- •Лекція №1.
- •Список літератури
- •1. Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •2. Закон і положення про цивільну оборону україни, її роль, місце і завдання в структурі заходів із забезпечення життєдіяльності населення держави
- •3. Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності
- •4. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їхня мета і завдання
- •Лекція № 2.
- •1. Характеристика вогнищ ураження з радіаційним зараженням території
- •2. Вогнища хімічного ураження
- •3. Вогнища ядерного ураження
- •4. Вогнища бактеріального ураження
- •2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •Розвідка маршрутів руху й об'єктів робіт
- •Інші невідкладні роботи.
- •3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4. Організація і порядок проведення РіНр
- •Проведення РіНр
- •Заходи безпеки при проведенні РіІнр
- •4. Особливості ведення РіІнр у осередках радіаційного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованого ураження, в зонах стихійного лиху
- •Особливості РіІнр у осередку хімічного ураження
- •Осередок комбінованого ураження
- •1. Поняття про стійкість роботи промислових підприємств
- •2. Основні вимоги до планування і забудови міст та розміщенню об’єктів на їх території
- •1.Забудова міст окремими житловими масивами, мікрорайонами.
- •4.Створення широких магістралей і необхідній транспортній мережі:
- •5.Міжміські автодороги повинні прокладатися в обхід міст.
- •Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
- •4. Підвищення надійності і стійкості функціонування промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях
- •5. Оцінка стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях
- •5.1. Оцінка стійкості роботи об’єкту в надзвичайних ситуаціях від надлишкового навантаження
2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Види, послідовність і способи ведення РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт. Начальник Цивільної оборони і командири невоєнізованих формувань перед початком РіНР установлюють найбільш доцільні прийоми і способи виконання робіт, визначають порядок використання машин і механізмів, а також інших засобів механізації і місця їхнього розгортання.
У ході проведення РіНР командири формування ведуть розвідку ділянок (об'єктів) робіт, уточнюють обсяг робіт і послідовність їхнього проведення, прийоми і способи порятунку людей із завалів і палаючих будинків, захисних споруджень, способи локалізації пожеж, порядок використання техніки.
І. Улаштування проїздів і проходів у завалах і гасіння пожеж.
Пристрій проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд прокладається по завалу шляхом видалення уламків, які мають великі розміри, засипки грунтом і розрівняння поверхні завалу.
При початку рятувальних робіт у першу чергу проводяться роботи з улаштування проїздів і проходів до захисних споруд, палаючих, ушкоджених і зруйнованих будинків і споруджень, де можуть знаходитися постраждалі, місцям аварій, що перешкоджають або затрудняють ведення РіНР:
а) проїзди і проходи в завалах улаштовуються командами механізації (ланками, групами)при взаємодії з рятувальними формуваннями.
При пристрої проїздів (проходів) формуванню намічається:
напрямок руху;
визначається порядок і послідовність його дій;
терміни виконання робіт.
Якщо завал місцевий (незначний), висота завалу не перевищує 1 м., проїзд (прохід) у ньому здійснюється шляхом розчищення проїзної частини від уламків будівель.
При суцільному завалі висотою більше 1 м , проїзд прокладається по завалі. Крупнодрібні елементи віддаляються (за допомогою кранів, екскаваторів), поверхня завалів розрівнюється й ущільнюється.
Однобічні проїзди улаштовуються з розрахунку: ширина 3-3.5 м , через 150-200 м роблять роз'їзди довжиною 15-20 м.
Двосторонні улаштовуються шириною 6-6.5 м.
б) Протипожежні формування, використовуючи улаштовані проїзди й обходячи перешкоди, виходять до місць пожеж, у першу чергу ведуть боротьбу з пожежами, що перешкоджають просуванню до ділянок (об'єктів) робіт і які затрудняють проведення РіНР. Надалі вони локалізують і гасять пожежі, що загрожують об'єктам, яки не охоплені вогнем, рятують і евакуюють людей з палаючих будинків, споруджень і зони пожеж.
Командир ланки (ком. групи) пожежегасіння, одержавши задачу на проведення робіт:
висилає пожежну розвідку в осередок ураження;
швидко виводить формування на зазначені рубежі;
організує його дії по виконанню задачі.
При цьому він визначає:
маршрут і порядок руху до ділянок робіт;
рубежі локалізації і гасіння пожеж;
об'єкти зосередження основних сил і засобів;
прийоми і способи локалізації і гасіння пожеж.
Боротьбу з пожежами він організує шляхом послідовного введення пожежних машин у зону пожежі. При необхідності частина пожежних машин може використовуватися для перекачування води з природних або штучних джерел водопостачання(водойм). На ділянках робіт протипожежні формування локалізують і гасять пожежі в будинках і спорудженнях з метою захисту людей, що знаходяться в них, а також забезпечують роботу інших формувань поблизу входів і виходів зі захисних споруд і на шляхах евакуації уражених. Вони ведуть боротьбу з вогнем у місцях розташування виробничої апаратури й ємностей, нагрів яких може привести до вибуху або швидкого поширення вогню.
Порятунок людей з палаючих будинків і споруджень протипожежні формування здійснюють у взаємодії з рятувальними й ін. формуваннями.
Протипожежні формування, що завершили роботи, виводяться з осередків поразки, проходять спеціальну обробку, ремонтують пожежну техніку і поповнюють запаси речовин, які гасять вогонь.