- •Основні характеристики навчальної дисципліни
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст дисципліни модуль №1 . Теоретичні засади ситуаційного підходу в управлінні
- •Тема 1. Концепція ситуаційного підходу в сучасній теорії та практиці менеджменту
- •Тема 2. Ситуаційні перемінні та ситуаційні теорії лідерства.
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу в менеджменті
- •Тема 4. Методика ситуаційного аналізу та декомпозиція процесу діагностики
- •Тема №7. Управління персоналом в проблемних ситуаціях
- •Тематика та плани лекцій
- •Тема 1. Концепція ситуаційного підходу в сучасній теорії та практиці менеджменту План
- •Тема 2. Ситуаційні перемінні та ситуаційні теорії лідерства План
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу в менеджменті План
- •Тема 4. Методика ситуаційного аналізу та декомпозиція процесу діагностики ситуацій
- •Тема 5. Управління стратегічними ситуаціями План
- •Тема 6. Технологія прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності ситуацій План
- •Тематика, плани та завдання для семінарських, практичних, лабораторних занять модуль №1
- •Тема 1. Концепція ситуаційного підходу в сучасній теорії та практиці менеджменту.
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання
- •2. Ситуаційна задача
- •Ситуаційна задача
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 2. Ситуаційні перемінні та ситуаційні теорії лідерства
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання
- •Сильні та слабкі сторони підприємства
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу в менеджменті
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання:
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Методика ситуаційного аналізу та декомпозиція процесу діагностики ситуацій
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання
- •Ситуаційна задача
- •Теми рефератів
- •Запитання до самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Модуль №2
- •Тема 5. Управління стратегічними ситуаціями
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання:
- •Ситуаційна задача
- •Теми рефератів
- •Рекомендована література
- •Тема 6. Технологія прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності ситуацій
- •Тестові завдання
- •Практичні завдання Ситуаційна задача1
- •Ситуаційна задача2
- •Теми рефератів
- •Запитання до самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тематика та завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів
- •Тема 1. Концепція ситуаційного підходу в управлінні Питання теми для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Ситуаційні змінні та ситуаційні теорії лідерства Питання теми для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 3. Методологічні аспекти ситуаційного підходу в менеджменті Питання теми для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Запитання для самоконтролю
- •Практичне завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Методика ситуаційного аналізу та декомпозиція процесу діагностики ситуацій. Питання теми для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Запитання до самоконтролю
- •Тема 5. Управління стратегічними ситуаціями
- •Завдання для самоконтролю:
- •Тема 6. Технологія прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності ситуацій. Питання теми для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 7. Управління персоналом в проблемних ситуаціях
- •Запитання для самоконтролю
- •Завдання до індивідуальної роботи
- •Тема 1. Методика ситуаційного аналізу та декомпозиція процесу діагностики
- •Теми рефератів
- •Тема 2. Технологія прийняття управлінських рішень в умовах ризику та невизначеності ситуацій План
- •Теми рефератів
- •Система поточного і підсумкового контролю, включаючи критерії оцінювання знань студентів
- •Організація поточного контролю
- •Організація поточного контролю знань студентів освітньо- кваліфікаційного рівня бакалавр
- •Оцінювання знань студентів з дисципліни „Ситуаційний менеджмент” (пмк)
- •Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання (бакалаврського і магістерського рівнів)
- •Підсумкове оцінювання знань за результатами поточного модульного контроль
- •Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу естs
- •Перелік ключових понять та термінів
- •Основна та додаткова література
Перелік ключових понять та термінів
Диференціація як конкурентна перевага — здатність забезпечити покупця унікальною і більшою цінністю у вигляді нової якості продукту-товару, його особливих споживчих властивостей чи особливого післяпродажного обслуговування.
Егоцентризм як крайній ступінь егоїзму виявляється в підміні загальних цілей організації цілями особистого чи вузько групового характеру.
Етичні споживачі {ethical consumers) — споживачі, рішення яких про покупки приймаються з урахуванням етичних аспектів.
