В) фізична величина, що входить в систему одиниць і умовно прийнята як незалежна від інших величин цієї системи;
г) фізична величина фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;
д) правильної відповіді немає.
8.Похідна одиниця системи одиниць це:
а) одиниця фізичної величини, яка утворюється з основних одиниць з використанням рівнянь;
б)одиниця фізичної величини, яка утворюється з основних одиниць, що зв'язують фізичні величини;
в) одиниця похідної величини, яка утворюється з використанням рівнянь, що зв'язують фізичні величини;
г) одиниця похідної фізичної величини системи одиниць, утворена відповідно до рівняння, що пов'язує її з основними одиницями;
д) правильної відповіді немає.
9.Похідна одиниця називається когерентною якщо
А) в рівнянні числовий коефіцієнт прийнятий рівним одиниці;
б) в рівнянні ця одиниця є безрозмірною величиною;
в) в рівнянні числовий коефіцієнт відсутній;
г) вона входить в когерентну систему фізичних одиниць;
д) правильної відповіді немає.
10.Одиницею фізичної величини називають:
а) фізичну величину фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для виразу фізичних величин;
б) фізичну величину фіксованого розміру, якій умовно присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;
в) фізичну величину, що входить в систему одиниць, умовно прийнята як незалежна від інших величин цієї системи. і вживана для кількісного виразу однорідних фізичних величин;
г) величину фіксованого розміру, якій присвоєно значення, рівне одиниці, і вживана для виразу однорідних фізичних величин;
д) правильної відповіді немає.
11.Якщо всі показники ступеня розмірності рівні нулю, то така фізична величина називається:
а) безрозмірною;
б) нульовою;
в) основною;
г) відносною;
д) правильної відповіді немає.
12.Розмірність фізичної величини це:
а) вираз, який відображає її зв’язок з основними величинами системи величин;
б) вираз, що відображає взаємозв'язок між похідними одиницями;
в) вираз, що відображає взаємозв'язок між одиницями системи величин;
г) вираз, який є основним інформативним параметром фізичної величини і відображає її взаємозв'язок з одиницями системи величин;
д) правильної відповіді немає.
13.Розмірність похідної одиниці визначається як:
а) добуток розмірностей відповідних основних одиниць;
б) добуток розмірностей відповідних одиниць, взятих в степенях згідно з фізичними;
в) добуток розмірностей відповідних основних одиниць, взятих в степенях згідно з фізичними рівняннями взаємозв’язку між даними величинами;
г) добуток розмірностей основних одиниць, взятих в степенях згідно з рівняннями взаємозв’язку між даними величинами;
д) правильної відповіді немає.
14.Розмірність похідної одиниці визначається:
а) dim (х)=k
;
б) dim (х)=
;
в) dim (х)=k
;
г) dim (х)=k
;
д) правильної відповіді немає;
де k – коефіцієнт пропорційності.
15.Степінь розмірності фізичної величини це:
а) показник, в який зведена розмірність основної фізичної величини;
б) показник, в який зведена розмірність основної фізичної величини, що входить в розмірність похідної фізичної величини;
в) показник, який характеризує фізичні величини, що входить в розмірність похідної фізичної величини;
г) показник, в який зведена розмірність фізичних величин, що входить в розмірність похідної фізичної величини;
д) правильної відповіді немає.
16.У чому заключається призначення і основна суть застосування розмірності?
а) розмірності широко використовують при утворенні похідних одиниць і перевірки однорідності рівнянь;
б) розмірність використовується виключно з метою вираження зв'язку фізичної величини з основними величинами системи;
в) розмірності широко використовують при утворенні одиниць і перевірці неоднорідності рівнянь;
г) розмірності широко використовують для підкреслення якісної сторони величини;
д) правильної відповіді немає.
17.Чому розмірність фізичної величини є більш загальною характеристикою, ніж визначальне величину рівняння?
а) оскільки розмірність використовується з метою вираження зв'язку фізичної величини з основними величинами системи;
б) оскільки розмірність характеризує вираз, який є основним інформативним параметром фізичної величини і відображає її взаємозв'язок з одиницями системи величини;
в) оскільки одна і та ж розмірність може бути властива кільком величинам, що мають різну якісну сторону;
г) оскільки одна і та ж розмірність може бути властива кільком величинам, що мають різну інформативну сторону;
д) правильної відповіді немає.
