Контрольні завдання

1. Обґрунтуйте та покажіть на прикладах вплив ефекту прибутку та ефекту заміщення на величину споживчого попиту.

2. Поясніть ситуацію, при якій споживач знаходиться в точці збігу ліній спроможностей споживання з кривою байдужості.

3. Поясніть закон попиту за допомогою ефектів доходу та заміщення, прийнявши ріст цін за початковий пункт ваших міркувань.

Ключові терміни і поняття

Ефект доходу - зміна реального доходу споживача в результаті зміни ціни одного з товарів, що входить до його споживацького набору.

Ефект доходу за Слуцьким - різниця між загальною зміною обсягу попиту на благо при зміні його ціни та ефектом заміни.

Ефект доходу за Хіксом - зміна обсягу попиту на товар при заданому номінальному доході споживача та зміни його реального доходу через зміни ціни на даний товар.

Ефект заміщення - зміна структури споживання в результаті зміни ціни одного з товарів, що входять до споживацького набору.

Ефект заміщення за Слуцьким - зміна обсягу попиту на благо при зміні його ціни та збереженні купівельної спроможності споживача на вихідному рівні за рахунок відповідної зміни номінального доходу.

Ефект заміщення за Хіксом - зміна обсягу попиту на благо при зміні його ціни та збереженні добробуту споживача на вихідному рівні за рахунок відповідної зміни номінального доходу.

Крива “доход-споживання” - крива, кожна точка якої - оптимальна кількість благ, що споживаються, при різному рівні доходу, але при постійному співвідношенні цін.

Крива “ціна-споживання” - сукупність точок, що являють собою набори двох благ при заданому бюджеті та зміні ціни одного з товарів.

Крива байдужості - лінія постійного рівня задоволення споживача від споживання різних комбінацій благ.

Крива Енгеля - крива, що показує залежність зміни величини споживання товару від зміни доходу споживача.

Парадокс Гіффена - збільшення (зменшення) обсягу попиту на благо при зростанні (зниженні) його ціни, яке пояснюється тим, що ефект доходу перевищує ефект заміщення.

Бібліографічний список до практичного заняття

2; 10; 14; 15; 17; 18; 19; 21.

Практичне заняття № 4, 5

Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємовідносини

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів з питань про природу ринків і процес формування цін і обсягів виробництва, особливості попиту і фактори, які його визначають. Поглибити, систематизувати та узагальнити, закріпити знання з проблем попиту та пропозиції. Предметно розглянути особливості пропозиції і чинники, які її визначають.

План заняття

1. Попит і закон попиту.

2. Пропозиція і закон пропозиції.

3. Ринкова рівновага.

4. Еластичність попиту і пропозиції

Методичні рекомендації до практичного заняття

При розгляді першого питання треба звернути увагу на особливість одного з основних економічних важелів попиту, дати йому всебічну характеристику.

Попит зображується у вигляді графіка, який показує кількість продукту, яку споживачі готові і в змозі купити за певну ціну із можливих, у ході певного періоду часу. Графік показує ту кількість продукту, на яку буде пред’явлено попит при різних цінах.

Потрібно зазначити, що попит звичайно розглядається з позицій вигідності ціни. Він показує кількість продукту, яку споживачі будуть купувати за різними можливими цінами.

Основна властивість попиту полягає в тому, що, при незмінності всіх інших параметрів, зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту.

Тут, як ми бачимо, проявляється зворотний зв’язок між ціною і величиною попиту, це є законом попиту. Для підтвердження цього варто навести декілька рівнів аргументації, які відображаються:

• у відносинах між покупцями і ціною товару;

• у тому, що споживання піддається принципу спадаючої граничної корисності;

• в аналізі попиту з урахуванням ефекту доходу і ефекту заміщення.

Ефект доходу показує, що при низькій ціні людина може дозволити собі купити більше певного продукту, не відмовляючись від придбання будь-яких альтернативних товарів. Інакше кажучи, зниження ціни продукту збільшує купівельну спроможність грошового доходу споживача, тому він може купити більшу кількість певного продукту.

Ефект заміщення виявляється в тому, що зі зниженням ціни у споживача з’являється стимул придбати дешеві товари замість аналогічних дорогих. Споживачі схильні замінювати купівлю дорогих продуктів більш дешевими.

Так, зниження ціни на яловичину підвищує купівельну здатність споживача і дозволяє йому купувати більше цього продукту (ефект доходу). Із зниженням ціни купівля яловичини стає привабливою і її купують замість свинини, курей та риби (ефект заміщення).

