3.2.6. Режим зрошення люцерни

Регулярне зрошування дозволяє якнайповніше реалізувати цінні біологічні особливості люцерни : швидкі темпи зростання, високу генеративну здатність, можливість повного використання періоду вегетації для накопичення максимального урожаю. Науково-дослідними установами і практикою передових господарств встановлено, що поливи люцерни необхідно проводити з першого року життя, оскільки коренева система її розташована неглибоко і добре відгукується на зрошування. За спостереженнями УНИИОЗ, коренева система люцерни другого року вегетації в порівнянні з першим збільшується майже в два рази. Відмічений приріст коренів не лише у верхніх, але і в глибших шарах грунту на дрібні, ниткоподібні корінці. Як у перший, так і в другий рік вегетації рослини люцерни на поливі розвивають потужнішу кореневу систему в порівнянні з неполивною. Перш ніж приступати до проведення поливів, визначають глибину залягання грунтових вод, оскільки від цього залежать кількість і норми поливів. При заляганні грунтових вод на глибині 2 - 2,5 м розрахунковий шар зволоження зменшують до 50 - 60 см, зменшуючи при цьому і поливну нормуУ рік посіву люцерни дуже важливо визначити оптимальний термін проведення першого поливу. На літніх посівах проводять 2 - 3 поливи по 300 - 350 м3/га. У осінній період на посівах люцерни проводять вологозарядковий полив Норма влагозарядкового поливу(при глибокому стоянні грунтових вод) 800 - 1000 м3/га. За даними УНИИОЗ, ефективні весняні влагозарядковые поливи нормою 600 - 800 м3/га. На півдні України найбільш ефективні поливи люцерни відразу після укосів і в період бутонізації Найбільш інтенсивне середньодобове витрачання вологи відбувається в другому і третьому міжвкісних періодах і складає 50 - 70 м3/га. Для кращої аерації грунту, знищення бур'янів, закладення мінеральних добрив, вбирання поливної води посіви люцерни минулих років розпушують пружинною бороною БП-8, культиватором КРН-4,2 з доло-тьями або боронами БИГ-3 в два сліди. Глибше розпушування посівів(30 - 35 см) досягається щілюванням.

3.2.7.Агробіологічний контроль за посівами

Система агробіологічного контролю складається з трьох етапів: первинного, поточного і кінцевого.

Первинний – дається оцінка передпосівного обробітку ґрунту, якості посівного матеріалу та сівби.

Поточний – аналіз стану сходів та інших фаз розвитку посівів культури з урахуванням етапів органогенезу, проводиться фіто ентомологічна оцінка.

Кінцевий – структура і рівень врожайності, його якість та інше.

Основи агробіологічного контролю зображені у вигляді таблиці

Основи агробіологічного контролю люцерни

№	Строки проведення, етапи органогенезу. Фази розвитку	Оперативна інформація
		Агротехнічна	Біологічна	Фітоентомологічна
1	Ранньо – весняне обслідування посівів	Спалювання пожнивних решток	К-ть перезимувавших рослин, причини загибелі трав	Облік засміченості зимуючими бурянами, дослідження пожнивних решток
2	Кінець квітня	Необхідність міжрядкової обробки	Густота травостою, температурний режим грунту	Рівень засміченості та враження хворобами, поріг шкодочинності хімічної обробки та її необхідність
3	Середина червня	Забезпеченність вологою	Рівень запиленності, чисельність запилювачів
4	Середина липня	Боротьба з бур'янами шляхом культивації	Рівень запиленності, рівень запилення	Ступінь зараженності, використання біопрепаратів проти лускокрилих
5	Середина серпня	Десикація травостою	Визначення структурності врожаю	Загальні дослідження
6	Вересень	Теж ,що і на травостої першого укосу	Теж ,що і на травостої першого укосу	Теж ,що і на травостої першого укосу