2. Поняття культура. Функції культури.

Таким чином, термін "культура" на сучасному етапі став розумітися і як сукупність цінностей (духовних і матеріальних), і як жива людська діяльність щодо їх створення, поширення і збереження. Водночас вона являє собою всю сукупність небіологічних (тобто придбаних), а також неприродних аспектів життя людей, що є основною рисою, яка відрізняє їх від тварин.

Американські антропологи А. Кребер і К. Клакхон виокремили три основні характеристики, на які звернули увагу більшість дослідників:

1) культура — це те, що відрізняє людину від тварин, те, що властиво тільки людському суспільству;

2) культура — це те, що не передається біологічно, а досягається на­вчанням; культура не детермінована особливостями людини як виду, а створена власне нею; культура протилежна природі;

3) культура передається за допомогою символічних форм (мови, творів мистецтва, виробів, інструментів тощо), що пов'язані з ідеями.

Культура як система понять, цінностей та оцінок значною мірою ви­значає те, як бачить світ людина, яка є її носієм. Для більш предметного уявлення цієї ідеї було введено поняття культурної картини світу, що відрізняється від наукової картини світу. Культурна картина світу, таким чином, містить у собі всю сукупність соціального досвіду, набутого пев­ним народом упродовж всієї історії свого існування. Культурна картина світу може вважатися сьогодні поняттям, що узагальнює всі наукові підходи, які застосовуються при вивченні сутності та змісту категорії "культура".

Виходячи із викладеного можна визначити основні функції культури (тобто сукупність її ролей), які вона відіграє у функціонуванні та розвит­ку сучасного суспільства. Основними серед них є такі:

1) людинотворча, або гуманістична функція культури — полягає у розвитку творчого потенціалу людини в усіх формах її життєдіяльності;

2) гносеологічна, або пізнавальна функція культури — полягає у тому, шо культура є основним засобом пізнання і самопізнання суспільства, соціальної спільноти, групи й окремої людини;

3) кумулятивна функція культури — спрямована на накопичення і збереження соціального досвіду, отриманого культурою в результаті вза­ємодії індивідів усередині культури і взаємодії з іншими культурами. Іс­нування цієї функції дає змогу визначити культуру як особливий засіб передання соціальної інформації;

4) інформаційна функція культури — полягає у трансляції соціально­го досвіду, шо серед іншого забезпечує зв'язок часів — минулого, теперіш­нього і майбутнього;

5) комунікативна функція культури — пов'язана із переданням по­відомлень під час спільної людської діяльності, яка також припускає транс­ляцію соціального досвіду (в тому числі і між поколіннями); це функція соціального спілкування, завдяки якій забезпечується адекватність взаємо­розуміння між людьми;

6) нормативно-регулююча або управлінська функція культури — по­лягає у тому, шо культура є важливим інструментом соціального управ­ління поведінкою людини у суспільстві. Адже суспільство за допомо­гою культури створює орієнтири для людських дій і систему контролю за цими діями;

7) ціннісно-орієнтаційнафункшя культури — полягає утому, шо вона задає певну систему координат або своєрідну "карту життєвих ціннос­тей", у яких існує і на які орієнтується людина у процесі суспільної життє­діяльності;

8) інтегруюча функція культури — забезпечує цілісність самої куль­тури, усвідомлення цієї цілісності індивідами, шо належить до неї. Ця функція здійснюється за рахунок створення системи значень, цінностей і норм, шо є гарантом стабільності функціонування соціальних систем.

Усі перелічені функції дають можливість визначити культуру як меха­нізм ціннісно-нормативної інтеграції соціальних систем.