Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка стационар.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.08.2019
Размер:
496.13 Кб
Скачать

Основні функції психіки:

В

Забезпечення

адаптації

ідображення оточуючої дійсності

З абезпечення цілісності організму

Р егуляція поведінки

Знання психіки, природи психічних явищ та їх закономірностей і проявів має важливе значення для управління психічним розвитком і діяльністю особистості.

Предметом психології є закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізмів.

Свідомість – це вища інтегрована форма психіки, яка складається під впливом суспільно – історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкуванні з іншими людьми за допомогою мови.

Основні характеристики свідомості:

  1. відображення навколишнього світу за допомогою пізнавальних процесів;

  2. розрізнення суб’єкта й об’єкта;

  3. забезпечення цілеутворюючої діяльності людини;

  4. наявність емоційно – оцінних ставлень до оточуючого світу.

Структура психічних явищ (За а.Г. Маклаковим)

Психічні властивості Психічні стани

- темперамент - настрій

- характер - активність

- здібності - пасивність

- гнів

- афект та ін.

Психічні процеси

Пізнавальні Емоційні Вольові

- відчуття - емоції - прийняття рішення

- сприйняття - почуття - боротьба мотивів

- пам’ять - подолання

- мислення перешкод

- уява - управління

- мова поведінкою

Методи сучасної психології (за б.Г. Ананьєвим).

Метод (від лат. methodos – шлях дослідження) – шлях наукового пізнання, засіб, за допомогою якого пізнається предмет науки. Це засіб досягнення будь – якої мети, вирішення конкретного завдання; сукупність прийомів або операцій практичного чи теоретичного пізнання дійсності.

I. Організаційні методи:

1. Порівняльний метод (поперечних зрізів): зіставлення результатів дослідження окремих індивідів або груп.

2.Лонгітюдний (продольних зрізів): вивчення результатів багаторазових обстежень тих самих осіб протягом тривалого часу.

3. Комплексний метод: доречний тоді, коли те саме психічне явище вивчають різними засобами або навіть у різних науках.