Етичний аудит {ethical audit) — практика систематичного аналізу ступеня, у якому дії організації відповідають етичним нормам.
Етичний релятивізм {ethical relativism) — твердження про те, що етичні оцінки повинні виноситися в контексті культури.
Етноцентризм {ethnocentrism) — тенденція, коли індивід сприймає як стандартні відносини в групі, до якої він належить, а всі інші групи оцінює як далекі і звичайно гірші.
Ефективність {effectiveness) — показник ступеня, у якому організація виконує свої завдання і задовольняє очікування представників зацікавлених груп.
Завдання розподілу ресурсів — виникають при визначеному наборі операцій (робіт), які необхідно виконувати при обмежених наявних ресурсах, і потрібно знайти оптимальні розподіли ресурсів між операціями чи склад операцій.
Завдання ремонту і заміни устаткування — актуальні в зв'язку зі зносом і старінням устаткування і необхідністю його заміни з часом. Завдання зводяться до визначення оптимальних термінів, числа профілактичних ремонтів і перевірок, а також моментів заміни модернізованим устаткуванням.
Закон — істотні відносини між об'єктами і явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність. Закони виявляються з появою (створенням) відповідних умов.
Закон адаптації. Усі реакції людини, її вчинки і дії спрямовані на усунення шкідливих зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов з метою забезпечення своєї життєдіяльності. Все, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає.
Закон зростання ентропії — ізольовані організаційні системи мимовільно прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш ймовірний при відсутності протидіючих сил.
Закон інерції. Почавши працювати в одному напрямку, людський мозок має схильність працювати в тім же напрямку і при інших зовнішніх подразниках. У кожної людини виробляються певні звички, навички, що дозволяють якщо не визначати конкретні його дії, то. принаймні, прогнозувати.
Закон обмеженості нормативно-правової поведінки. Установлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов'язки відповідно до функцій. При цьому повинна дотримуватися домірність відповідальності об'єкту і характеру повноважень.
Закон відносності поведінки — у механізмах роботи мозку все відносне. У різних умовах ті самі подразники сприймаються по-різному і викликають різні реакції. Поведінка людини не підлегла лінійним законам, вона недетермінована. Можна лише прогнозувати її дії імовірними методами.
Закон самозбереження — кожна матеріальна система (організація, колектив, родина) прагне зберегти себе (вижити) і використовує для досягнення цього весь свій наявний потенціал.
Закон установки. Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами установок (цінностей), що визначають стан готовності, схильності особистості до видів діяльності і ступеня його активності. Людина ще до ухвалення рішення налаштована діяти певним чином, хоча часто і не усвідомлює його існування і вплив. Вчинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс установок, можна прогнозувати дії людини.
Закон економії сил. Витрати праці люди прагнуть зменшити, а результати її використовувати максимально. Людина споконвічно запрограмована удосконалювати, полегшувати працю. Закон породжує лінь.
Звіт про рух коштів (cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.
Звіт про прибутки і збитки (profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.
Звіт про рух коштів (cash flow statement) демонструє основні джерела грошових надходжень і статті витрат організації.
Звіт про прибутки і збитки (profit statement) відбиває прибуток, отриманий від торгових операцій компанії за певний період часу.
Зворотний зв'язок (feedback) має місце в тому випадку, коли одержувач демонструє реакцію на отримане повідомленн
Зовнішня відповідність {external jit) — тісні і погоджені співвідносний між конкурентною стратегією організації і стратегією управління людськими ресурсами.
Зовнішній контекст змін (outer context of change) має відношення до факторів зовнішнього середовища, таких як поведінка конкурентів, запити споживачів й ш.
Інжиніринг — технічні послуги по підготовці і забезпеченню процесу виробництва і реалізації продукції. Це консультації, експертиза проектів, технічне навчання, передача технічної інформації.