18.Узагальнена характеристика, що визначається границями допустимої основної і додаткової похибок, а також іншими характеристиками, що впливають на його точність, значення яких регламентується, це –
а) приведена похибка;
б) поріг чутливості засобу вимірювальної техніки;
в) клас точності засобу вимірювальної техніки;
г) середня чутливість засоби вимірювальної техніки;
д) правильної відповіді немає.
19. Для аналогових показуючих приладів установлено такі класи точності:
а) 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 (робочі прилади);
б) 0,05; 0,2; 0,25; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 (робочі прилади);
в) 0,05; 0,1; 0,25; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 2.0; 2,5; 4,0 (робочі прилади);
г) 0,05; 0,1; 0,2; 0,5 (зразкові й точні прилади); 1,0; 1,5; 2,0; 4,0 (робочі прилади);
д) правильної відповіді немає.
20. Значення
вимірюваної фізичної величини, за якого
відносна похибка
досягає 100 %,
називають:
а) чутливістю приладу;
б) границя відносної похибки;
в) порогом чутливості;
г) приведеною похибкою;
д) правильної відповіді немає.
21. У засобів вимірювань, в яких переважає адитивна складова похибки, але шкала істотно нерівномірна (наприклад, логарифмічна або гіперболічна), нормують зведене значення похибки щодо довжини шкали в міліметрах, а клас точності позначають, наприклад, так:
а) ;
б) ;
в) 1,5;
г) 0,02/0.01;
д) правильної відповіді немає.
22. Найбільшу абсолютну похибку результату вимірювання, наприклад опору омметром, можна обчислити за класом точності зі співвідношення:
а)
;
б)
;
в)
;
г) ;
д) правильної відповіді немає;
тут L
— довжина
шкали, мм;
— чутливість у точці відліку, мм/Ом, де
- відстань між поділками в точці відліку,
мм; Rx
— різниця
відліків за цими поділками. Ом
23.Клас точності цифрових вимірювальних приладів позначають:
а) 0,02/0,01;
б) ;
в) 0,02;
г) ;
д) правильної відповіді немає.
24.У засобах вимірювальної техніки із суто мультиплікативною похибкою для визначення класу точності використовують відносну похибку, тобто похибку чутливості, яка визначається як:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д) правильної відповіді немає.
25.У засобах вимірювальної техніки із суто мультиплікативною похибкою клас точності k позначають:
а) ;
б) ;
в) 1,5;
г) 0,02/0,01;
д) правильної відповіді немає.
26.Границі допустимих основної і додаткової похибок засобів вимірювань встановлюються
а) у формі абсолютних або відносних значень, залежно від характеру їх зв’язку з інформативним параметром вхідного чи вихідного сигналів;
б) у формі відносних значень, які показують характер зв’язку інформативних параметрів вхідного чи вихідного сигналів;
в) у формі абсолютних, зведених або відносних значень, залежно від характеру їх зв’язку з інформативним параметром вхідного чи вихідного сигналів;
г) у формі абсолютних значень, які показують характер зв’язку інформативних параметрів вхідного та вихідного сигналів;
д) правильної відповіді немає.
27.Різниця в способах нормування класів точності зумовлена:
а) переважно різним співвідношенням адитивної та мультиплікативної складових похибки засобів вимірювальної техніки;
б) границями допустимих основної і додаткової похибок засобів вимірювань;
в) переважно різними основними метрологічними характеристиками ЗВТ;
г) переважно різними межами основної похибки, а також впливом умов експлуатації, що відрізняються від нормальних;
д) правильної відповіді немає.
28.Похибкою засобів вимірювань називається:
а) відхилення результату вимірювання від значення фізичної величини;
б) характеристика точності результатів проведення вимірювання;
в) відхилення його показу (вихідного сигналу) від діючої на його вхід вимірюваної величини (вхідного сигналу);
г) абсолютна різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини;
д) правильної відповіді немає.
29.Систематична похибка:
а) складова похибки вимірювання, що зумовлена неадекватністю об’єкта вимірювання та його моделі, прийнятою для вимірювання;
б) складова похибки вимірювань, яка залишається постійною або закономірно змінюється при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини;
в) складова сумарної похибки, яка виникає під впливом чинників проведення процедури вимірювання;
г) складова похибки вимірювань, яка залишається постійною або змінюється при повторних вимірюваннях однієї і тієї ж величини;
д) правильної відповіді немає.