Ефект доходу та заміщення підсумовується і приводить до того, що у споживача з’являється можливість купувати більшу кількість продукту за низькою ціною.

Потрібно зазначити, що при інших рівноцінних умовах зв’язок між ціною і обсягом попиту від’ємний або зворотний, а попит графічно зображується у вигляді спадаючої кривої.

Необхідно достатньо чітко показати вплив нецінових детермінант на криву попиту.

Слід докладно зупинитися на нецінових детермінантах.

1. Споживчі смаки, які формуються під впливом різноманітних факторів, реклами, моди, настрою тощо.

2. Дохід має більш складний зв’язок із попитом відносно більшості товарів: збільшення доходу зумовлює збільшення попиту.

3. Споживчі очікування щодо майбутніх цін на товари та прибуток також у змозі змінювати попит.

4. Збільшення кількості покупців призводить до зростання попиту і навпаки.

5. Ціни на сполучені товари.

Відзначимо, що ринкові ціни виконують дві основні функції:

• дозволяють обмежувати споживання ресурсів;

• стають мотивацією для виробництва.

Головне правило ринкової економіки полягає в тому, що чим рідше зустрічається товар, тим вище його ціна і, таким чином, менше людей бажають його придбати. Інакше кажучи, оскільки кількість різних речей обмежена і їх не може вистачати на всіх, то в системі ринкової економіки товари та послуги розподіляються на основі їх цін. У цьому полягає ефект обмеження цін.

Зміни в одній і більше з основних детермінант попиту викликають зрушення ринкової кривої попиту. Її зміщення праворуч означає підвищення попиту, а зміщення ліворуч – зменшення попиту.

Можна відзначити, що зміни у попиті потрібно відрізняти від зміни самої величини попиту, причому остання тягне за собою переміщення на графіку від однієї точки до другої на зафіксованій кривій попиту в результаті зміни ціни продукту, що розглядається.

При підготовці другого питання потрібно звернути увагу на те, що пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, які виробник бажає і здатний виробити і запропонувати до продажу на ринку за кожну конкретну ціну з ряду можливих цін у ході визначеного періоду часу, який надає ряд альтернативних можливостей для виробника.

Крім цього, потрібно відзначити прямий зв’язок між ціною і кількістю запропонованого продукту. Він називається законом пропозиції і вказує на те, що виробники хочуть виготовити і запропонувати до продажу більшу кількість свого продукту за високою ціною, ніж вони хотіли б це зробити за низькою ціною.

Потрібно показати, що загальна функція пропозиції, запропонованої на продаж кількості товару залежить від визначальних факторів: ціни на запропонований товар, ціни товарів-замінників і ціни на фактори виробництва.

Пропозиція, як і попит, може змінюватися під впливом нецінових чинників:

• зміни витрат виробництва в результаті удосконалення техніки й технології виробництва, зміни ціни на ресурси, запровадження нових правил оподаткування, підсилення або послаблення ролі профспілок на ринку праці;

• зміни кількості продавців на ринку;

• війни, природних катастроф, політичних дій, які руйнують економіку, впливають на скорочення пропозиції;

• очікування зміни цін.

Зміна цін на ресурси, технології виробництва, податків або дотацій, цін на інші товари, очікування інших цін або числа покупців на ринку зрушує криву попиту на продукт праворуч, що означає збільшення обсягу пропозиції, а зміщення ліворуч – зменшення пропозиції. На противагу цьому, зміна ціни даного продукту веде до зміни величини пропозиції, тобто до переміщення від однієї точки до іншої на постійній кривій пропозиції.

Розглядаючи трете питання, варто звернути увагу на те, що в умовах конкуренції взаємодія ринкового попиту і ринкової пропозиції коригує ціну до того моменту, поки величина попиту і величина пропозиції збігаються, що говорить про формування врівноваженої ціни і врівноваженої кількості продукту. Крім того, важливо показати шлях досягнення згоди між покупцями і продавцями, вміння ринкових сил синхронізувати рішення про продаж і купівлю, де б виключались потенціальні лишки і нестачі продукту.

Закон попиту і пропозиції є фундаментальним законом ринкової економіки. За його допомогою ми можемо пояснити, до яких наслідків ведуть спроби зміни економічної політики (підвищення або зниження податків, орендної плати, поява нових методів у технології тощо).