Інноваційна діяльність — це діяльність по доведенню науково-технічних ідей, винаходів, розробок до результату, придатного в практичному використанні. У повному обсязі інноваційна діяльність включає усі види наукової діяльності, проектно-конструкторські, технологічні, дослідні розробки, діяльність по освоєнню нововведень у виробництві й у їхніх споживачів — реалізацію інновацій.
Інновація (innovation) — наростаючі і/чи покрокові зміни (прориви) у продуктах і/чи процесах, що сприятливо впливають на практику функції, форми, результати чи використання ресурсів (впроваджена у виробництво новація — кінцевий результат інноваційної діяльності).
Інституціональна перевага (institutional advantage) виникає, коли «некомерційна установа виконує свої завдання ефективніше, ніж інші порівнянні з нею організації» (Goold, 1997).
Інтеграція (integration) — це процес, спрямований на об'єднання зусиль різних підсистем, ціль якого полягає у виконанні завдання організації.
Інтернаціоналізація (internationalisation) — «зростаюча географічна дисперсія економічної діяльності через національні границі» (Dicken, 1992).
Інтуїція (натхнення) — передчуття, натхнення чи відчуття, здогад — усяке мимовільне чи раптове зародження ідеї відносно засобів чи щодо мети.
Інформаційна система (information system) — комплекс, що включає в себе індивідів, процедури і ресурси, у завдання якого входить збір первинних даних, перетворення їх в інформацію і її поширення.
Інформаційне бачення (information vision) — уявлення про бажаний спосіб використання інформації в майбутньому (Martin та ін., 1994).
Інформація (information) — корисні знання, отримані за допомогою аналізу даних.
Канал {channel) — засіб комунікації між відправником і одержувачем.
Керівництво (лідерство) (leadership) «допускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, шос структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).
Ключова компетентність стратегії корпорації (core competency — based corporate strategy) — знання, практичні навички і творч: здібності організації в галузі створення і реалізації стратегічних конкурентних переваг.
Конкретна ситуація (case) — опис дійсних подій бізнес-практики.
Конкурентна перевага (competitive advantage) — це ті характеристики, що створюють для виробляючої і/чи реалізуючої даний продукт організації, певна перевага над її конкурентами. Характеристики можуть бути всілякими і відноситися як до самого продукту-това-ру (базової послуги), так і до додаткових послуг, що супроводжують базову, тобто до форм виробництва, збуту, продажів і т.д., специфічних для організації і/чи її продукту.
Конкурентоспроможність — здатність комерційної організації робити і продавати конкурентоспроможний продукт; перевага даної конкретної організації стосовно інших організацій-конкурентів у даній галузі бізнесу.
Концепція бізнесів-процесів (business process view) допускає, що задоволення вимог споживачів займає центральне місце в процесі розробки системи постачань, орієнтованої на швидку реакцію на зміну ринкової ситуації, двосторонні потоки інформації й інших ресурсів підвищення ефективності.
Корпоративна стратегія (corporate strategy) «відноситься до вибору фірмою бізнесу, ринків і видів діяльності» (Кау, 1996) і визначає загальні границі і напрямок розвитку організації
Культура (culture) — розроблені групою основні допущення щодо способів сприйняття думок і почуттів під час виконання завдання.
Культура влади (power culture) — культура, у якій домінує керівник організації, що робить сильний вплив на діяльність співробітників.
Культура високого контексту (high-context culture) — культура, у якій інформація подається в неявній формі і зрозуміла тільки тим, хто має досвід перебування в даному культурному середовищі
Культура завдань (task culture) — культура, у фокусі якої знаходиться діяльність, спрямована на виконання завдання здійснення проектів.
Культура особистості (person culture) — культура, у якій на діяльність співробітників істотно впливають побажання індивідів — членів організації.
Культура низького контексту (low-context culture) — культура, у якій між індивідами постійно підтримується певна психологічна дистанція, а тому інформація, яку ви хочете донести до її суб'єктів, повинна носити відкритий характер.
