Тема 16. Форми міжнародних економічних відносин

1. Принцип абсолютної переваги був сформульований:

а) К. Марксом;

б) Дж. М. Кейнсом;

в) А. Смітом;

г) Д.Рікардо.

2. Принцип порівняльних переваг уперше сформулював:

а) Т. Мальтус;

б) А. Сміт;

в) Д. Рікардо;

г) Дж. Кейнс.

3. Порівняльна перевага – це:

а) здатність виробляти товари і послуги з меншими альтернативними витратами;

б) можливість виробляти та обмінювати товари та послуги з меншими витратами ресурсів;

в) здатність витрачати менше часу на виробництво товарів і послуг;

г) більш висока продуктивність, що виникає внаслідок спеціалізації.

4. Політику протекціонізму вперше рекомендували:

а) фізіократи;

б) меркантилісти;

в) маржиналісти;

г) неокласики.

5. Введення протекціоністського тарифу дозволяє:

а) найбільш ефективно використовувати наявні ресурси;

б) підняти рівень добробуту населення;

в) збільшити імпорт з інших країн;

г) забезпечити інтереси окремих виробників у країні.

6. Прихильники лібералізму стверджують, що торговельні бар’єри:

а) сприяють здешевленню продукції;

б) підвищують конкурентність на ринках;

в) суперечать інтересам споживачів;

г) суперечать інтересам внутрішніх виробників.

7. Прихильники протекціонізму стверджують, що введення торгових бар'єрів приводить до:

а) скорочення зайнятості в галузях національної економіки;

б) захисту галузей національної економіки;

в) утворення внутрішніх монополій;

г) послаблення обороноздатності країни.

8. На думку прихильників протекціонізму торговельні бар’єри потрібні для:

а) запобігання демпінгу;

б) збільшення внутрішньої зайнятості;

в) захисту молодих галузей від іноземної конкуренції;

г) збалансування платіжного балансу країни.

9. Взаємовигідна міжнародна торгівля передбачає ситуацію, якщо:

а) одна країна має абсолютну перевагу у виробництві одного товару, а друга країна — абсолютну перевагу у виробництві іншого товару;

б) країна не має абсолютну перевагу у виробництві жодного товару;

в) країни мають порівняльні переваги у виробництві яких-небудь товарів;

г) усі попередні відповіді вірні.

10. Вартісна різниця між експортом та імпортом – це:

а) платіжний баланс;

б) торговельний баланс;

в) бухгалтерський баланс;

г) прибуток від зовнішньої торгівлі.

11. Співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, що країна здійснює за кордоном за визначений проміжок часу, — це:

а) торговий баланс;

б) платіжний баланс;

в) баланс доходів та витрат;

г) усі відповіді не вірні.

12. Бреттон - Вудська валютна система - це:

а) система золотого стандарту;

б) система фіксованих пов'язаних валютних курсів;

в) система «плаваючих» валютних курсів.

г) система заснована на кількох валютах.

13. Яка з країн Європейського Союзу не входить до європейської валютної зони?

а) Німеччина;

б) Велика Британія;

в) Італія;

г) Франція.

14. Якщо валютні запаси країни спадають, то вона звертається до МВФ, щоб той:

а) надав їй кредит в іноземній валюті;

б) здійснив емісію іноземних валют;

в) зробив інвестування у країні;

г) провів рекламну компанію її виробів в інших країнах – членах МВФ.

15. Третьою світовою валютою після американського долара і японської ієни став:

а) англійський фунт стерлінгів;

б) німецька марка;

в) західноєвропейський “євро”;

г) французький франк.

16. Паритет купівельної спроможності передбачає:

а) відсутність інфляції;

б) фіксовані номінальні обмінні курси валют;

в) плаваючі номінальні обмінні курси валют;

г) однакові темпи інфляції в різних країнах.

17. Необмежений обмін валюта країни на будь-які іноземні валюти означає:

а) зовнішню конвертованість;

б) внутрішню конвертованість;

в) повну конвертованість;

г) часткову конвертованість.

18. Який з факторів найбільше впливає на валютний курс?

а) зміна ставки податку на прибуток;

б) рівень інфляції;

в) облікова ставка процента;

г) баланс зовнішньої торгівлі.

19. В сучасних умовах в Україні використовується:

а) фіксований валютний курс;

б) плаваючий валютний курс;

в) валютний коридор;

г) прив’язка до іноземної валюти.

20. Міжнародною організацією, яка регулює та встановлює правила світової торгівлі, є:

а) ООН;

б) СОТ;

в) МВФ;

г) СНД.