Слід звернути увагу на те, що в точці рівноваги ціна влаштовує одночасно і покупців і продавців. При цьому діють закони ринкового ціноутворення:

• ціна прагне до того рівня, при якому попит дорівнює пропозиції;

• якщо під впливом певних чинників відбудеться підвищення попиту при незмінній пропозиції або скорочення пропозиції при незмінному попиті, то ціна зростає; якщо ж навпаки: при незмінному попиті збільшується пропозиція – ціна зменшується.

Розгляд законів попиту і пропозиції, а також принципів формування урівноваженої ціни дозволяє зробити такі висновки:

1. Ринкова економіка має механізм, який забезпечує погодження інтересів покупців і продавців на ринках:

• фірми можуть розширяти і звужувати виробництво залежно від зміни попиту - вони вільні у виборі обсягу та структури випуску;

• ціни гнучкі, змінюються під дією попиту і пропозиції, бо існує конкуренція, без якої ринковий механізм попиту і пропозиції діяти не буде;

2. Якщо на ринку відбудеться яка-небудь подія, що порушить складну рівновагу (наприклад, зміна смаку споживачів і відповідні зміни попиту), то:

• фірми-виробники обов’язково зреагують на зміни ринкових умов (наприклад, збільшення попиту призведе до зростання ціни даної продукції, оскільки попит покаже виробникам, куди слід направити свої зусилля);

• почнеться процес пристосування виробників і споживачів до нових умов, у результаті сформується нова ринкова ціна і новий обсяг виробництва відповідно до змінених умов.

Розглядаючи четверте питання, треба показати, що економісти вимірюють ступінь чутливості споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності. Отже, цінова еластичність попиту вимірює ступінь чутливості споживачів до зміни цін, попит є еластичним. Коли споживачі відносно нечутливі до зміни цін, - попит нееластичний.

Формула цінової еластичності дозволяє виміряти ступінь еластичності і нееластичності попиту.

При визначенні процентних змін ціни і кількості продукції в якості бази обчислення застосовуються середні показники.

Якщо Е більше одиниці, попит вважається еластичним, якщо Е менше одиниці - то нееластичним. Крива абсолютно нееластичного попиту зображується лінією, яка буде паралельною вертикальній осі; крива абсолютного еластичного попиту представляє собою лінію, яка йде вище і паралельно горизонтальній осі.

Цінову еластичність попиту можна визначити, спостерігаючи за характером впливу зміни ціни на величину загальної виручки від продажу продукції. Якщо ціна і загальна виручка змінюються у протилежних напрямках, то попит еластичний. Якщо ціна і загальна виручка змінюються в одному і тому ж напрямку, попит нееластичний.

У випадку одиничної еластичності попиту зміна ціни залишить загальну виручку незмінною.

Потрібно зазначити, що кількість доступних товарів-замінників, місце продукту в бюджеті покупців, його належність до предметів необхідності чи розкоші, а також тривалість періоду часу, що аналізується, - все це є чинниками, які впливають на еластичність попиту.

Потрібно показати, що еластичність варіюється залежно від вибору того чи іншого цінового інтервалу на кривій попиту. Еластичність пропозиції залежить від труднощів перерозподілу ресурсів між альтернативними сферами їх використання. У свою чергу ця мобільність ресурсів залежить від кількості часу, який є у розпорядженні виробників для пристосування до певної зміни цін.

Ступінь зміни обсягу пропозиції, залежно від збільшення цін, характеризує еластичність пропозиції. Міра цієї зміни є коефіцієнтом еластичності пропозиції. Вона розраховується як відношення обсягу пропозиції (в %) до зростання цін (в %). Еластичність пропозиції служить показником відносних змін пропозиції обсягу продукту відповідно до відносної зміни ринкової ціни.

Якщо запропонована кількість товару залишається незмінною, то ми маємо справу з нееластичною пропозицією.

Коли найменше зниження ціни товару викликає скорочення пропозиції обсягу продукції до нуля, але найменше збільшення ціни визначає збільшення пропозиції, то ми маємо справу з абсолютно еластичною пропозицією.

Еластичність пропозиції звичайно буває вищою протягом тривалого часу, ніж за короткий строк. Це викликано схильністю виробників до більш високих цін. Еластичність пропозиції змінюється під впливом технологічного прогресу, зміни якісного та кількісного складу використовуваних ресурсів.

Підсилення обмежень ресурсів, застосованих при виробництві того чи іншого товару, веде до зменшення значення еластичності пропозиції.