30.Сталі систематичні похибки:
а) похибки, які виникають під постійним впливом чинників проведення процедури вимірювання;
б) похибка переноситься на всі результати вимірювання;
в) похибки, які протягом всього часу вимірювань зберігають своє значення;
г) похибки, які виникають в результаті проведення повторної процедури вимірювання;
д) правильної відповіді немає.
31.Періодичні похибки:
а) похибки, значення яких є періодичною функцією переміщення або часу показника вимірювального приладу;
б) похибки, значення яких є періодичною функцією переміщення показника вимірювального приладу;
в) похибки, значення яких є періодичною функцією часу;
г) похибки, значення яких є періодичною функцією часу або функцією переміщення показника вимірювального приладу;
д) правильної відповіді немає.
32.Інструментальними похибками називають похибки:
а) похибки, причина виникнення яких полягає у властивостях засобів вимірювань;
б) похибки, які виникають унаслідок зношення приладів;
в) похибки, які виникають за рахунок зміни технічних характеристик приладів;
г) похибки, причина виникнення яких полягає в закінченні терміну придатності засобів вимірювальної техніки;
д) правильної відповіді немає.
33.Засобам вимірювань, що мають шкалу, властиві похибки, що виникають в неточності нанесених відміток шкали і такі похибки називаються:
а) періодичними похибками;
б) методичними похибками;
в) похибками градуювання;
г) надмірними похибками вимірювання;
д) правильної відповіді немає.
34.Похибока методу вимірювання виникає, якщо:
а) між вимірюваним явищем або властивістю і принципом дії засобу вимірювань існує теоретично доведена залежність, проте немає чітко визначеного методу вимірювання фізичної величини;
б) між вимірюваним середовищем і принципом дії засобу вимірювань немає теоретично доведеної залежності;
в) неправильно підібрані методи та засоби вимірювань, внаслідок чого вся процедура вимірювання проводиться неправильно;
г) між вимірюваним явищем або властивістю і принципом дії засобу вимірювань немає теоретично доведеної залежності;
д) правильної відповіді немає.
35.Індивідуальні властивості людини, які обумовлені особливостями його організму або укоріненими неправильними навиками, приводять до:
а) об'єктивних випадкових похибок;
б) суб'єктивних систематичних похибок;
в) суб'єктивних випадкових похибок;
г) об'єктивних систематичних похибок;
д) правильної відповіді немає.
36.Результати вимірювання, з яких виключено згадані систематичні похибки, називають:
а) виключеними;
б) остаточними;
в) виправленими;
г) правильними;
д) правильної відповіді немає.
37.Інструментальна похибка, тобто надійна межа невиключених залишків систематичних похибок, що залежить від неточності аналогового вимірювального приладу, визначається за класом точності цього приладу:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д) правильної відповіді немає.
38.Величина
називається надійною
межею не виключених залишків систематичних
похибок і якщо
таких залишків кілька (
),
то:
а)
;
б) ;
в) ;
г)
;
д) правильної відповіді немає.
39.Розсіяння результатів при багатократному і достатньо точному вимірюванні однієї і тієї ж величини за незмінних умов, за допомогою одного і того ж вимірювального пристрою одним і тим же оператором викликають:
а) випадкові похибки;
б) мультиплікативні похибки;
в) систематичні похибки;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
40.Оцінка не виключених залишків систематичних похибок і випадкових похибок здійснюються на основі:
а) обробки статистичного матеріалу, що є сукупністю результатів вимірювань;
б) визначення значення математичного сподівання;
в) класу точності засобу вимірювання;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
41.Для вивчення випадкових похибок використовуються методи:
а) теорії ймовірності і математичної статистики;
б) прямих та опосередкованих вимірювань;
в) нульовий, диференційний, заміщення;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
42.Законом розподілу випадкової величини називають:
а) співвідношення, що встановлює зв'язок між значеннями випадкової величини і відповідним їм розподілом;
б) співвідношення, що встановлює зв'язок між можливими значеннями ймовірності і фізичною величиною;
в) співвідношення, що встановлює зв'язок між можливими значеннями випадкової величини і відповідною їм ймовірністю;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
43.Яку розмірність має функція розподілу випадкової величини?