Ланцюжок створення цінності (вартості) (value chain) — «розбиває фірму на дискретні види діяльності по розробці, виробництву, маркетингу і розподілу продукту. Є основним інструментом ідентифікації конкурентних переваг і пошуку способів їхнього знаходження» (Porter).
Лідерство (керівництво) (leadership) «припускає процес соціального впливу, коли індивід навмисно впливає на інших людей, щоб структурувати дії і відносини в групі чи організації» (Yukl, 1994).
Лінійні менеджери (line managers) несуть відповідальність за виконання діяльності, що прямо пов'язана з задоволенням потреб споживачів.
Людська перемінна — зміна поведінки людей з часом (характерних рис, стилів керівництва і т.п.).
Маркетингова стратегія (marketing strategy) — синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».
Методологія — 1) навчання про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності; 2) навчання, що дозволяє визначати і виявляти проблеми в управлінській діяльності, проводити їхній аналіз і дослідження для визначення найбільш ефективних шляхів їхнього вирішення і реалізації.
Місія (mission) — найбільш загальна мета організації як конкурентоспроможної структури, представлена в найбільш загальній формі і чітко виражає основну причину існування (призначення) організації. Мета 1-го і більш низьких рівнів покладається для здійснення місії організації. Найчастіше з того, як організація формулює свою місію, можна судити про те, наскільки ясна її стратегія.
Менеджмент як загальна людська діяльність (management as a general human activity) допускає прийняття індивідом відповідальності за свою діяльність і свідомі зусилля, спрямовані на досягнення певного результату.
Менеджмент як особлива професія (management as a specialist occupation) — розвивається в міру відокремлення різних елементів процесу праці, коли виконання окремих його функцій покладається не на найманих робітників, а на власників підприємства чи їхніх агентів.
Метафора (metaphor) — образ, використовуваний для виділення істотних характеристик феномена.
Механістична організація (mechanistic organisation) — організація, що характеризується високим ступенем спеціалізації робочих завдань, тісним взаємозв'язком відповідальності і владних повноважень індивідів і централізацією процесу прийняття рішень.
Моделі участі в керуванні змінами (participative models of change) припускають, що менеджмент проводить широкі консультації з індивідами, на яких вплине запланована зміна, домагаючись схвалення пропонованих новацій.
Модель (model) дозволяє представити комплексні феномени оригіналу (явища, процесу, об'єкта дослідження) за допомогою визначення їхніх основних характеристик елементів і відносин.
Мотивація — спонукання людини, соціальної групи до активної, цілеспрямованої діяльності; функція керування.
Навички (skill) відносяться до здатності людини ефективно виконувати різні види когштивної чи поведінкової діяльності.
Надійність — властивість чи система якого-небудь об'єкта зберігати свою працездатність протягом заданого періоду часу.
Наступальна інформаційна стратегія (offensive strategy*) допускає позитивні кроки в застосуванні інформаційної технології, спрямовані на підвищення результатів діяльності компанії.
Невизначеність означає недостатність інформації, неповноту: неясність тих даних, на основі яких повинно прийматися рішення.
Низькі витрати як конкурентна перевага — здатність організації продавати порівнянний продукт-товар з меншими витратами, ніж конкуренти.
Оборонна інформаційна стратегія (defensive strategy) передбачає можливість невдачі компанії у випадку використання в єдиній структурі несумісних ІС
Особисті якості (traits) — безліч атрибутів індивіда, включаючи різні аспекти його особистості, темперамент, потреби, мотиви і цінності.
Операційна система (operational system) — програмний додаток, що ефективно у встановленому порядку здійснює передбачені операції, забезпечуючи одержання бажаного результату.
Операційні стратегії (operational strategies) розробляються різними функціями (функціональними відділами) організації, такими як виробництво, маркетинг, фінанси і менеджмент людських ресурсів, і вносять свій внесок у виконання корпоративної стратегії.
Одержувач (receiver) — індивід, що сприймає повідомлення відправника.
Операція — будь-яка керована дія (захід), спрямована на досягнення поставленої мети.
