Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Д.31-1. Л.№ 11, Л. №12. 8 семестр..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
168.45 Кб
Скачать

Питання 6. Можливости з прикриття

Можливостi з прикриття – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів), розгорнутої у бойовий порядок, створити суцiльну зону зенiтного ракетного вогню з тiєю чи iншою кратнiстю перекриття зон поразки зенітних ракетних дивізіонів.

Вони визначаються: складом бригади, типом зенітних ракетних комплексів, які є на озброєнні.

Характеризуються просторовими розмiрами.

При оцiнці можливостей побудови суцiльної зони вогню на пiдступах до об’єкту (угруповання вiйськ) у якостi показника можливостей з прикриття приймається максимальна величина сектору прикриття до заданого рубiжу (рубiжу виконання завдання повiтряним противником) на рiзних висотах; при оборонi напрямкiв (районiв) – протяжнiсть рубiжу суцiльного прикриття на рiзних висотах.

Можливостi з прикриття та вогневi можливостi у сукупностi визначають можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по створенню системи зенiтного ракетного вогню.

Питання 7. Можливости по переходу у готовність № 1

Можливостi по переходу у готовність № 1 характеризуються часом, необхiдним для переведення пiдроздiлiв та бригади у готовність № 1.

Залежать вiд технiчних характеристик озброєння, особливостей дислокацiї дивiзiонiв, рiвня вишколу бойових обслуг.

Потрiбний час дивiзiону для своєчасного вiдкриття вогню складається з часу переходу у готовнiсть № 1, робочого часу зрдн та польотного часу ракети до дальньої межі зони поразки.

Для успiшного виконання бойового завдання потрiбний час не повинен превищувати пiдльотного часу повiтряного противника з урахуванням часу запiзнення информацiї, а також роботного часу командного пункту бригади при централiзованому управлiннi.

Пiдльотний час повiтряного противника: для дивiзiону – це час його польоту вiд моменту виявлення передовими радiотехнічними пiдроздiлами до дальньої межі зони поразки (додаток 4).

Питання 8. Маневрені можливості

Маневренi можливостi бригади (групи дивізіонів, дивізіону, зрбатр) характеризуються часом її переведення у похiдне положення, здiйснення маршу на визначену вiдстань, переведення у бойове положення та пiдготовки до ведення протиповiтряного бою у новому районi.

Маневренi можливостi залежать вiд характеристик озброєння, вантажних та транспортних засобiв, особливостей району бойових дiй, часу року та доби, рiвня вишколу бойових обслуг.

Питання 9. Можливості з накоплення ракет

Можливостi з накопичення ракет – це здатнiсть бригади (групи дивізіонів, дивізіонів) по накопиченню заданого запасу ракет (боєприпасiв) на позицiях дивізіонів (батарей) у встановлений час.

Вони характеризуються часом накопичення заданого запасу ракет у режимi кiнцевої готовностi та визначаються: ешелонуванням та режимами утримання їх у бригадi, строками переведення у готовнiсть до бойової роботи технiчних пiдроздiлiв та обслуг, їх продуктивнiстю, часом доставки ракет на позицiї дивiзiонiв (батарей).

Питання 10. Розвідувальні можливості підрозділів ЗРВ

Розвідувальні можливості бригади, групи дивізіонів і зрдн - це можливості їхніх штатних засобів розвідки по виявленню, впізнанню і супроводу цілей, видачі по них даних на КП зрдн - для ведення вогню, на КП бригади і групи дивізіонів для рішення завдання управління вогнем.

Розвідувальні можливості є показниками системи розвідки бригади (полку, групи дивізіонів), яка характеризується можливостями з ведення радіолокаційної розвідки і можливостями по видачі інформації (РЛИ).

Основою розвідки в частини ЗРВ є радіолокаційна розвідка повітряного противника.

Радіолокаційна розвідка ведеться станціями (комплексами) розвідки і цілевказівки бригади, силами і засобами підрозділів РТВ, які вирішують завдання забезпечення бригади розвідувальною та бойовою інформацією, а також станціями наведення ракет (радіолокаторами підсвіту і наведення).

На неї покладається:

своєчасне знаходження, визначення державної належності і координат, розпізнавання та супроводження повітряних цілей;

розкриття замислу удару повітряного противника (склад і типи цілей, побудова бойового порядку, напрямки, висоти та швидкості польоту цілей);

виявлення районів, джерел та характеру радіоелектронних перешкод, які застосовуються;

забезпечення цілевказівками зрдн;

спостереження за результатами стрільби дивізіонів і діями своєї авіації;

виявлення нових способів і тактичних прийомів в діях повітряного противника;

визначення часу, координат і параметрів ядерних вибухів.