а) є безрозмірною величиною;
б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;
в) має розмірність випадкової величини;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
44.Яку розмірність має ймовірність появи випадкової величини?
а) є безрозмірною величиною;
б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;
в) має розмірність випадкової величини;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
45.Яку розмірність має густина вірогідності розподілу випадкової величини?
а) є безрозмірною величиною;
б) має розмірність, зворотну розмірності випадкової величини;
в) має розмірність випадкової величини;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
46.Виберіть вираз функції розподілу F(x) через густину вірогідності φ(х):
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
47.Для вивчення розподілу випадкових величин користуються рядом числових характеристик:
а) модальності та ексцесу;
б) міри положення і міри розсіювання;
в) початковими та центральними моментами;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
48.До характеристик положення відносяться:
а) математичне очікування, мода, медіана;
б) дисперсія та с.к.в;
в) початковими та центральними моментами;
г) всі відповіді правильні;
д) правильної відповіді немає.
49.Математичним очікуванням М (х) дискретної випадкової величини X називається:
а) сума добутків можливих значень її на відповідну ймовірність;
б) добуток можливих значень її на відповідну ймовірність;
в) ;
г) ;
д) правильної відповіді немає.
де n — число можливих значень випадкової величини.
50.Математичним очікуванням М(х) безперервної випадкової величини X називається:
а) певний інтеграл від добутку густини вірогідності φ(х) на дійсне змінне х, узятий в межах від - ∞ до + ∞;
б) ;
в) добуток можливих значень її на відповідну ймовірність;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
51.Модою Мо(х) називають:
а) значення випадкової величини, що має в дискретної величини найбільшу ймовірність, а в безперервної — найбільшу густину ймовірності;
б) значення випадкової величини, для якого функція розподілу рівна 0,5;
в) точку з координатою по осі ординат що збігається з точкою поділу площі фігури під кривою якою описується функція на дві рівні частини;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
52.Медіаною випадкової величини X називають таке її значення:
а) для якого функція розподілу рівна 0,5;
б) геометрично медіана є ординатою точки, яка ділить площу, обмежену кривою розподілу, пополам;
в) значення випадкової величини, що має в дискретної величини найбільшу ймовірність, а в безперервної — найбільшу густину ймовірності;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
53.Визначення медіани якщо n-парне за наступною формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
54.Визначення медіани якщо n-непарне за наступною формулою:
а)
;
б) ;
в) ;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
55.Визначення центра розмаху за наступною формулою:
а) ;
б) ;
в) ;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
56.Мірами розсіювання випадкової величини є:
а) дисперсію і середньоквадратичне відхилення;
б) математичне очікування, мода, медіана;
в) початковими та центральними моментами;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
57.Дисперсією D(x) дискретної випадкової величини Х називається:
а) сума відхилень випадкової величини х від її математичного очікування, помножена на відповідну ймовірність;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
58.Для безперервної випадкової величини дисперсія визначається по формулі:
а)
;
б)
;
в) ;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
59.Середнєквадратичне відхилення випадкової величини визначається по формулі:
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
де
- випадкове
відхилення і-то
результату
спостереження від знайденого значення
.
60.У яких одиницях вимірюється середнєквадратичне відхилення?
а) cереднєквадратичне відхилення виражається в квадратах відповідної одиниці вимірювання;
б) cереднєквадратичне відхилення дисперсія вимірюється в квадратах математичного сподівання;
в) cереднєквадратичне відхилення вимірюється в тих же одиницях, що і сама величина Х і її середнє значення;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
61.У яких одиницях вимірюється дисперсія?
а) дисперсія вимірюється в тих же одиницях, що і сама величина Х і її середнє значення;
б) дисперсія виражається в квадратах відповідної одиниці вимірювання;
в) дисперсія вимірюється в квадратах математичного сподівання;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
62.Яким математичним апаратом користуються для дослідження розподілів випадкових величин в математичній статистиці?