Оптимізація — допускає вибір найкращого варіанта вирішення за даних умов. (Оптимальними вважають ті рішення, що по тих чи інших розумінь переважніші за інші).
Організації (organisation) складаються з індивідів, що для досягнення визначених цілей прагнуть вплинути на інших людей за допомогою різних процесів, технологій структур і культур, що створюють матеріальні блага чи сприяють росту добробуту.
Організаційна діаграма (organisation chart) — схема, що відображає основні відділи і вищі керівні посади організації і відносини між ними.
Організаційний розвиток (organisational development) — управлінська діяльність, що має своєю метою зміну основних аспектів організації, спрямовану на підвищення її ефективності.
Організація (organisation) складається з індивідів, що прагнуть для досягнення визначених цілей вплинути на інших людей, що створюють матеріальні цінності, що збільшують суспільний добробут, цінності за допомогою різноманітних процесів, технологій, структур і культур.
Орієнтована на споживачів організація (consumer-centered organisation) і її структури сконцентровані на виявленні і задоволенні споживчого попиту.
Органічна організація (organic organisation) — організація, що очікує від співробітників спільної діяльності і прояву ініціативи при вирішенні виникаючих проблем; посадові інструкції, так само, як і правила і процедури, не відрізняються чіткістю
Оцінка виконання робочих завдань (performance appraisal) — це систематичне вивчення процесу праці індивіда і його досягнень; отримані дані зазвичай використовуються для розробки планів.
Партнерство (partnering) — ділові відносини, засновані на прагненні сторін до спільної діяльності відповідно до єдиного бачення способів підвищення задоволеності споживачів на всіх рівнях. Партнери встановлюють стосунки, що дозволяють кожному з них ними покористуватися з обраних ними областей бізнесу.
Постачання (delivery) — виконання всіх обіцянок, даних постачальником споживачу.
Переважаюча командна роль (preferred team role) — відносно часто демонстрований тип поведінки індивідів у тих випадках, коли вони беруть участь у роботі команди.
Перешкоди (noise) — усе, що заважає комунікаціям, утруднює їх.
Престиж — міра визнання здібностей, переваги знань, успіхів керівника і рівень впливу цих факторів на ретельність підлеглих.
Приватизація — викуп підприємств у держави і перетворення їх в індивідуальну чи колективну власність.
Принципи керування персоналом — правила, основні положення і норми, якими повинні впливати керівники, фахівці в процесі керування персоналом.
Прогнозування — процес наукового передбачення, визначення тенденцій розвитку й образу майбутнього.
Прикладна етика (applied ethics) — застосування філософії моралі до реальних проблем, включаючи питання керування.
Продукт (товар) (product) — узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.
Проект (project) — це «унікальне нововведення, що має як початок, так і закінчення. Досягнення поставлених цілей здійснюється співробітниками організації в рамках установленої вартості проекту, термінів і якості виконання» (Dinsmore).
Продуктова стратегія — синонім терміна «продуктово-маркетингова стратегія».
Продуктово-маркетингова стратегія — ключова підсистема корпоративної стратегії комерційної організації. Продуктово-маркетингова стратегія, насамперед, націлена на аналіз, розробку і прийняття комплексу стратегічних рішень в галузі номенклатури, асортименту, якості й обсягу виробництва продуктів організації, а також в галузі реалізації продуктів на відповідних ринках
Продуктивність {efficiency) — показник обсягу продукції, зробленої з кожної одиниці ресурсів.
Промислове виробництво {factoryproduction) — ідея промислового виробництва відкидає ремісничу працю і дає можливість підвищити обсяги виробництва товарів за допомогою поділу всього процесу на послідовність простих повторюваних операцій.
Протидія (counterimplementation) — спроби перешкодити змінам, не виражаючи відкритого невдоволення.
Процес {process) — спосіб взаємодії членів команди при виконанні певного завдання, наприклад процедура прийняття рішень у групі.
Псевдокоманда {pseudo-team) — група індивідів, що мають можливість підвищення ефективності спільної праці, однак не виявляють зацікавленості в розвитку необхідних навичок і умінь.
