Ііі. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання і завдання для учнів:

• Обґрунтуйте (або спростуйте) тезу про розвиток Львова на зламі ХІХ—ХХ ст. як взаємодію економічних, демографічних, національно-політичних, культурно-стильових чинників.

• Поясніть поняття “модернізація через бюрократизацію”. Як цей процес проявився в розвитку Львова? Чому Львів називають “Віднем Сходу”?

• Доведіть (або спростуйте) твердження про Львів як “польський острів” серед “українського моря”.

• Аргументуйте твердження про Львів як національний символ українського народу. Назвіть діячів українського національного руху, діяльність яких була пов’язана на зламі ХІХ—ХХ ст. зі Львовом.

• Наведіть приклади українсько-польського політичного суперництва у Львові та культурної взаємодії двох народів.

VI. Домашнє завдання.

1. Заповніть таблицю “Характерні риси розвитку Львова на зламі ХІХ—ХХ ст.”

Галузь	Характеристика
Територія
Демографічна ситуація
Архітектура
Технічні нововведення
Міжетнічні відносини
Становище українців
Господарство
Товариське життя

2. Підготуйте відповідь на питання: Чи можна вважати українсько-польський конфлікт у Львові на зламі ХІХ—ХХ ст. одним із проявів кризи в розвитку міста?

3. Визначіть зміни, які відбулися в житті Львова і львів’ян за останнє століття (від кінця ХІХ до початку ХХІ ст.).

№ 3

Психолого-педагогічна характеристика учня

Загальні відомості. Прізвище, ім’я, по-батькові, вік, клас.

Сімейні умови. Склад сім’ї, заняття батьків. Умови сімейного виховання до теперішнього часу і тепер. Взаємостосунки у сім’ї та їх вплив на дитину. Ставлення до дитини та її навчальних обов’язків у сім’ї, ставлення до школи і вчителів. Наявність постійних трудових обов’язків та ставлення до них.

Колектив класу. Традиції колективу, взаємостосунки у колективі, ступінь згуртованості, взаємодопомога. Вплив взаємної чуйності та вимогливості. Спрямованість та інтереси колективу. Статус даного учня в колективі, основні напрями впливу колективу на даного учня.

Ставлення до навчальної роботи. Успішність з різних предметів на даний час, дані про успішність у минулому. Ставлення до різних предметів. Чим воно зумовлено? Ступінь усвідомлюваності у ставленні учня до навчальної роботи в цілому. Вияв самостійності у роботі. Допитливість. Причини неуспішності. Що було зроблено для подолання неуспішності, чому обрані саме ці засоби? Який результат вони дали?

Ставлення до домашніх завдань. Систематичність, ретельність, акуратність виконання. Час, який витрачається. Труднощі в роботі та характер їх подолання. Чи уміє учень організовувати свою роботу? Способи впливу на учня з метою навчити його працювати. Чому обрані саме ці способи, якими є результати?

Ставлення до праці. Ступінь та характер використання учнем теоретичних знань у практичній діяльності. Вплив практичної діяльності на ставлення учня до різних шкільних предметів. Швидкість та легкість набуття школярем трудових навичок. Відповідальність, зацікавленість працею. Розуміння значущості праці.

Дисциплінованість. Ступінь дисциплінованості за різних умов. Мотиви дисциплінованості. Причини недисциплінованості. Які обрані заходи виховного впливу. Чому вибрані саме такі заходи? Які отримані результати?

Участь у громадському житті колективу. Участь у громадському житті школи, класу. Ставлення до громадських доручень та якість їх виконання. Розуміння своїх обов’язків перед колективом. Причини пасивності та недобросовісного виконання громадських доручень. Які заходи є ефективними у справі залучення учня до громадського життя класу та школи?

Взаємостосунки з оточуючими та ставлення до самого себе. Ставлення школяра до батьків, учителів, мотиви цього ставлення. Ставлення до товаришів (принциповість, чуйність, правдивість і т. п.). Мотиви дружби. Уміння наказувати і підкорюватися.

Характерна для даного школяра оцінка своїх можливостей. Впевненість, самовпевненість, скромність і т. д. Вимогливість до себе. Ставлення до критичних зауважень вчителя та товаришів. Яких рекомендацій потребує учень у цій сфері? Який педагогічний вплив застосовувався? Якими є результати?

Індивідуально-психологічні особливості учня: Спрямованість особистості, коло інтересів, їх глибина, стійкість, активність. Вплив інтересу до різних професій. Ідеали.

Здібності. Швидкість та глибина розуміння матеріалу. Творчий характер використання знань. Вияв самостійності в діяльності. Спостережливість. Особливості уваги, її стійкість, об’єм, розподіл і т. д. Особливості пам’яті, швидкість, міцність запам’ятовування, характер відтворення. Риси характеру, що формуються. Вольові якості особистості школяра. Якими є перспективи розвитку школяра та шляхи і засоби подальшої індивідуальної роботи з ним.

№ 4

Звіт студента(ки) ___ курсу історичного факультету

Львівського національного університету ім. І. Франка (прізвище, ім’я, по батькові) про педагогічну практику,

проведену в СЗШ № _____ м. Львова

з ______________ до ______________ 200_ р.

Навчально-виховна педагогічна практика проходила в СЗШ № _____ м. Львова. За час практики я був(ла) прикріплений(на) до учителя школи (прізвище, ім’я, по-батькові), який працює в (…) класах, і до (…) класу як класний керівник.

1. Навчальна робота. Кількість відвіданих уроків (зазначити з яких предметів). Кількість проведених студентом уроків, з них залікових (на які теми, в яких класах); основні досягнення та недоліки в проведенні уроків, їх оцінка (“відмінно”, “добре”, “задовільно”). Загальна характеристика й підсумки педпрактики з навчальної роботи.

2. Виховна робота. Участь у виховних позакласних заходах. Проведення виховного заходу (тема, час). Загальна характеристика й підсумки педпрактики з виховної роботи.

3. Методична робота. Участь у засіданнях педради, предметних комісіях. Перелік документів з якими ознайомився (плани роботи школи, класу, поурочні плани вчителя, навчальні програми з історії України та всесвітньої історії).

4. Висновки. Що дала педпрактика, її позитивні та негативні моменти. Зауваження та пропозиції щодо поліпшення організації та проведення педагогічної практики в майбутньому.

[Дата і підпис студента]

 Подаємо за віросповіданням: поляки – римо-католики, українці – греко-католики, євреї – іудеї.

 Перша українська політична партія — Русько-українська радикальна партія — була створена у Львові в 1890  р.