а) системою чисельних характеристик розподілу, що є моменти;
б) імовірнісними характеристиками;10
в) системою статистичних характеристик;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
63.Центральним моментом k-гo порядку випадкової величини х називається:
а) математичне сподівання k-ої степені її відхилення від математичного сподівання М[х];
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
64.При визначенні параметрів розподілу використовується центральний момент другого порядку:
а) математичне сподівання;
б) дисперсію;
в) ексцес;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
65.Для дискретних величин вибірковий центральний момент другого порядку визначають так:
а)
;
б) ;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
66.Як зa допомогою середнього квадратичного відхилення у можна оцінити ймовірність того, що при однократному спостереженні випадкова похибка Δ по абсолютному значенню не буде більшою від деякого наперед заданого значення ε ?
а) за допомогою нерівності Чебишева;
б)
;
в) інтеграла Лапласа;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
67.Третій центральний момент μ3 характеризує:
а) ступінь асиметрії кривої розподілу щодо математичного очікування;
б) властивість гостроверхості кривої розподілу;
в) зону покриття під кривою розподілу;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
68.Характеристикою третього центрального моменту приймають безрозмірну величину:
а) коефіцієнт асиметрії;
б) коефіцієнт ексцесу;
в) коефіцієнт контрексцесу;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
69.Четвертий центральний момент визначає:
а) ступінь асиметрії кривої розподілу щодо математичного очікування;
б) властивість гостроверхості кривої розподілу;
в) зону покриття під кривою розподілу;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
70.Характеристикою четвертого центрального моменту приймають безрозмірну величину:
а) коефіцієнт асиметрії;
б) коефіцієнт ексцесу;
в) коефіцієнт симетрії;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
71.Прямим називається вимірювання (виберіть правильне формулювання):
а) різних величин, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу, без необхідних для знаходження значення вимірюваної величини додаткових обчислень;
б) однієї величини, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу, без необхідних для знаходження значення вимірюваної величини додаткових обчислень;
в) різних величин, в якому її значення отримують безпосередньо за показом відповідного приладу та є результатом розв’язку рівняння взаємозв’язку між ними;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
72.Аналітична форма нормального закону розподілу випадкових величин:
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
де
- математичне сподівання випадкової
величини (центр групування її значень;
можна вважати, що
збігається з
істинним
значенням величини X);
- дисперсія випадкової величини (розсіяння
значень випадкової величини відносно
центра групування); е
—основа
натуральних логарифмів.
73.Вибіркове середньоквадратичне відхилення окремих результатів спостережень для цієї самої вибірки
а) ;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
74.Виберіть
методику перевірки нормальності закону
розподілу для вибірок
:
а) результатів спостережень використовують критерій Пірсона;
б) критерій W;
в) графоаналітичним методом;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
75.Виберіть
методику перевірки нормальності закону
розподілу для вибірок 3<
<50:
а) результатів спостережень використовують критерій Пірсона;
б) критерій W;
в) графоаналітичним методом;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
76.При обробці результатів одноразових прямих вимірювань слід здійснювати:
а) урахування або зменшення систематичної похибки;
б) обчислення надійної межі похибки результату ∆А;
в) результат вимірювання А, округливши його числове значення відповідно до значення надійної межі похибки ∆А;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
77.Ваги окремих результатів при нерівно точних вимірюваннях визначаються:
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
С—довільно вибране число; для полегшення обчислень доцільно взяти С таким, щоб усі gі були по можливості цілими числами; ∆Ag - надійна межа загальної похибки.
78.Значення середньозваженого результату обчислюється за формулою
а) ;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
79.Обробка серії пар величин хі та уі. , отриманих при проведенні опосередкованих вимірювань з обчисленням коефіцієнтів лінійної регресії:
а)
;
б) У1=ax + b У2=ax2 + b;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
Тут n — кількість пар величин хі та уі у даному експерименті.
80.Оцінюючи точність обробки результатів вимірювань обчислюють середньоквадратичне значення відхилення експериментальних точок хі , уі від рівняння лінійної регресії, що може мати наступний вигляд:
а)
;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
81.У випадку проходження графіку рівняння лінійної регресії через нуль координатної системи коефіцієнт а обчислюють за формулою
а) ;
б)
;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.
82.Вкажіть правильну відповідь при визначенні середньоквадратичного значення відхилення у випадку проходження графіку рівняння лінійної регресії через нуль координатної системи:
а)
;
б) ;
в)
;
г) всі відповіді вірні;
д) правильної відповіді немає.