Психологічний контакт {psychological contact) — комплекс усвідомлених зобов'язань, що індивіди мають перед іншими людьми й організацією.
Психологічна сумісність — відповідність психологічних якостей, обумовлена критерієм успішного співробітництва.
Працівник — фізична особа, що працює в організації на основі трудового договору (контракту); особа, що займається індивідуальною підприємницькою діяльністю; особа, що навчається в освітній установі початкової, середньої чи вищої професійної освіти.
Роботодавець — організація (юридична особа), що являється її керівником (адміністрацією), чи фізична особа, з якою працівник знаходиться в трудових відносинах.
Робоча група {working group) — група працюючих переважно самостійно, але соціально взаємодіючих індивідів, що обмінюються інформацією і досвідом.
Регулювання — функція керування, що забезпечує рівноважний стан інституціональних утворень економічної системи.
Реклама — форма комунікації, що обслуговує ринок і стимулює попит і просування продукції, послуг, ідей до споживача шляхом інформування про споживчі властивості і якість товару. Головна функція реклами як важливого елемента маркетингової системи керування полягає в створенні і забезпеченні гнучкого і надійного комунікативного зв'язку між виробником і споживачем.
Реконструкція — корінна перебудова чого-небудь з метою його удосконалювання. Комплекс заходів для зміни функціонування і розвитку організації, підприємства, економіки й ін
Релевантна (інформація) — стосовна до справи (даного розглянутого питання).
Реорганізація — зміна структури і статусу підприємства шляхом злиття, виділення, поглинання, перетворення.
Реструктуризація — зміна структури чого-небудь за визначеними параметрами (терміном, призначенням, величиною, пільгами, виплатами і т.д.) у зв'язку з умовами, що змінилися, і з метою позитивного вирішення проблеми. Один з методів антикризового керування (реструктуризація боргів підприємства, фінансів, технології, персоналу й ін.).
Ресурси — необхідні засоби (матеріальні і нематеріальні), керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями, необхідні для виконання якої-небудь роботи, функціонування і розвитку виробництва.
Ризик управлінський — характеристика управлінської діяльності, здійснюваної в ситуації того чи іншого ступеня невизначеності, наприклад, внаслідок недостатності чи ненадійності інформації, при виборі менеджером альтернативного рішення, критерій ефективності якого пов'язаний з імовірністю прояву негативних умов реалізації чи втрат з імовірністю нейтралізації факторів невизначеності і збільшенням прибутку. Ризик виявляється в процесі реалізації продукції виробничо-господарської системи і виступає одним з кінцевих результатів керування.
Рішення — а) вибір єдиного варіанта з декількох можливих: б) вольовий акт ОПР(факт, що відбувся), що є законом для підприємства; в) процес пошуку й обгрунтування єдиного напрямку дії з декількох альтернатив.
Роль менеджера — статус менеджера і відповідний спосіб його поведінки для забезпечення успішної діяльності організації. Визначається особистістю, освітою, досвідом, авторитетом, стилем, конкретними обставинами діяльності і ресурсами.
Рольова безліч (role set) — індивіди чи інститути, що мають як-небудь сподівання стосовно людини.
Роль {role) — сума сподівань оточуючих стосовно індивіда, ще займає певну посаду.
Ротація (кадрів) — відновлення кадрового складу (персонал;, фірми.
Ринок капіталу (capital market) поєднує приватних і інсти-туціональних інвесторів (насамперед банки, страхові компанії : пенсійні фонди) і користувачів капіталу (бізнес-організації й урялоз: заклади)
Стратегічна рефлексія (strategic reflection) — процес одержання особливого (рефлективного) нового знання про те, як розробляти правильну, тобто ефективну, корпоративну стратегію і як зробити стратегічний менеджмент ефективним у цілому. Рефлексія (від reflexio — звертання назад) — принцип людського мислення, що направляє його на осмислення й усвідомлення власних форм і передумов. Наукова рефлексія — критика й аналіз теоретичного знання, проведені на основі застосування і з'ясування тих методів і прийомів, що властиві даній галузі наукового дослідження, тому сама рефлексія є особливим джерелом нового про свій предмет.
