
- •Розрахунок поправок і побудова графіка розрахованих поправок. Поділка кутоміра, її суть.
- •Визначення відхилень метеорологічних умов стрільби від табличних значень
- •Приведення тиску до рівня вогневої позиції
- •Розрахунок поправок на відхилення метеорологічних та балістичних умов стрільби від табличних значень
- •Приклад.
- •Бланк розрахунку сумарних поправок
- •Побудова грп
- •Побудова грп на папері
- •Поділка кутоміра, її суть
- •Приклади
- •Приклад.
- •2.Складання наближеного бюлетеня “Метеосередній” за даними метеопоста артилерійського дивізіону.
- •Данні вимірювань
- •3. Розрахунок поправок на відхилення умов стрільби від табличних.Побудова графіка розрахованих поправок. Бланк
- •4. Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню.
- •Визначення ймовірності попадання в ціль.
4. Розрахунок установок для стрільби способом повної підготовки. Подання команди на вогневу позицію для відкриття вогню.
ВП:
х=60968
у=71795
h=290
Командно спостережний пункт:
х=56482
у=81440
Основний
напрямок стрільби:
=21-00
Ціль № 103-а, характер цілі: піхота укрита,
Координати цілі:
23-07
2091
125
Розміри цілі:
по фронту 0-47
по глибині 70
Розв’язок
Визначаємо прямокутні координати цілі:
Прирости координат від координат КСП:
Визначаємо координати цілі:
Визначаємо топографічні дані аналітично та за допомогою таблиць:
Визначаємо різниці координат цілі та координат батареї:
Визначаємо коефіцієнт напрямку:
де
МРК – менша різниця координат
БРК – більша різниця координат
По таблиці Кравченка, де знаходимо:
1,047–
коефіцієнт дальності
17-89
– дирекційний кут цілі з вогневої
позиції-
Обчислюємо дальність топографічну до цілі:
Доворот топографічний до цілі
Кут місця цілі
За Дт входимо в графік розрахованих поправок , звідки визначаємо
м
– поправка дальності вирахуваної до
цілі
-0-04
– поправка напрямку вирахуваного до
цілі
Обчислюємо дальність та доворот вирахувані до цілі
дальність
вирахувана до цілі
– доворот
вирахуваний до цілі
За
при заряді повному входимо в Таблиці Стрільби і визначаємо приціл
Визначаємо рівень
Визначаємо інтервал віяла
де
– фронт
цілі
– кількість
гармат
– коефіцієнт
віддалення.
тоді
Команда: “Дністер” Стій! Ціль 103-я, піхота укрита. Осколково-фугасним, підривник осколковий. Заряд повний, шкала тисячних. Приціл 431. Рівень 29-85. Основний напрямок лівіше 3-15. Віяло 0-01. Третій, один снаряд. Вогонь!
Визначення ймовірності попадання в ціль.
За
умовами завдання 4 визначити ймовірність
попадання в ціль якщо ЦРС проходить
через середину переднього краю цілі.
За умовами завдання 4 нам відомо, що:
дальність від батареї до цілі рівна
12942 м, стрільба ведеться на заряді
повному, фронт цілі
,
глибина цілі
Розв'язок:
По Таблицях Стрільби знаходимо:
серединне відхилення по дальності Вд = 22 м;
серединне відхилення по бічному напрямку Вб = 6,8 м;
Визначаємо відсоток попадання в ціль по фронті:
Так, як Фц=637 м (що набагато більше 8Вб), тобто на ціль уміщаються по фронті всі 8 смуг розсіювання в бічному напрямку, то Рф=100% .
Визначаємо відсоток попадання по глибині:
Визначаємо відсоток попадання в ціль:
Рц=Рг ·Рф/100=39·100/100=39%.
Висновок
При даних умовах стрільбі ймовірність попадання в ціль складає 39%.
Висновок.
Події останнього півстоліття засвідчили той незаперечний факт, що коли відбувалися чи відбуваються збройні конфлікти, то в них беруть участь практично всі види і роди збройних сил воюючих сторін. Однак, головну роль при цьому визначали, як правило, загальновійськові сухопутні єднання. Успіх же залежав не лише від уміння і можливостей однієї із сторін нанести іншій максимально можливу поразку в живій силі і техніці, але й від вдалого прикриття кожного супротивника своїх військ від ворожих ударів засобів повітряного нападу (ЗПН).
Як свідчить історичний аналіз локальних війн та збройних конфліктів, основна роль при виконанні завдань прикриття підрозділів і частин Сухопутних військ належить артилерії. Однак, вітчизняна воєнно-історична наука до останнього часу цьому аспекту приділяла невиправдано мало уваги. Причому слід зауважити і те, що характер їх участі у бойових діях; статутними документами незакріплений, хоча цього об`єктивно потребують війська у зв’язку із завданнями, які ставляться перед ними у ході підготовки та ведення збройної боротьби
Виходячи з означеної проблеми, а також потенційної можливості виникнення в майбутньому збройних зіткнень як поблизу кордонів України, так і безпосередньо на її території, стає цілком очевидною необхідність вивчення практики застосування артилерійських комплексів.
В процесі виконання даної курсової роботи я удосконалив свої теоретичні знання і практичні вміння по підготовці стрільби і управління вогнем артилерії.
Список використаної літератури.
Стрільба артилерії: навчальний посібник / В.І. Макеєв, В.М. Петренко, В.Є. Житник.
Суми: Видавництво СумДУ, 2010. – 281 с.
Правила стрільби і управління вогнем наземної артилерії. Група, дівізіон, батарея, взвод, гармата. – Київ: 2008. – 255 с.
Курс підготовки артилерії Збройних Сил України. Артилерійська бригада, полк, бригадна артилерійська група, дівізіон, батарея, взвод. – Київ: ЗАТ „Віпол”, 2007. – 144 с.
Стрельба и управление огнем наземной артиллерии. Учебник. – Москва: Военное издательство МО СССР, 1976.- 542 с.
Теоретические основы стрельбы наземной артиллерии. Учебник. – Москва: Военное издательство МО СССР, 1976.- 346 с.
Таблицы стрельбы 122-мм гаубицы Д-30. – Москва : Военное издательство МО СССР, 1984. – 224 с.