види цін: ціну попиту, ціну пропозиції і ціну рівноваги. Ціна попиту – це гранично максимальна ціна, яку покупці ще згідні платити за товар. Ціна пропозиції – це гранично мінімальна ціна, яку продавці ще згідні взяти за свій товар. Ціна рівноваги – це ціна, яка встановлюється при врівноваженості попиту і пропозиції.

Конкуренція – це процес суперництва між суб’єктами ринкових відносин за найвигідніші умови виробництва, реалізації й купівлі товарів і послуг. Слід зазначити, що, саме розвинені відносини конкуренції забезпечують ефективне функціонування ринкового механізму.

Взаємодія названих елементів і являє собою ринковий механізм. Ринковий механізм сам забезпечує свою стабільність. Він має власний внутрішній порядок, і взаємодія його елементів підпорядкована вимогам певних законів: законам грошового обігу, вартості, попиту і пропозиції.

Закон попиту і пропозиції – закон, згідно з яким попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво, а пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропонованих послуг та їх ціни.

Як було зазначено вище, саме конкуренція є головною передумовою ефективної роботи ринкової економіки. Відсутність або суттєво обмеження конкуренції деформує ринковий механізм взаємодії економічних суб’єктів, що негативно впливає на функціонування всієї економічної системи. Історичний досвід підтверджує, що усередині самої ринкової системи формуються передумови для обмеження або навіть усунення конкуренції. Ринковий механізм не здатний побороти цю тенденцію. Тому у сучасних умовах йому на допомогу приходить держава. Сутність, зміст та особливості державного регулювання економіки ми розглянемо у подальших лекціях.

Нарешті, можна визначитися і щодо ринкової системи. Ринкова система – це сукупність усіх перерахованих вище елементів у їх взаємодії, взаємозв’язку і взаємозалежності.

8.4. Роль конкуренції в ринковій економіці

Конкуренція – це суперництво, боротьба між окремими суб'єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва і реалізації товарів за отримання максимального прибутку і надприбутку.

Конкурентна боротьба за економічне виживання і розквіт-це об'єктивний економічний закон ринкової системи.

Конкуренція розвертається серед продавців, які хочуть продати свій товар найдорожче. У цьому змаганні отримує перемогу той, хто продає товар дешевше за інших. Активно розвивається конкуренція серед покупців, які зацікавлені у купівлі товарів за меншу ціну. У цій боротьбі отримує перемогу той, хто пропонує більш високу якість і ціну у порівнянні з ринковою.

Сутність конкуренції виявляється через її функції:

• забезпечення ринкової рівноваги;

• стимулювання науково-технічного прогресу;

• регулювання виробництва:

• вирівнювання прибутку у різних галузях і сферах економіки;

• ефективне розподілення обмежених виробничих ресурсів;

• диференціація товаровиробників.

Конкуренція – явище суперечливе. Поряд з тією роллю, котру вона відіграє у ринковій економіці і в якій закладені її переваги вона має і негативні наслідки:

• забруднення і зруйнування природи;

• знищення невідтворних ресурсів( лісів диких тварин, рибних запасів морів і

океанів та ін.);

• не забезпечує розвиток виробництв суспільних благ, товарів колективного користування;

• не створює стимулів для розвитку фундаментальної науки, системи загальної освіти та інших сфер суспільного життя, які не приносять поточного прибутку

Розрізняють різні види конкуренції:

- внутрішньогалузеву і міжгалузеву,

- досконалу і недосконалу,

- однорідну (гомогенну) – для однакових товарів і різнорідну (гетерогенну) – для диференційованих товарів;

- відкриту (із вільнім проникненням у галузь) та закриту (з наявністю бар'єрів для входження у галузь);

- цінову (здійснюється на основі зниження цін) і нецінову ( на основі використання нецінових методів: якості, асортименту, реклами тощо)

Внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція проміж виробниками і продавцями одної галузі за більш вигідні умови виробництва і продажу однорідних товарів. Її результатом є встановлення єдиної ринкової ціни. Виробники товарів з більш низькими порівнянне з середньогалузевими витратами отримують надприбуток. Вона є стимулом постійного вдосконалення техніки, технології і організації виробництва.

Міжгалузева конкуренція являє собою суперництво за більш вигідне розташування капіталів та здійснюється шляхом їх переливу з менш прибуткової галузі у більш прибуткову. Перелив капіталу може проходити в різних формах: створювання нових підприємств, поглинання та злиття вже діючих фірм, купівлі-продажу акцій.

Рухливість капіталу, можливість його швидкої міграції припускає широкий рівень? розвитку ринкових відносин та інфраструктури ринку, у тому числі кредитної системи фондового ринку.

Наслідком переливу капіталу є скорочення виробництва товарів одних видів та розширення інших. Стихійний міжгалузевий рух капіталу викликає визначну тенденцію до вирівнювання норми прибутку у різних галузях виробництва.

Досконала конкуренція – це конкуренція поміж більшої кількості продавців однорідної продукції, при цьому жоден продавців не володіє достатніми розмірами та могутністю, щоб робити який-небудь вплив на виробництво у цій галузі. Досконала конкуренція припускає вільний доступ у сферу даної галузі. Фірми, діючі у галузі, не можуть перешкодити з'явленню нових конкурентів.

Недосконала конкуренція має місце, коли основна частина продукції даного виду пропонується обмеженню кількістю продавців. Великі фірми, що зосереджують значну частину ринкової пропозиції, можуть суттєво впливати на умови виробництва і реалізації продукції. Недосконала конкуренція, як правило, є в тій чи іншій мірі зачиненою, тобто має визначені бар'єри для появлення нових конкурентів.

Недосконалу конкуренцію розділяють на три основних типа:

- монополістична конкуренція,

- олігополія,

- чиста монополія