«Стратегічні саміти» (strategic solitude) — засідання вищих керівників організацій, присвячені тільки корпоративній стратегії. Такі засідання, як правило, проводяться методом «повного занурення». Даний метод допускає максимальну концентрацію тільки на розглянутій проблемі, крім яких-небудь відволікань учасників на інші питання. Подібні засідання, що одержали назву «стратегічні саміти». зазвичай продовжуються 1-2 дні. Заходи щодо стратегічного саміту найчастіше роблять виїзними, тобто проводять у місцях, де їхні учасники дійсно на час можуть усамітнитися від оперативно-тактичної «текучки» бізнесу і по-справжньому «зануритися» у його стратегію. Основний спосіб роботи при стратегічних усамітненнях — це «мозковий штурм» у його всіляких варіаціях.
Стратегічний контролінг (strategic controlling) — координація функції стратегічного аналізу цілепередбачення, планування і корекції стратегії; здійснення контролю за функціонуванням усієї системи в цілому; розвиток підсистеми інформаційного забезпечення.
Стратегічний менеджмент (strategic management) — синонім терміна «стратегічне керування підприємством».
Стратегічне планування (strategic planning) — набір (вибір і конкретних дій і рішень, що починаються керівництвом і ведуть до реалізації стратегій, які забезпечують організацію досягнення поставлених цілей.
Стратегічне керування — підсистема менеджменту комерційної організації, що здійснює весь комплекс конкретних робіт професійної діяльності із стратегічного аналізу, розвитку, реалізації: контролінгу стратегії організації.
Стратегічна вказівка — елемент стратегії, що являє собою досить конкретну точну й абсолютно управлінськи-тєхнологічну вказівку, що дозволяє здійснювати повноцінне бізнес-планування і чи приймати конкретні тактичні рішення. Якість стратегії вказівок — і:г в істотній мірі якість самої корпоративної стратегії в цілому.
Стратегія (strategy?) — це якісно визначена, узагальнена модель довгострокових дій організації, шо їй необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей за допомогою розподілу і координації своїх ресурсів.
Стратегія корпорації (corporate strategy) — це ділова концепція організації на задану стратегічну перспективу, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій, що здатні реалізувати дану концепцію і забезпечити організації конкурентні переваги в досягненні цілей. Найбільш важливий елемент корпоративної стратегії — це відповідь на питання: як вести конкурентну боротьбу? Вирішальний елемент корпоративної стратегії — цільова орієнтація всього комплексу ресурсів організації. У кінцевому рахунку корпоративна стратегія конкретної організації зводиться до системи її конкурентних переваг.
Стратегія керування персоналом (human resource strategy) — підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій з реалізації концепції використання потенціалу персоналу організації з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги.
Структура організації (організаційна структура) (organisational structure) — «сукупність методів поділу процесу праці на конкретні робочі завдання і координації їхнього виконання» (Minztberg, 1989).
Суб'єктивно раціональний (subjectively rational) — дія є суб'єктивно раціональною, коли вона грунтується на вірі в існування визначених зв'язків між засобами і цілями.
Технологія керування — це циклічний ітеративний процес формування, розробки й ухвалення рішення, його ресурсне забезпечення і реалізація з необхідним контролем і регулюванням виробництва по досягненню окремих цілей підприємства (організації). Є основною складовою загального процесу керування фірмою.
Товар (продукт) (product) —узагальнюючий термін, використовуваний для визначення як матеріальних благ, так і невловимих послуг.
Товарно-матеріальні запаси (inventory) — матеріали, напівфабрикати чи готові товари, що зберігаються в очікуванні попиту з боку покупців і с частиною ланцюжка постачань, що починається закупівлями сировини і закінчується кінцевим споживанням (чи переробкою відходів)