- •1.Поняття: маркетинг, ринок, кон’юнктура ринку.
- •2. Цілі, завдання, функції та принципи маркетингу.
- •7. Види попиту, їх коротка характеристика. Маркетингові заходи при різних видах попиту
- •10. Навколишнє середовище маркетингу: поняття, види та фактори, що його формують.
- •20.Товар та його роль в маркетингу. Класифікація товарів та послуг.
- •25. Канали збуту продукції. Функції посередників.
- •28. Загальна характеристика реклами. Засоби розповсюдження реклами.
- •30.Життєвий цикл товару. Особливості різних етапів.
25. Канали збуту продукції. Функції посередників.
Підприємства, що орієнтуються на маркетинг, значну увагу повинні приділяти організації товарного руху від виробника продукції до споживача. Комерційний успіх підприємства багато в чому визначається тим, як вдало вибрані канали реалізації виготовлених товарів, форми і методи збуту або чи достатнім є асортимент і рівень якості наданих підприємством послуг, що супроводжують продаж продукції. Тому в цій галузі маркетинг має виключно велике значення. Маркетингова організація збуту передбачає найефективніше використання насамперед існуючих форм реалізації товарів. Тому щоб перейти до маркетингу, необхідно спочатку розглянути, які саме в сучасних умовах використовуються форми збуту засобів виробництва і предметів споживання. Що стосується засобів виробництва, то основною формою їх реалізації стає оптова торгівля. Існують такі форми оптової торгівлі: 1) продаж продукції за прямими зв'язками між виробником і споживачем; 2) торгівля через територіальні бази; 3) торгівля через фірмові магазини та інші торгові організації міністерств, відомств, підприємств; 4) торгівля через товарно-сировинні біржі. Розвиток і вдосконалення зазначених форм оптової торгівлі необхідно враховувати при організації маркетингової діяльності підприємства. Однак всі ці форми - лише один з елементів маркетингу. У цілому ж у концепції маркетингу в галузі збуту продукції можна виділити такі складові частини: 1. Вибір з перерахованих вище органів постачання такого типу, який найкраще відповідає конкретним умовам реалізації продукції з мінімальними збутовими витратами (затрати на складування, транспортування, комплектування і т. п.). 2. Прийняття рішення про використання в кожному географічному районі збуту: а) одного збутового органу даного типу; б) декількох посередників; в) усіх збутових посередників. 3. Вибір конкретного збутового підприємства. Вирішення першого питання залежить від різноманітних умов, які можна звести до декількох груп факторів.функціями, які виконуються посередниками: Дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування і покращання обміну.Стимулювання збуту — короткотермінові заходи, спрямовані на збудження швидкої реакції ринку у відповідь на пропоновану фірмою продукцію.Встановлення контактів — налагодження і підтримання зв’язків з потенційними покупцями.Пристосування товарів — підгонка товару під вимоги покупців.Це стосується таких видів діяльності як виробництво, сортування,монтаж,упакування.Проведення переговорів — спроби узгодження цін та інших умов для подальшого акту передачі власності.Організація товароруху — транспортування і складування товарів. Фінансування — пошук та використання кошт для покриття витрат діяльності з доставки товарів до споживачів.Пийняття ризику — прийняття на себе відповідальності за доведення товарів до кінцевих споживачів.Виконання перших п’яти функцій сприяє заключенню угод, а наступних трьох — виконанню уже заключених угод.Питання не в тому, чи потрібно ці функції виконувати—потрібно і обов’язково,-- а скоріше у тому, хто повинен їх виконувати. Всім цим функціям властиві три загальні властивості: вони поглинають дефіцитні ресурси; нерідко можуть бути виконані краще завдяки спеціалізації; можуть виконуватися і посередниками, і виробником. Якщо частину їх виконує виробник, його витрати відповідно зростають, а, значить ціни на товар повинні бути вищими. При передачі частини функцій посередникам витрати, а внаслідок, і ціни виробника нижчі. Посередники у цьому випадку повинні вилучати плату, щоб покрити свої витрати по організації робіт.
26. Об’єкти маркетингу: потреба, потреба, попит. Потреба-це нужда,яка прийняла специфічну форму відповідно до культурного укладу і особистості індивіду. (нужда-це відчуття нестачі чогось)
Піраміда потреб Маслоу:
Вторинні потреби
Потреба в самореалізації
(самовиражені )
Потреби в суспільному визнанні й отриманні належного соціального статусу
Потреби в контактах
Первинні потреби
Потреби в безпеці й захищеності
Фізіологічні потреби
Попит-платоспроможна потреба.
27. Сутність и види маркетингових комунікацій. Маркетинговая комунікація - це сукупність сигналів, що виходить від підприємства на адресу різноманітних аудиторій: посередників, постачальників, акціонерів, органів управління, власного персоналу. Основними засобами комунікації, що називаються комплексом просування , є реклама, персональний продаж, стимулювання збуту і зв'язки з громадскістю. Маркетингова комунікація охоплює будь-яку діяльність підприємства, що спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам та ринку в цілому про свої товари і свою діяльність.Реклама - будь-яка форма безособового представлення і просування ідей, товарів і послуг, що виходить від чітко визначеного спонсора .Стимулировання збуту - охоплює всі тимчасові і як правило, локальні заходи, що заохочують купівлю або продаж товарів і послуг та приводять до негайної зміни поведінки агентів ринку.PR - зв'язки з громадскістю - довгострокові заходи, що спрямовані на досягнення відносин взаєморозуміння між підприємством і громадскістю, діяльность, що формує позитивний імідж фірми.Персональний продаж - усне представлення товару в ході бесіди між продавцем і покупцем, або спеціально організовані контакти продавця і покупця.У доповненні до цих традиційних засобів варто згадати такі як салони, ярмарки, виставки, поштова розсилка, телемаркетинг, продаж по каталогах, Інтернет і т.і.Кожна складова має свої особливості, специфічні заходи і прийоми, але слід пом?ятати, що всі вони взаємопов?язані і доповнюють одна одну.